–У 1993 році за сприяння блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського Тернопільська обласна рада прийняла рішення про передачу комплексу колишнього Домініканського монастиря, а на той час Державного архіву в Тернопільській області, новоствореній Тернопільській єпархії УГКЦ. Ми чекали 26 років на передачу цього приміщення. Архиєпархія отримала споруду в жалюгідному стані. Тому очевидно, що виникла необхідність реставрації. Отримавши приміщення, архиєпархія виконала усі, без винятку, вимоги українського законодавства щодо дослідження пам’ятки архітектури, передпроектних експертиз, обговорення на рівні фахового середовища, отримання необхідних дозволів і погоджень та виготовлення самого проекту. Цей підготовчий процес зайняв 3 роки.

До розробки проекту були залучені провідні фахівці у галузі архітектури та містобудування у відповідності до вимог чинного законодавства. Остаточно проект отримав погодження Міністерства культури України, тому закиди у соцмережах про порушення процедури виготовлення проектної документації безпідставні.

Науково-проектна документація передбачає відновлення автентичної частини пам’ятки архітектури, а саме зняття всіх нашарувань радянського періоду, а також пристосування цієї пам’ятки до сучасних потреб. Ці приміщення використовуватимуться для розміщення підрозділів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, молодіжних організацій, церковних медіа, конференц-залів, праці соціального характеру, а також як громадський простір для жителів міста.

Руйнування, яких споруда зазнала, не дозволяють відтермінувати роботи. Разом з тим реставрація має укріпити і зберегти об’єкт культурної спадщини, відновити автентичний стан приміщень. Пристосування полягає у тому, щоби замінити технічний дах радянської доби на новий, придатний до використання. Подібні архітектурні рішення вже втілені у відреставрованих пам’ятках архітектури Західної України.

Нам прикро, що через недостовірну інформацію у громадськості могли виникнути нерозуміння намірів і цілей архиєпархії щодо цією справи. Необґрунтована критика, умисні перекручування, якими добрими мотивами вони не прикривалися б, можуть позбавити цю пам’ятку шансу відновлення та збереження для майбутніх поколінь. Отож від спільної праці та конструктивного підходу до її реставрації залежить збереження її для міста, – йдеться у відповіді курії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.