Тернопіль – прогресивне місто, про це сперечатися не будемо, однак чомусь у Файному залишаються невирішеними елементарні питання, від яких залежить комфорт жителів, а також приїжджих.
Напевне, немає тернополянина, який не зіткнувся «віч-на-віч» із безготівковим проїздом у громадському транспорті. Таке рішення міська рада ухвалила у вересні. Це було зроблено начебто для економії часу та прозорості оплат, адже пасажири скаржилися, що їм квиток у тролейбусі чи автобусі часто не видавали, відповідно кошти йшли комусь до кишені. Аби уникнути таких ексцесів, а також полегшити життя містянам, і запровадили безготівкову плату за проїзд. Плюс влада міста винайшла так званий єдиний квиток, який дає можливість протягом 30 хвилин здійснити пересадку в інший транспортний засіб, незалежно від його виду та форми власності, без додаткової оплати вартості проїзду. Більшість спершу зраділа таким змінам, однак коли зіткнулися нарешті з безготівковим проїздом, одразу виникло чимало запитань: то кому стало легше жити – старшим людям, які не знають, де придбати єдиний квиток? Школярам, у яких немає банківської картки? Чи гостям міста, які приготували гроші на проїзд, а їм кажуть: «Готівку не можна, виходьте»?
У перший день запровадження тарифних змін я зайшла з дитиною у тролейбус, краєм вуха чула про безготівковий проїзд, але не думала, що це буде так швидко. Протягнувши десять гривень кондуктору, у відповідь почула: «Жіночко, кому ваші гроші потрібні, хіба не знаєте, що вже немає готівки?» – «Не кричіть, не знала,- відповіла я. – Що мені робити, як оплатити проїзд?» – запитую. – «Як хочете, виходьте і купуйте єдиний квиток, не маю права взяти у вас гроші», – сказала пані кондукторка. Я вже хотіла вийти з тролейбуса, але згадала, що маю банківську картку, якою можна розрахуватися у безготівковій формі. Приклавши телефон до валідатора, отримала квиток і… видихнула. Позаду мене літня жіночка пропонувала готівку молодим дівчатам, аби вони розрахувалися за неї єдиною карткою, але ті відмовились, і жіночці довелося зійти на наступній зупинці. Куди бігти, куди йти? Де придбати картку для отримання квитка?..
Тернополян запевнили, що терміналів для поповнення єдиного квитка буде достатньо – до 60, тобто практично на кожній зупинці громадського транспорту. Для цього не потрібні документи чи посвідчення особи, лише ваші кошти. Однак у соціальній мережі відгуки обурених тернополян просто зашкалили. Одні пишуть про те, що в самісінькому центрі міста нереально знайти єдиний квиток, інші нарікають на те, що школярів виганяють із громадського транспорту, і вони не встигають до репетиторів чи спортивні секції. Ще одним питанням, яке не задовольняє містян, є ті самі 30 хвилин, яких, як запевнялося, мало би вистачити, аби змінити транспорт і доїхати до пункту призначення. Але якщо в годину пік доїхати з мікрорайону «Аляска» до славнозвісного «Бурячка» за 20 хвилин просто нереально через затори, то про яку пересадку протягом пів години може бути мова? До того ж зауважте, що транспорту для пересадки теж потрібно дочекатися…
Хотіли зробити простіше та зручніше для людей? Так чому в людей не запитали? Чому перед голосуванням за даний проєкт не провели опитування серед містян, чи погоджуються вони на таку ініціативу? Чому спочатку вводять, а потім похапцем створюють додаткові пункти для поповнення та купівлі єдиного квитка?
На мою особисту думку, оцим єдиним квитком і створенням хаосу навколо нього нам закрили очі на суттєве подорожчання цін за проїзд. Адже зараз ми з вами думаємо, де купити того квитка і як доїхати додому, а не про те, що проїзд у брудній маршрутці з водієм, який, м’яко кажучи, не дуже радий вас бачити, а транспортний засіб в атмосферу викидає стільки «гною», що можна задихнутися, подорожчав одразу на 30-40%.
Пригадайте той час, коли ми з вами протестували проти збільшення тарифів на проїзд у громадському транспорті, адже розуміли, що немає за що їх підвищувати. А зараз ми просто проковтнули нову ціну в шаленому пошуку терміналу та єдиного квитка… Браво, міські чиновники!
Джерело: Тижневик "Номер один"
9538