Всі останні голови Тернопільської ОДА, як тільки обіймають високі державні посади, одним зі своїх головних завдань називають наведення ладу з місцевими кар’єрами. Час іде, а прориву в легалізації добувної галузі так і не відбулося. Нещодавно по цій темі в «білому домі» під головуванням очільника області Степана Барни відбулася велика нарада, після якої правоохоронці відразу відрапортували про викриття чотирьох нелегальних «бригад», що незаконно розробляли кар’єри у Бережанському, Бучацькому, Кременецькому та Шумському районах. Не потрібно бути провидцем, щоб розуміти, що кожна копальня в області на олівці в контролюючих та правоохоронних органах. Але вони цю скриньку Пандори відкривають тільки тоді, якщо їм вигідно або коли з них вимагають показники. В іншому випадку ці служби разом із владними чиновниками, депутатами високого рангу здійснюють, як кажуть у народі, «кришування» кар’єрів, тим самим отримуючи надприбутки,натомість бюджет від таких оборудок не отримує нічого.
«Кришування» носить системний характер
Наприкінці серпня представниками громадськості та Національної поліції, що входять до робочої групи контролю за сферою охорони довкілля при Тернопільській ОДА, виявлено та задокументовано факт порушення природоохоронного законодавства, а саме – незаконний видобуток бутового каменю з подальшим його вивезенням та збутом. Порушників застали на «гарячому» під час завантаження каменю на автомобіль. На самовільно зайняту ділянку біля колгоспного кар’єру села Острівець Теребовлянського району порушники звозили незаконно добутий камінь-пісковик, де і здійснювали його обробку та подальшу реалізацію. За даним фактом внесено відомості в ЄРДЕР за ст. 240 КК України, вантажний автомобіль з камінням затримано і доставлено на арештмайданчик теребовлянської поліції. Здавалося, ось приклад конкретної роботи з наведення порядку в добувній галузі. Та ба!
– Враховуючи, що організаторами даної схеми є екс-працівники міліції, ухвала суду щодо цієї справи вражає. Згідно з нею, у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно слід відмовити, так як слідчий прокурор не надав достатніх доказів, – повідомили активісти тернопільського осередку ГО «Автомайдан».
«Автомайдан» спільно з іншими активними громадськими організаціями Тернопільщини залишає за собою право на акції прямої дії, якщо ні суд, ні прокуратура не можуть самостійно розібратися з правопорушниками, а дану справу спустять на гальмах.
Приклад з одним невеликим кар’єром на Теребовлянщині приводить до висновку, що «кришування» кар’єрів у нашій області має системний характер, а публічні потуги влади, яка вдає боротьбу з нелегальним видобутком корисних копалин, навряд чи матимуть реальний успіх.
Бюрократи – на шляху легалізації
У 2015-16 рр. надрокористувачі працювали на 155 родовищах і проявах корисних копалин.
– Близько 50 ділянок роками розробляються самовільно, працюючи в тіньовому секторі економіки. Тіньовою ланкою бізнесу стало видобування пісків, пісковиків, цегельної сировини, підземних вод тощо, – заявив радник директора ДНВП «Геоінформ України» Василь Кітура.
Діючих спецдозволів на користування надрами отримано 123, із них на геологічне вивчення – 2, геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою – 17, на експлуатацію – 104 спецдозволи. Свою негативну роль у легалізації кар’єрів відіграють… бюрократичні перепони.
– Процес легалізації йде дуже повільно. Багато бюрократичних перепон як на рівні Києва,так і на місцях стоять на шляху легалізації. Часта зміна законодавчих актів в надрокористуванні також призводить до ускладнення і тривалих термінів в отриманні спецдозволів. Для того, щоб почати розробку, потрібні роки і значні кошти, тому не кожен надрокористувач доходить до фінішу, а значна їх частина залишається у тіньовому секторі, де є свої чіткі правила, – зауважив пан Кітура. – Наведу кілька прикладів: відповідно до наказу Держгеонадр України від 01.04.2016 р. №117 прийнято рішення надати ФОП Щурку П.М. спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки пісковиків Налужської ділянки. Пройшло понад 5 місяців, а надрокористувач не може забрати спецдозволу, тому що протягом двох місяців не підписується договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією і не може зробити відповідної проплати. Інший випадок: ФОП Фендич В.В. отримав спецдозвіл на користування надрами за №6073 від 4 серпня 2015 р. з метою видобування вапняків, придатних для виробництва щебеню та каменю бутового Маслятинського родовища. Але вже понад рік не може отримати гірничого відводу в Державній службі України з питань праці для розробки даного родовища.
За даними ДНВП «Геоінформ України», в Тернопільській області обліковується 273 родовища і 17 об’єктів обліку з 18 видів різноманітних корисних копалин.
