Найсвіжіше:
• Від сьогодні генерал Богомол офіційно вже не керівник тернопільської поліції • Львівські «Карпати» цікавляться вихованцем тернопільського футболу • Перипетії еміграції, або чи всі, хто поїхав з країни – зрадники? • Очільник Тернопільщини відвіз захисникам автомобілі, амуніцію і багато іншого (відео) • На щиті: додому привезли тіло захисника з Тернопільщини, який загинув на Донеччині • Назавжди в строю: Тернопільщина прощається зі ще одним своїм Героєм • Член робочої групи МОЗ Володимир Мітін про об’єднання пологового та дитячої лікарні у Тернополі: не можна з’єднати те, що не з’єднується • На Тернопільщині вдалося розшукати 83-річну жінку: опинилася за 15 км лікарні  • Синоптики повідомили, якою буде завтра погода на Тернопільщині • У Тернополі чиновника виправдали від хабара за будівельні паспорти • На щиті: додому везуть тіло захисника з Тернопільщини, який загинув на Донеччині • Майже 100 чоловік з цілим арсеналом техніки: на Тернопільщині шукають зниклу 83-річну місцеву мешканку (+фото) • На Тернопільщині завершилася операція під умовною назвою «Зброя і вибухівка» • Люди з інвалідністю пропонують тернопільській владі змінити теплі кабінети і сісти на інвалідний візок (+відео) • На Бережанщині у ДТП загинув тракторист • Багаторічний керівник тернопільської поліції подав рапорт про переведення на іншу посаду • В Україні через російську агресію пошкоджені або зруйновані 623 об’єкти культурної спадщини: чи постраждали об’єкти з Тернопільщини • 10 військовослужбовцям присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно • Судитимуть підрядника з Тернопільщини, який завищив вартість ремонту коледжу на майже 600 тис. грн. • Аферист виманив гроші в потенційного робітника з Тернопільщини • На Збаражчині горів великий житловий будинок (+фото) • В одній з найбільших громад Тернопільщини на останньому дзвонику 23 школярі отримали золоті та срібні медалі • У мобільному додатку «е-Тернопіль» можна дізнатись час прибуття громадського транспорту • Кіберполіцейські Тернопільщини розшукують жителя Гусятинщини • Тернопільські патрульні виявили водія фури з підробленими документами (+фото)
rss

Дивитися на речі треба з усмішкою


Опубліковано: 30 Березня 2021р. о 7:35


Близько тижня часу зі мною відбувалися незрозумілі речі. У мене темніло перед очима, нюху та смаку не було, температура росла щогодини, а в голові єдина думка: мені нікому залишити те, що я маю. Днями пішла здавати тест на коронавірус. Ідучи, зрозуміла, що саме ця думка зажене мене в могилу швидше, ніж сам ковід.

Більше року ми живемо з пандемією на язиці. І якщо ви помітили, ось ця третя хвиля якась небезпечніша, ніж попередні – чи це через те, що хворіти почали по другому разу, чи летальність серед молодих людей стала частішою, не відомо. Але я як людина розумна (як я думала) дотримувалась карантинних правил і гадки не мала, що вже за три дні захочу написати заповіт у нотаріуса.

Усе почалося з банального нежитю, який за три дні переріс у біль в грудях, сухий настирливий кашель, біль при ковтанні і головне – втрата нюху та смаку. Я лежала під ковдрою і плакала, розплющила очі, а переді мною темна кімната. Чую, як сусіди роблять ремонт, і розумію, що це день, але не бачу білої стелі. Так тривало кілька секунд, але мені вистачило цього моменту, щоб у моїй голові промайнула думка, що я стаю жертвою коронавірусної хвороби. Ртутний товариш показав мені 38,8 градуса, тіло ломало, почала відчувати, як терпнуть пальці, нудило. Всі ці симптоми були явно недобрими, і почалася паніка, яка далі зробила все за мене сама. Зателефонувала лікарю, вона сказала, що приймати, а я повідомила, що хочу здати тест на ковід. Мені призначили годину, і мій відлік розпочався. Того ж вечора вирішила, що експрес-тест точної картини мені не покаже, тому слід здати ПЛР-тест. Записалася. Лягла в ліжко, намагалася заснути, в голові сотні думок, сон не береться, голова розколюється, терпнуть ноги, і я починаю прощатися з життям. Мої думки нагадали мені дитинство, як упала з дерева, а тато дмухав на поламану руку і казав, що від такого не помирають, до весілля заживе. Згадала, як поступала в інститут, як перший раз спробувала алкоголь та цигарки, як познайомилася з хлопцем та соромилася підняти очі, бо думала, що вони не красиві.

Усі ці спогади додали мені ще більшого страху, який підкріпив сигнал мобільного телефону. Смартфон порекомендував почитати цікаву публікацію, у якій ішлося про смерть молодої жительки європейської країни, котра померла уві сні. Розтин виявив ковід. За запитом, скільки померло людей віком до 40-ка від ковіду, інтернет видав мені багацько запитів, і моя голова просто відмовлялася зупинити страшний потік думок.

Зайшла до кабінету, відкрила рота, взяли аналіз. Медсестра каже, як це страшно, коли молоді хворіють, але нічого, у вас все буде добре, скоро будуть результати, чекайте. «Я не доживу», – промайнуло в моїй голові. До здачі швидкого тесту залишалося кілька годин, їх я також не забуду. Вийшла із квартири – рукавиці, респіратор, антисептик. Дорогою до сімейного лікаря почула фразу: живи сьогодні. Вірите чи ні, але мені як ляпаса дали, зрозуміла, що сама своїми думками і ось цими панічними новинами загнала себе у незрозумілий депресивний стан. Чому саме у мене має бути ковід і чому я закінчу летально? В один момент усвідомила, що нас спеціально залякують, сіють між людьми паніку, аби був цей страх. Страх вийти на вулицю, здати тест і почути «позитивний». Я піднімалася сходами і зрозуміла, що смак і нюх зникають при кожному сильному закладенні носа, але саме зараз мені треба було повірити, що у моєму організмі мутує новий штам вірусу. Я довела себе до божевілля, коли стелила хлоровану ганчірку на підлогу в кімнаті.

Так довго на одну смужку на тесті я ще не чекала, а вона все не з’являлася. Медсестра підійшла до тесту, взяла його в руки і каже: на жаль, ви не вагітна, на її обличчі була усмішка. А я би хотіла, відповіла усміхаючись. Скоро мине пандемія, тоді будете вагітніти, у вас – негативний. Ця ситуація показала мені, як ми дозволяємо нашій безпорадності та страхам нами керувати. Як ми не можемо сказати стоп власним думкам, як ми сліпо йдемо на поводу в негативу, який ллється звідусіль.

Я перехворіла грипом. Звісно, від ковіду не захищена, але навіть йому в очі дивіться усміхаючись і скажіть: ти в мені не надовго. Наші думки мають більшу силу, ніж ми думаємо, повірте на слово… 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки:





Новини
10 Червня
9 Червня
Коли на Вашу думку завершиться війна?
Погода
Реклама
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше