Торік наприкінці листопада з прикордонного села на Рівненщині до с. Крижі, що на Кременеччині, приїхали дві молодиці. Завітали вже у сутінках велосипедами. Не поспішаючи, їхали вулицями, озираючись навсібіч.
Як згодом з’ясувалося, молодиці придивлялися, в яких хатах немає господарів. Наприкінці вулиці підійшли до крайньої будівлі. Ровери сховали за городами у чагарнику, а самі пішли господарювати. Точніше, шукали металобрухт. Спочатку нишпорили у гаражі та винесли звідти металеві труби, кутники й арматурні прути, потім із кухні викрали чималу емальовану каструлю. Усе це заховали в кущах і велосипедами поїхали до наступної хати.
Швидко роздивившись на чужому подвір’ї та переконавшись, що навкруги ані душі, одна досить вміло вийняла металеві скоби з дерев’яної рами дверей та зняла навісну колодку. Потім удвох зайшли до кухні й почали виносити звідти газову плиту, телевізійну антену разом із кабелем і навіть чималий газовий балон. Загалом обікрали людей на 4 тис. 250 грн. Викрадене знову заховали у чагарниках і попрямували до наступної хати.
Тут діяли аналогічно — витягнули скоби та увійшли до будинку, звідки також викрали газову плиту, розібрали та винесли металеве ліжко, із пічки витягнули металеву плиту і також старанно по-господарськи заховали у кущах, і хоча надворі було вже зовсім темно, поїхали до останньої хати.
Тут уже звично витягували скоби з дверей та проникли до помешкання. Оскільки година була вже пізня, швиденько повністю демонтували пічку опалення, викравши металеві дверцята, рушти (колосники), плиту й також заховали все у найближчих кущах.
Потім приїхали підводою, спокійно все завантажили і при місячному сяйві повернулися додому, в рідне село на Рівненщині. Наступного дня вкрадені речі здали на металобрухт, отримавши дві з половиною тисячі гривень. Тим часом власникам будинків загалом було завдано збитків на 4 тис. 880 грн.
Здавалось би, злодійок неможливо було знайти. Однак саме через пункт прийому брухту їх і вирахували. Як з’ясувалося, обидві молодиці не одружені, ніде не працюють, зрештою, ледь закінчили школу, освіти не мають. Старша зі злодійок сама виховує двох маленьких дітей. Зрештою, це й зіграло позитивну роль. Адже прокурор запропонував підприємливим жіночкам укласти угоду зі слідством.
Відтак у Кременецькому районному суді вони повністю визнали провину та відшкодували завдані збитки. У свою чергу служитель Феміди угоду затвердив і, відповідно до обумовлених умов, кожну визнав винною у крадіжках (ч.3 ст. 185 КК України) та засудив до трьох років позбавлення волі. Однак на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування покарання з випробуванням, встановивши кожній один рік іспитового строку. Впродовж цього часу вони зобов’язані періодично з’являтися для реєстрації в органах пробації та без дозволу не покидати місце проживання та роботи (якщо нарешті працевлаштуються). Також кожній злодійці доведеться сплатити на користь держави 1 тис. 634 грн. за проведення судових експертиз.
Здавалась би, в цій історії можна поставити крапку. Але зважаючи, як швидко і професійно діяли жіночки, чомусь здається, що таким чином вони промишляють вже давно. Просто потерпілі не зверталися до поліції.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: злодійки, крадіжка, кременеччина, Крижі, кримінал
5949