Із програмістів – у сепаратисти

Суд залишив без змін вирок екстернополянину Євгену Фуку

У базі «Миротворця» Фука позначено як бойовика незаконних озброєних формувань. Відтак уже 3-й рік він воює десь на Донбасі проти України – проти країни, в якій він закінчив школу та здобув вищу освіту. І цілком можливо, Євген уже не раз натиснув на гачок та вбив або поранив когось із Тернополя і навіть когось зі своїх знайомих – однокласників чи одногрупників?! Зрештою, чого ще чекати від людини, що народилася у Ростовській області та вихованої колишнім офіцером радянської армії на ленінських ідеалах будівничого соціалізму?

У Тернопільському міськрайонному суді під час розгляду справи хлопці-одногрупники пригадали, що Євген захоплювався СРСР і вважав «модель радянського союзу найкращою». Водночас у роки навчання, ще до початку збройного конфлікту на сході країни, обвинувачений не приховував своєї ненависті до України та українців. Казав, що лише у складі з Росією наша країна може існувати.

Скажімо, з 12 травня по 22 червня 2015 року на власній сторінці у соцмережі «ВКонтакте» Євген відкрито звертався до Путіна із закликом ввести війська в Україну та повалити її конституційний лад. Підтримував новоспечений сепаратист і дії бойовиків так званої ДНР-ЛНР. Серед переліку доказів вини Фука суд наводив ряд його репостів та поширень дописів Анатолія Шарія із сайту Sharij.net.

Скажімо, публікація від 22 червня 2015 р. містила вислів: «Росія повинна боротися за те, щоби ніякої України на її кордонах не було, а була «Новоросія» і «Малоросія» й подібні нісенітниці.

Зрештою, молодик вирішив від слів перейти до справи й у січні 2016-го поїхав до Ростова (обласний центр, Російська Федерація), де досі розміщуються військові бази для підготовки найманців, оскільки вирішив вступити у лави ополченців, аби безпосередньо брати участь у воєнному конфлікті на Донбасі. Це підтверджується листуванням такого собі «Михаила Полынкова» та «Брони Калмыка», оприлюднене «Миротворцем»: «2016-01-12 11:30:56
Я, Фук Евгений Михайлович, 31 декабря звонил Хрусталику по поводу вступления в ополчение. (Я так понимаю, это Ваша почта). Вы мне дали номер и адрес старшего по базе в Ростове. 2 января я прибыл на базу. Броня дал мне заполнить анкету добровольца, снял копию паспорта. Так как я с Украины и имею тернопольскую прописку, сказал, что меня надо проверить. Я сказал, что у меня при себе есть телефон (старенькая дешёвая нокиа, с которой я звоню, и смартфон BlackBerry, специальная модель для разработчиков, который был без сим-карты и использовался мной для работы (ранее я работал разработчиком программного обеспечения). Броня сказал, что смартфон надо проверить нет ли в нём передатчиков для наводки украинской артиллерии или какой-либо информации, и что он передаст его в ФСБ для проверки. И мне его завтра или максимум послезавтра вернут.
Также сказал, что меня без формы не пропустят, и продал мне старую горку и разгрузку за 3200, которые, как позже оказалось, просто оставили на базе другие ополченцы, и она им была не нужна в виду изношенности.
На следующий день Броня уехал.
На базу также прибыл доброволец из Новосибирска, который заплатил Броне 3000 за берцы, но так их и не получил и уехал на Донбасс без них.
Группа уехала, если не ошибаюсь, 8 января. Я остался, так как мне смартфон не вернули».

Цей поспішний від’їзд врятував Фука від арешту. Відтак слідство та суд проходили заочно, тобто було здійснено спеціальне судове провадження. Вироком Тернопільського міськрайонного суду 32-річного Євгена Фука було визнано винним у закликах до повалення конституційного ладу в Україні та засуджено до 2 років позбавлення волі. Адвокат обвинуваченого оскаржила це рішення. Проте Тернопільський апеляційний суд залиши його без змін.

До слова, цей перевертень довший час жив і вчився у Тернополі, навіть збирався тут одружитися. Проте «голос крові» покликав воювати на стороні ворога.

Олекса Чиж

Джерело: Тижневик "Номер один"