Прийшла літня пора, а з нею з’явилися і деякі дискомфортні відчуття, що заважають почуватися впевнено. У даній публікації ми піднімаємо тему надмірного потовиділення та проблем, пов’язаних із цим явищем. Усім відомо, що піт виконує захисну функцію нашого організму, однак трапляється так, що надмірне потовиділення стає не лише фізичною проблемою, а й моральною. Адже людина, в якої часто потіють долоні, стопи та й усе тіло, намагається уникати скупчення людей. З’являються психологічні зажими. Із такою проблемою слід звернутися до медиків, адже причиною надмірного потовиділення може бути хвороба гіпергідроз. Детальніше про неї та методи лікування нам розповіла лікар-невролог поліклінічного відділення Тернопільської міської лікарні №2 Олена Дем’янова.
«Гормони при такому захворюванні, як гіпергідроз, грають дуже важливу роль»
– Що таке гіпергідроз?
– Гіпергідроз – це стан організму, який характеризується підвищеним потовиділенням. Він не залежить від фізичних факторів, таких як температура повітря, фізична активність, перегрівання. Гіпергідроз часто створює сильний дискомфорт та негативно впливає на якість життя людини. Кожному з нас властиво потіти, але є люди, у яких цей процес надмірний. Найчастіше гіпергідроз зустрічається в області рук, пахової ділянки та стоп. Розрізняють два види даного захворювання – загальний та локалізований. Загальний спостерігається за впливу високої температури навколишнього середовища, при психічному та емоційному напруженнях, а також у ряді захворювань, таких як туберкульоз, захворювання нервової системи, цукровий діабет тощо. Локалізований проявляється переважно у долонно-підошовних ділянках та у великих складках. Гіпергідроз створює умови розвитку глибокої флори в результаті мацерації (розм’якшення та набухання) шкіри і зміни її кислотності.
– Що викликає гіпергідроз?
– Дуже часто до нас звертаються пацієнти молодого віку, які скаржаться на головні болі, стреси, поганий сон, дратівливість. Це люди віком від 18-ти до 35 років. Пацієнти підкреслюють, що у них часто мокрі долоні, стопи, через певні стресові фактори виникає надмірна пітливість і таке інше. Гіпергідроз виникає у пацієнтів, які є емоційно нестабільними. Завдяки неврівноваженій нервовій системі, спазму судин виникає така патологія. З цим важко боротися, адже емоційну сферу складно контролювати, без допомоги медикаментозної терапії, порад психолога ми не можемо цього позбутися. Якщо правильно підібрати лікування, потовиділення зменшується, але воно не щезає повністю. При цукровому діабеті гіпергідроз може проявлятися дуже агресивно. Коли відбувається різке зниження цукру в крові, потовиділення стається раптово і у великій кількості. Ендокринологічні захворювання (щитовидна залоза) також впливають на розвиток гіпергідрозу. Дуже часто після екстрепації (видалення) залози вони знаходяться на замінній терапії, на гормонах. І при неправильному вживанні, падінні гормонів потовиділення проявляється дуже жорстко, може супроводжуватись в’ялістю та обезсиленням.
– Що стосується дітей, то, напевне, статеве дозрівання також впливає на розвиток гіпергідрозу?
– У підлітків, які формуються, коли відбувається процес статевого дозрівання, гіпергідроз себе проявляє. У деяких дітей це в нормі, іншим потрібне лікування, тому допомогу дітям ми також надаємо, консультуємо батьків та при потребі призначаємо лікування. Гормони при такому захворюванні, як гіпергідроз, грають дуже важливу роль. У жінок, в яких є порушення естрогенового, прогестеронового характеру, також зустрічається надлишкове потовиділення. Але не варто ставити хрест на собі, якщо у вас є супутні захворювання або гормональні порушення. На даний час є методи лікування, які дозволяють людині забути про гіпергідроз та повернутися до нормального життя.
«Гігієна має бути дотримана, душ – двічі на день, складки і зони, де найбільше спостерігається потовиділення, мити милом, користуватися відповідними засобами»
– Ви розповідаєте про гормони, звідси виникає запитання: а як вагітність впливає на гіпергідроз і чи небезпечне захворювання для малюка?
– Якщо жінка страждала від гіпергідрозу до вагітності, то під час неї він проявлятиметься вдвічі, а то й утричі сильніше. Ті жінки, у яких це захворювання проявлялося помірно, не страждатимуть від нього сильно під час виношування плоду. Все залежить від гормонального дисбалансу. Після вагітності так само, як інші захворювання, все повертається до норми, все врегульовується. Тому важливо почати лікування будь-якої патології до вагітності.
