Чи зобов’язаний хворий сплачувати лікарні «благодійний внесок»?

До редакції тижневика «Номер один» звернувся зі скаргою пацієнт однієї з тернопільських міських лікарень і повідомив, що перед тим, як робити йому операцію, хірург вимагав від нього заплатити в один із фондів благодійну допомогу в сумі 500 грн.

Не секрет, що комунальні та державні медичні заклади практично упродовж останньої чверті століття потерпають від недофінансування. Тому змушені заповнювати цю прогалину завдяки благодійним пожертвам меценатів. А оскільки таких у нашому суспільстві обмаль, то медики просять їх, буває й добровільно-примусово, у своїх пацієнтів або їхніх рідних. Але за нинішніх соціально-економічних обставин далеко не кожен із нас має кошти на благодійні внески навіть задля власного одужання. Адже елементарно бракує грошей на життя. Тож про те, яку медичну допомогу, згідно з чинним законодавством України, можна отримати у наших клініках безкоштовно, а також, як реагувати, коли у хворого вимагають так звані «благодійні внески» за консультацію, госпіталізацію або операцію – читайте далі.

«Мусять закупити необхідне для хворих»

Ми зателефонували до адміністрацій усіх тернопільських міських клінік, а також поспілкувалися з деякими хірургами, анестезіологами, травматологами тощо. І всі без винятку підтвердили, що таке явище вже давно практикується у їхніх лікарнях. Однак до залучення благодійних коштів вони вдалися не з доброго життя, а у зв’язку із суттєвим недофінансуванням галузі. А пожертви витрачають на ті необхідні для операцій речі, яких немає вдосталь у клініках і пацієнти не можуть їх придбати в аптеці. Такі медичні препарати чи засоби, для прикладу, як наркоз, сильнодіючі та інші спеціалізовані для невідкладних станів медикаменти може закупити лише лікарня. А її на ці потреби часто недофінансовують і держава, і територіальна громада. Тому й медпрацівникам доводиться просити благодійництва у тих, хто потребує їхньої ж допомоги. Однак сплата таких внесків – справа добровільна, і вимагати її у пацієнта ніхто не може, наголошують представники тернопільських комунальних лікарень.

Але судячи із згаданої скарги, а також багатьох подібних випадків, у пацієнтів таки вимагають заплатити певну суму до благодійного фонду перед операцією, консультацією і навіть поступленням на лікування до стаціонару. І це стосується не лише Тернополя, а й усієї країни. Відрадно, що такого «благодійного синдрому» бодай немає у Тернопільській міській дитячій лікарні. Але в інших міських клініках, за словами їхніх же пацієнтів, благодійні внески – типове явище.

Що таке благодійна діяльність у медицині та чи можна до неї когось спонукати?

Відповісти на це запитання ми попросили відомого юриста Олену Степанову. За її словами, відповідно до Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійною пожертвою (благодійним внеском) визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності.

– Відповідно до статті 1 цього закону, благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику. Із системного аналізу вищевказаних норм випливає, що будь-яке примушування до сплати таких внесків проти волі пацієнта є незаконним, а у випадку погрози насильства над особою, обмеження прав, свобод або законних інтересів такі дії можна кваліфікувати як вимагання, що є злочином, за який передбачена відповідальність за статтею 189 Кримінального кодексу України, – наголошує пані Олена.

Згідно з чинним законодавством України, лікарі державних медустанов несуть кримінальну відповідальність за вимагання грошей у пацієнтів та відмову лікувати їх безкоштовно.

– Варто пам’ятати, що благодійні внески у лікарнях – це добровільні пожертви, тобто саме ви вирішуєте, надавати її чи ні. Будь-яка вимога з боку лікарні, поліклініки або клінічної лабораторії є незаконною. Проте якщо від вас таки вимагають гроші, маєте право звернутися зі скаргою до місцевих відділень охорони здоров’я, МОЗу, правоохоронних органів, прокуратури, СБУ, в Національне антикорупційне бюро. Слід подати заяву із зазначенням своїх особистих даних і конкретних фактів вимагання коштів, – радить Олена Степанова.

Що ж входить до гарантованої державою безоплатної медичної допомоги?

В Україні з 2002 року діє урядова «Програма надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги». Відповідно до неї, медична допомога – це вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства. Цією програмою визначено, що державними та комунальними закладами охорони здоров’я надається безкоштовна медична допомога з таких видів:

а) швидка та невідкладна – на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

б) амбулаторно-поліклінічна;

в) стаціонарна – у разі гострого захворювання та у невідкладних випадках, коли потрібне інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій;

г) невідкладна стоматологічна допомога (у повному обсязі – дітям, інвалідам, пенсіонерам, студентам, вагітним, жінкам, які мають дітей до 3 років);

д) долікарська медична допомога сільським жителям;

е) санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих санаторіях;

є) утримання дітей у будинках дитини;

ж) медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

За інформацією МОЗ України, безоплатна медична допомога надається дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування включно з лікарськими засобами, кров’ю та її компонентами, апаратурою, лабораторними та іншими дослідженнями з використанням матеріально-технічної бази.

Які медичні послуги в державних і комунальних медзакладах платні?

«Благодійні внески» не варто плутати із платними послугами. За останні лікарі мають право офіційно брати кошти і повинні надавати квитанції, бо це дозволено Кабміном. Перелік цей зовсім не великий: протезування зубів, оздоровчий масаж, медогляд організацій у лікарнях, меддопомога вдома, аборт, видача довідок про носіння зброї, довідка з нарко- і психдиспансеру для водіїв. Якщо ж із вас беруть гроші за якусь іншу послугу, то це підпадає під категорію «благодійний внесок». Як уже зазначалося, ви маєте повне право відмовитися від його сплати.

Необхідно чітко знати, куди саме підуть сплачені кошти

Якщо ж у людини виникає свідоме – добровільне і без стороннього примусу -бажання допомогти лікарні, то, як наголошує Олена Степанова, необхідно чітко знати, куди саме підуть сплачені кошти.

Для цього слід вимагати в керівництва лікарні документи, які підтверджують наявність відповідного благодійного фонду, а саме – установчі документи та свідоцтво про його державну реєстрацію. Згідно зі ст. 14 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут. Установчим документом благодійної установи є установчий акт. Установчі документи благодійної організації повинні містити всю інформацію про неї, в тому числі джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації.

Мінздоров’я з 1 січня 2018 року взяло під контроль благодійні внески у лікарнях

Відповідний указ підписала в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Медичним установам, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я, доведеться щоквартально здавати звіти. У них потрібно буде вказувати всі пожертвування, що надійшли як від юридичних, так і фізичних осіб. Документи про отримання коштів будуть оприлюднюватись на офіційних сайтах поліклінік, лікарень та на сайті міністерства. Крім того, їх потрібно буде розвішувати в загальнодоступних місцях на території лікарень. Необхідність нововведення пов’язана з тим, що благодійні фонди є майже у всіх закладах охорони здоров’я. Обсяги благодійних пожертвувань становлять значні суми, однак досі звітність фондів про зібрані кошти часто була недоступною або непрозорою, – повідомляє прес-служба МОЗ.

Про всі випадки вимагання сплати благодійних внесків у Міністерстві охорони здоров’я України просять пацієнтів повідомляти до місцевих управлінь охорони здоров’я, а у випадку вимагання, поєднаного з погрозою обмеження законних прав та інтересів, – до правоохоронних органів. Якщо це не дасть належного результату – до профільного міністерства, офісу Уповноваженого з прав людини або телефонуйте на урядову «гарячу лінію» 1545.

Олесь Миколайчук