Уряд проголошує про підвищення соціальних стандартів удвічі протягом 2017 року. Зокрема, мінімальна пенсія зросте з 1247 грн. до 1373 грн.; прожитковий мінімум — з 1600 грн. до 1762 грн.; мінімальна зарплата — з 1600 грн. до 3 200.
– При цьому, якщо в діючій редакції закону мінімальна зарплата — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, то в запропонованій редакції це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму. Також змінюється структура мінімальної заробітної плати. Якщо тепер у розмір мінімальної зарплатні не входять доплати, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати, то в запропонованій редакції у мінімальній зарплатні вони враховані, – зазначає народний депутат України від ВО «Свобода» Михайло Головко.
Такий розмір мінімальної заробітної плати збільшує податковий тягар на бізнес (через оподаткування зарплат) з огляду на «відв’язку» показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб від мінімальної заробітної плати.
Пенсійному фонду планують надати лише 141,3 млрд. грн., що на 2,9 відсотка менше, ніж у 2016-му, сподіваючись на додаткові надходження коштів після збільшення мінімальної зарплати вдвічі. Водночас з огляду на те, що масовий вихід заробітних плат з тіні сумнівний, виникає суттєвий ризик недоотримати доходи у Пенсійний фонд.
На освіту спрямовується 52,6 млрд. грн. Але в 2017 році з цих коштів будуть забезпечувати лише виплату заробітної плати педагогічним працівникам, а оплату комунальних послуг і утримання адміністративно-технічного персоналу закладів освіти передбачається перекласти на місцеві бюджети.
На підготовку робітничих кадрів (ПТУ) окремої субвенції не передбачається, як і в 2016 році. Видатки на ПТУ – 1,6 млрд. грн. – заплановано в межах освітньої субвенції.
Медичне фінансування, а це 55,7 млрд. грн., передбачає підвищення зарплати медпрацівникам. Але оплату комунальних послуг і утримання медичних закладів хочуть перекласти на місцеві бюджети.
На житлові субсидії спрямовується 47,1 млрд. грн., а на проведення заходів з підвищення енергоефективності й енергозбереження — лише 0,4 млрд. грн.
– На оборону держави уряд планує виділити лише на 4,6 відсотка більше, ніж минулоріч. При тому, що інфляція передбачається значно більшою. Тобто все збільшення фінансування на оборону з’їсть стимульована Нацбанком інфляція і падіння курсу гривні.
Зате поліція та СБУ отримають на 23,6 відсотка, судді – на 75,9, прокуратура – на 51,7 відсотка більше коштів порівняно з минулим роком. При цьому поліція залишається бездієвою в боротьбі зі злочинністю, а прокуратура й судді – корумпованими, – підкреслює Михайло Головко.
Джерело: Тижневик "Номер один"
11439 