6 листопада та 5 серпня – дні, коли християни з особливою любов’ю та повагою звертаються до ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”. Бо ще зі старозавітних часів Цариця Небесна вважається захисницею й покровителькою всіх нужденних.
На іконі зображена у повний зріст Діва Марія з Немовлям. Вона стоїть у повітрі в оточенні ангелів. Внизу перед Божою Матір’ю зібралися люди, що страждають від хвороб та життєвих негараздів, про їхні проблеми свідчать надписи над ними. На Русі ікона відома з XVII століття.
Історія вшанування ікони Богородиці
Перші перекази про чуда, які творить святий образ, належать до 1668 року, коли зцілення отримала сестра патріарха Іоакима. Євфимія жила у Москві й дуже довго страждала від рани, що не загоювалась. Одного разу вона почула жіночий голос, який велів їй іти до Храму Преображення Господнього та просити священика відслужити молебень із водосвяттям перед іконою “Всіх скорботних Радість”. Жінка зрозуміла, хто саме до неї звертався, і з затаєною надією пішла шукати вказаний храм.
І дійсно, на Ординці існувала Преображенська церква, в якій була ікона з такою назвою. Виконавши вказівки Божої Матері, Євфимія зцілилася. Патріарх Іоаким звелів скласти молитовну службу образу, а саму ікону відтоді прославляють як чудотворну. З тої пори “Всіх скорботних Радість” отримала широку відомість серед вірян.
Чудотворні списки з ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”
Особливе благоговіння перед святим образом “Всіх скорботних Радість” відчували представники царської родини та знаті Російської імперії (яка на той час окупувала значну частину України). Про це свідчить той факт, що під час переїзду до Петербурга сестра Петра І Наталія замовила копію чудотворної ікони. Вона встановила святиню у дворовій церкві при власному палаці і замовила їй дорогоцінний оклад.
До цієї ікони у свій час звернулася Катерина ІІ, яка першою в країні наважилася робити щеплення проти віспи, епідемія якої забирала багато життів. Після вдалої медичної процедури цариця на знак подяки за захист замовила для образа Богородиці ще більш дорогий оклад.
У Петербурзі великою шаною користується ще один варіант ікони Божої Матері, так звана “Всіх скорботних Радість” із грошиками”. Історія появи її досить цікава та варта уваги. За легендою ікону знайшов купець Куракін на березі Неви й подарував її капличці на честь Богородиці в одному із сіл поблизу міста. В липні 1888 року в тих краях була страшна гроза і блискавка влучила в каплицю. Виникла пожежа, після якої ікона не тільки не згоріла, а й оновилася. А монети з кухлика для пожертв чудодійним чином пристали до поверхні образа. День шанування цієї ікони (із монетами) – 5 серпня за новим стилем.
Є багато переказів про явлення Богородиці у лікарні, яка належить Києво-Печерській лаврі. Ікону “Всіх скорботних Радість” туди пожертвував засновник закладу князь Микола Святоша.
Відомою в свій час була ікона, що знаходилась у лікарні при тюрмі у Вологді. На жаль, її сліди були загублені в буремні роки Жовтневої революції.
Ікона, яка подається в цій публікації, знаходиться у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах села Пляшева в соборному (однойменному) храмі. Її пожертвували монастирю у 1930 р. прихожани і прихожанки містечка Вишнівець Кременецького повіту (тепер – Тернопільська обл.). Зараз село Пляшева належить до Радивилівського району Рівненської області. Це місце має велике історичне значення для українського народу. Битва, яка увійшла в історію під назвою Берестецька, стала найбільшою в Європі протягом трьох століть! Обидві сторони (за поляків воювали чимало європейських лицарів, як мінімум з трьох країн) втратили десятки тисяч воїнів. А якщо додати бої під Мізичем та Збаражем – понад сто тисяч.
День вшанування ікони “Всіх скорботних Радість” у монастирі на Козацьких Могилах – 5 серпня та 6 листопада.
Джерело: Тижневик "Номер один"
6508