Мінерально-сировинна база області на 20,34% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (торф), 67,59% – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це гірничо-хімічні (2,07%) та гірничорудні корисні копалини (0,34%), а також питні та мінеральні підземні води – 9,65%.
– Як свідчать матеріали перевірок у межах Тернопільської області, належної охорони та раціонального й ефективного використання корисних копалин на території Тернопільської області не забезпечено.Наявний мінерально-ресурсний потенціал області у значній мірі використовується безсистемно і неефективно, – переконаний представник «Геоінформу України».
Що маємо офіційно
Як повідомиладиректор департаменту економічного розвитку, інвестиційної діяльності та міжнародного співробітництва ОДА Галина Воляник, добувну промисловість та розроблення кар’єрів в області представляють близько 120 суб’єктів господарювання. Точніший у цифрах був заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик, котрий зазначив, що у фіскальних органах Тернопільської області зареєстровано 102 платники рентної плати за користування надрами, які здійснюють видобуток корисних копалин. Ними за 7 місяців 2016 року до місцевих бюджетів Тернопільської області сплачено 34,7 млн. грн. податкових платежів. Ще майже 8 та 2,4 млн. грн. відповідно надійшло до місцевих та державного бюджетів у вигляді рентної плати за користування надрами.
Середньооблікова кількість штатних працівників у добувній галузі за січень-червень 2016 року склала 1058 осіб, щобільше за показник минулого року на 9,8%. Але особливо тішитися збільшенням працівників не слід. Так, згідно з поданою звітністю, по одному(!) найманому працівнику обліковується у п’яти суб’єктів господарювання з обсягами реалізації в межах до 710 тис. грн., по два – у п’яти підприємствах (до 660 тис. грн.), по три – у трьох суб’єктах господарювання (до 809 тис. грн.).
До позитиву пані Воляник відносить і те, що середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника зросла на 26,8% і за перше півріччя 2016 рокускладає 4130 гривень. Але є і негативні випадки. Як повідомив Сергій Господарик, у деяких суб’єктах господарювання має місце виплата заробітної плати нижче мінімальної. Середньомісячна заробітна плата найманих працівників на окремих підприємствах становить від 200 до 1284 грн.
Як навести лад
Фахівці та підприємці, які працюють у добувній галузі, виробили так звану дорожню карту. Вони зробили ряд пропозицій, з реалізацією яких мала б допомогти обласна влада.
Отож, найперше, пропонується на місцях оперативно підходити до надання земельних ділянок для надрокористувачів при наявності дозвільних документів. А також просити Державну службу геології та надр України про більш оперативне вирішення питань надання спецдозволів на користування надрами. Адже на сьогодні на рівні держави документи «осідають» до року часу, на місцевому рівні – від півроку до одного. По-друге, необхідно скласти кадастр наявних діючих гірничих відводів у межах Тернопільської області, що захистить надрокористувачів у використанні земельних ділянок. Бо в ряді районів (Чортківський, Теребовлянський, Зборівський, Бучацький) мають місце випадки, коли земельники, які не стикуються з надрокористувачами, оформляють паї на родовищах.По-третє, просити вищестояще керівництво надати родовища корисних копалин місцевого значення на місця (на рівні обласних рад), тоді зросте інтерес місцевих громад до цих ресурсів, які будуть зацікавлені в ефективному їх використанні. По-четверте, з метою впорядкування обліку наявних родовищ і проявів корисних копалин, необхідно вивести з обліку земельні ділянки, зайняті під відпрацьованими кар’єрами або копанками, ділянки з нерозвіданими запасами корисних копалин, природно-рекультивовані та непридатні для подальшого використання, в землі іншого цільового призначення. Для цього провести реальну інвентаризацію родовищ корисних копалин і земельних ділянок, які числяться, як кар’єри. Це дасть можливість залучити сотні гектарів земельних ділянок у народне господарство, які на сьогоднішній день лежать мертвим вантажем.І, насамкінець, підготовити наявні родовища корисних копалин і земельні ділянки для потенційних інвесторів – як місцевих, так іноземних.
Але найголовніше, на нашу думку, має бути велике бажання влади навести порядок у добувній галузі та жорстко «бити» по руках тих ділків («своїх» і «чужих»), які живляться на наших з вами багатствах.
Віталій Попович
КОМЕНТАР
Степан Барна, голова Тернопільської ОДА:
– Легалізація всіх без винятку кар’єрів – це незворотний шлях розвитку видобувної галузі області. Всі поклади корисних копалин – для тих підприємців, які мають намір працювати лише прозоро, сплачуючи податки, створюючи робочі місця та забезпечуючи гідну заробітну плату своїм робітникам. Зі свого боку я гарантую максимальний супровід в оформленні необхідної документації.
Джерело: Тижневик "Номер один"
8446