Товариство «Україна», що знаходиться у селі Скорики Підволочиського району, цього року зробило потужний ривок у скотарстві, оновило машинно-тракторний парк та побудувало кілька нових приміщень. Разом з тим не підвели і цьогоріч врожаї: аграрії зуміли зібрати все до похолодань.
– Я вже 31-й рік в аграрному бізнесі. Немає так, щоб проблем взагалі не було. Подекуди вони більші, подекуди – менші. Тим паче, що аграрна галузь знаходиться під відкритим небом. Всі ми ходимо під Богом та рано чи пізно якісь проблеми змушені вирішувати. Вже другий рік поспіль Галичина переживає посушливі літо та осінь. Це для нас дуже незвично. Ми по суті вже почали працювати, як у степу, але знаходимо вихід із цієї ситуації. Нарікати на врожаї немає причини. Ми гарно вийшли по врожаю пшениці та ячменю. Не підвів ріпак. Лише соя та кукурудза дали менший результат, – розповів директор товариства «Україна» Олег Крижовачук..
Якщо говорити про інші галузі, особливо те, що стосується будівництва, то 2016-й був унікальним роком.
– Ми ніколи так багато не будували. Теж мали найбільше в цьому році капіталовкладень в оновлення машинно-тракторного парку. Вдалося зробити революцію у тваринництві. Ми вперше завезли племінну худобу з Німеччини, яка вже отелюється, дає приплід. Маємо понад 30 літрів молока на корову. Ввели також п’ять нових приміщень для тварин. Побудували цілу систему за канадсько-американськими технологіями утримання тварин та доїння їх. Наші спеціалісти практикувалися перед цим у Канаді та США. Також вдалося збільшити вдвічі оплату людям за паї. Збільшили і зарплатню для наших працівників. Цього року вийшли на шість тисяч у цілому по фірмі. І найголовніше, цього року ми державі в різні фонди сплатили в межах 30 млн. грн. платежів, а це і зарплатня вчителя, лікаря, і пенсія тощо, – зауважив Герой України Олег Крижовачук.
За його словами, товариство фінансово міцно стоїть на ногах. Тому хороша традиція збільшувати кожного року й оплату за паї, і зарплатню буде й надалі продовжуватись. Єдине, що бентежить директора, – це війна.
– Команда у нас хороша, звикла до труднощів і до перемог. Єдине, чого б дійсно хотілося, так це миру. Знаєте, важко, коли ти підписуєш відомість і питаєш економіста: «А це що?» А він відповідає: «Це хлопці, що воюють в АТО». Коли вони повертаються зі сходу, ми розуміємо, де вони були, що сиділи в окопах. У мене таких працівників не один десяток. Тому стараємося дати роботу тим, що у нас не працював, і допомогти своїм хлопцям. Є відчуття обов’язку. Якщо людина хоче і від щирої душі це робить, то вдається її підтримувати. Вони мають відчувати, що ми разом з ними. Я думаю, що ця війна скоро закінчиться і Україна вийде на мирний шлях розвитку та прогресу. Ми приречені бути цивілізованими європейцями: як держава, так і люди,– підсумував пан Крижовачук.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3875