– Хто частіше хворіє – чоловіки чи жінки?
– Якщо порівняти гіпергідроз і, скажімо, мігрень, то від останньої частіше страждають жінки. А при гіпергідрозі можна чітко сказати, що він однаково торкається як чоловіків, так і жінок, хоча жінки звертаються більше зі своїми емоціями і переживаннями. Слід зауважити, що у чоловіків стрес проявляється не рідше, ніж у жінок, у деяких випадках навіть частіше. Ми звикли до поняття жіночої емоційності, чоловік же переважно все подавляє у собі, і як наслідок переростає це у надмірну вологість рук, стоп. Зі скаргами звертаються однаково як чоловіки, так і жінки.
– А як щодо дітей у період перед статевим дозріванням?
– На даний час спостерігаю багато дітей із цукровим діабетом та хворобами щитовидної залози, відповідно вони мають схильність до гіпергідрозу, незважаючи на стан гормонів.
Гіпергідроз вродженим не буває і не передається – це набута хвороба, наступає він у певному віці, коли відбуваються нервові потрясіння, проблеми з гормональним фоном.
– Все ж таки не дарма кажуть, що всі хвороби від нервів…
– Так (сміється,- авт.). Насправді всі ми не надаємо великого значення здоровому стану нашої нервової системи. Міркуємо, що перенервуємо один-другий раз і все пройде непомітно. У когось і справді може бути так, але стреси й емоційне напруження безслідно не проходять. Коли дитина нервує перед здачею іспиту, для її нервової системи це велике потрясіння, яке в подальшому житті може мати свої наслідки. У когось від хвилювань та стресу зупиняється шлунок або з’являється діарея, в інших – гіпергідроз. Тому емоційна складова тут присутня і вона дуже важлива.
– Чи має гіпергідроз надмірний запах?
– Кожна людина індивідуальна. Але хотіла би сказати, що українці – це нація, яка має помірний потовий запах. Якщо порівнювати слов’ян та афроамериканців, євреїв, індусів, то в них піт має справді сильний, неприємних запах. Незважаючи на те, страждає людина гіпергідрозом чи ні, гігієна має бути дотримана, душ – двічі на день, складки і зони, де найбільше спостерігається потовиділення, мити милом, користуватися відповідними засобами.
– Які методи лікування існують?
– Для початку хочу порадити всім читачам подружитися зі своїми емоціями. Кожна людина, яка хоче позбутися гіпергідрозу, має навчитися контролювати свої емоції. Зверніться до сімейного лікаря, який повинен направити вас до невролога. Ми працюємо з вами у психоемоційній сфері. Призначаємо заспокійливу терапію, групи вітамінів. Розбираємося в анамнезі пацієнта, виключаємо всі патології, які можуть спричинити його прояви. Коли відкоригували лікування, визначили основні проблеми, можемо приступити до нового методу – ботолінотерпії. Лікування препаратом батокс. Робимо ін’єкції в під пахову зону, перед цим знеболюємо її. Це єдиний метод, який дозволяє позбутися потовиділення на 8-12 місяців. Є ще один метод – хірургічний. До нього потрібно підійти надто виважено, адже це на все життя. Відбувається видалення потових залоз із тіла. Цей крок ризикований.
– Чи є протипокази до ботолінотерапії?
– Щоби перерахувати їх – немає. Якщо людина хворіє цукровим діабетом довгий час і його прояви є складними, підбираються інші методи лікування.
На базі нашої лікарні проводиться лікування гіпергідрозу, ми підбираємо заспокійливу терапію, працюємо з людьми як психотерапевти, визначаємо, коли саме та як проявляється гіпергідроз і в якій кількості. Тому не слід соромитися, боятися і почуватися незручно, якщо ви зіткнулися з такою проблемою. Прийдіть на консультацію, опишіть свої симптоми, і ми допоможемо вам у вирішенні такої делікатної проблеми.
Хочу звернути увагу батьків на здоров’я їхніх дітей: із 4-річного віку дитина повинна отримувати всі необхідні вітаміни, аби щитовидна залоза розвивалася в нормі. З раннього дитинства навчайте дитину до засобів гігієни, прийняття душу, свіжості тіла. Також не допускайте психоемоційних потрясінь у дітей. Ви ніколи не знаєте, як дитячі травми вплинуть на життя у майбутньому. Закликаю всіх вчасно звертатися до лікарів, щоби ми мали змогу надати допомогу та позбавити вас від неприємних відчуттів та подарувати впевненість у завтрашньому дні.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Ботокс, Вадим Кравчук, гіпергідроз, Олена Дем’янова, поліклініка
13330