Найсвіжіше:
• Внесок бізнесу та жителів Тернопілля у перемогу – понад 5 млрд. гривень • У тернопільському парку відновили квітковий годинник • Колишній футболіст тернопільської «Ниви» став гравцем клубу Прем’єр-ліги • Благодійний футбольний матч у Микулинцях: багаторічний капітан микулинецької команди забиває «своїм», воротар-воїн у складі зірок та понад 30 тисяч для ЗСУ (+фото) • Український спікер з Тернополя шукає радника • Президент України нагородив військового медика з Тернопільщини • Дослідники так і не виявили унікальну рослину, яку 100 років тому віднайшов на Тернопільщині відомий ботанік • Чому Тернопільщина не може звільнитися від московського патріархату: думка членкині політради ВО «Свобода» • Тернопільські рятувальники під час ліквідації наслідків негоди: витягували автівку з води, деблоковували авто від падіння дерева та викачували воду з погребу (+фото) • На Тернопільщині на ковід захворіло дев’ятеро людей • Львів готується до можливого нападу з боку Білорусі, а що Тернопіль? • Зірки тернопільського футболу оголосили список гравців на благодійний матч у Микулинцях • Тернопіль виявився не готовим до зливи: все місто у воді (+відео+фото) • Водій КАМАЗу з Тернопільщини наїхав на чоловіка з Франківщини • На Тернопільщині 2 червня прогнозується I-й рівень небезпечності • На Тернопільщині на ковід захворіло дев’ятеро людей • Стань студентом фахових коледжів ЗУНУ! • Тернопільщина втратила ще одного свого Героя: смертельне поранення на Донеччині отримав гранатометник • Обирай навчально-науковий інститут комунікацій ЗУНУ! • Літня школа «Лідер права – 2022» • Любовний трикутник на Тернопільщині: через ревнощі спалив конкуренту автівку • Добровольці батальйону «Тайфун» відвідають засідання апеляційного суду • Стало відомо, якою сумою від початку повномасштабної війни скинулися на армію тернопільські судді • Яким буде колишній Парк слави у Тернополі: влада вибрала три фінішних проєкти  • На Тернопільщині за два тижні вручено 2558 повісток: це не означає, що вас завтра заберуть на передову – голова військової адміністрації
rss
Дивитися на речі треба з усмішкою

Опубліковано: 30 Березня 2021р. о 7:35 Переглядів: 26


Близько тижня часу зі мною відбувалися незрозумілі речі. У мене темніло перед очима, нюху та смаку не було, температура росла щогодини, а в голові єдина думка: мені нікому залишити те, що я маю. Днями пішла здавати тест на коронавірус. Ідучи, зрозуміла, що саме ця думка зажене мене в могилу швидше, ніж сам ковід.

Більше року ми живемо з пандемією на язиці. І якщо ви помітили, ось ця третя хвиля якась небезпечніша, ніж попередні – чи це через те, що хворіти почали по другому разу, чи летальність серед молодих людей стала частішою, не відомо. Але я як людина розумна (як я думала) дотримувалась карантинних правил і гадки не мала, що вже за три дні захочу написати заповіт у нотаріуса.

Усе почалося з банального нежитю, який за три дні переріс у біль в грудях, сухий настирливий кашель, біль при ковтанні і головне – втрата нюху та смаку. Я лежала під ковдрою і плакала, розплющила очі, а переді мною темна кімната. Чую, як сусіди роблять ремонт, і розумію, що це день, але не бачу білої стелі. Так тривало кілька секунд, але мені вистачило цього моменту, щоб у моїй голові промайнула думка, що я стаю жертвою коронавірусної хвороби. Ртутний товариш показав мені 38,8 градуса, тіло ломало, почала відчувати, як терпнуть пальці, нудило. Всі ці симптоми були явно недобрими, і почалася паніка, яка далі зробила все за мене сама. Зателефонувала лікарю, вона сказала, що приймати, а я повідомила, що хочу здати тест на ковід. Мені призначили годину, і мій відлік розпочався. Того ж вечора вирішила, що експрес-тест точної картини мені не покаже, тому слід здати ПЛР-тест. Записалася. Лягла в ліжко, намагалася заснути, в голові сотні думок, сон не береться, голова розколюється, терпнуть ноги, і я починаю прощатися з життям. Мої думки нагадали мені дитинство, як упала з дерева, а тато дмухав на поламану руку і казав, що від такого не помирають, до весілля заживе. Згадала, як поступала в інститут, як перший раз спробувала алкоголь та цигарки, як познайомилася з хлопцем та соромилася підняти очі, бо думала, що вони не красиві.

Усі ці спогади додали мені ще більшого страху, який підкріпив сигнал мобільного телефону. Смартфон порекомендував почитати цікаву публікацію, у якій ішлося про смерть молодої жительки європейської країни, котра померла уві сні. Розтин виявив ковід. За запитом, скільки померло людей віком до 40-ка від ковіду, інтернет видав мені багацько запитів, і моя голова просто відмовлялася зупинити страшний потік думок.

Зайшла до кабінету, відкрила рота, взяли аналіз. Медсестра каже, як це страшно, коли молоді хворіють, але нічого, у вас все буде добре, скоро будуть результати, чекайте. «Я не доживу», – промайнуло в моїй голові. До здачі швидкого тесту залишалося кілька годин, їх я також не забуду. Вийшла із квартири – рукавиці, респіратор, антисептик. Дорогою до сімейного лікаря почула фразу: живи сьогодні. Вірите чи ні, але мені як ляпаса дали, зрозуміла, що сама своїми думками і ось цими панічними новинами загнала себе у незрозумілий депресивний стан. Чому саме у мене має бути ковід і чому я закінчу летально? В один момент усвідомила, що нас спеціально залякують, сіють між людьми паніку, аби був цей страх. Страх вийти на вулицю, здати тест і почути «позитивний». Я піднімалася сходами і зрозуміла, що смак і нюх зникають при кожному сильному закладенні носа, але саме зараз мені треба було повірити, що у моєму організмі мутує новий штам вірусу. Я довела себе до божевілля, коли стелила хлоровану ганчірку на підлогу в кімнаті.

Так довго на одну смужку на тесті я ще не чекала, а вона все не з’являлася. Медсестра підійшла до тесту, взяла його в руки і каже: на жаль, ви не вагітна, на її обличчі була усмішка. А я би хотіла, відповіла усміхаючись. Скоро мине пандемія, тоді будете вагітніти, у вас – негативний. Ця ситуація показала мені, як ми дозволяємо нашій безпорадності та страхам нами керувати. Як ми не можемо сказати стоп власним думкам, як ми сліпо йдемо на поводу в негативу, який ллється звідусіль.

Я перехворіла грипом. Звісно, від ковіду не захищена, але навіть йому в очі дивіться усміхаючись і скажіть: ти в мені не надовго. Наші думки мають більшу силу, ніж ми думаємо, повірте на слово… 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки:





Новини
4 Липня
3 Липня
2 Липня
1 Липня
В якому місті, на вашу думку, варто було би провести Євробачення в Україні наступного року?
Погода
Реклама
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше