17 років тому Сергій О. в одному з сіл Кременецького району придбав житловий будинок і вважав, що із набуттям права власності на нерухомість до нього перейшло і право користування двома земельними ділянками загальної площею 0,49 га.
Та коли він звернувся до ліцензованої землевпорядної організації для виготовлення правовстановлюючих документів, то взнав, що житловий будинок разом із земельними ділянками розташовані в межах заказника “Скит”, що належить Державному підприємству “Кременецьке лісове господарство”. Вважаючи це порушенням своїх прав, громадянин звернувся до Кременецького районного суду і просив державний акт від 15 лютого 2013 року на право власності ДП “Кременецьке лісове господарство” на земельну ділянку державного заказника “Скит” визнати недійсним і скасувати.
Рішенням Кременецького районного суду від 23 травня 2022 року Сергію О. у позові відмовлено.
Не погодившись із висновками суду, позивач подав апеляційну скаргу та просив це рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позов.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, перевіривши матеріали цивільної справи в межах апеляційної скарги, погодилась із висновками суду першої інстанції, що Сергій О. не набув права власності на спірні земельні ділянки у передбачений законом спосіб, тому і підстави для захисту його прав відсутні.
Так, судом встановлено, що, відповідно до договору – купівлі продажу від 25 жовтня 2005 року, укладеного між Галиною Ц. і Сергієм О., та витягу про реєстрацію права власності на нерухому майно від 18 квітня 2006 року, Сергій О. став власником домоволодіння в одному із сіл Кременецького району.
Рішенням Старотаразької сільської ради від 22 червня 2007 року йому було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,49 га (у тому числі, 0,25 га – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,24 га – для ведення особистого селянського господарства). Проте, за повідомленням Почаївської міської ради від 18 січня 2021 року, дана ділянка не приватизована.
Звертаючись із позовом до суду, Сергій О. вважав, що після набуття права власності на житловий будинок до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля. Проте у матеріалах справі відсутні докази, що попередня власниця отримала право власності на земельну ділянку. Хоча за даними земельної кадастрової книги Старотаразької сільської ради, за Галиною Ц. рахувалась земельна ділянка, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (у редакції від 18 грудня 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Оскільки спірна земельна ділянка не була сформована як об’єкт цивільних прав, колегія суддів ці дані до уваги не взяла.
Разом із тим, 7 жовтня 2013 року розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації державному підприємству “Кременецьке лісове господарство” для природо-охоронного призначення на території Старотаразької сільської ради Кременецького району в межах заказника місцевого значення “Скит” у постійне користування надано земельну ділянку державної власності площею 466,1612 га.
Доводи апелянта, що державний акт на земельну ділянку державного заказника “Скит” видано незаконно, колегія суддів відхилила, оскільки спірні земельні ділянки під житловий будинок не відведено позивачеві у законний спосіб і права власності на них він не отримав.
За таких обставин, Сергій О. спірні земельні ділянки може набути у власність лише за процедурою, передбаченою статтями 116, 118 Земельного кодексу України. Однак у матеріалах справи відсутні дані, що позивач звертався до розпорядника спірної земельної ділянки (Тернопільської ОДА) стосовно припинення на неї права постійного користування ДП “Кременецьке лісове господарство” та виділення йому у власність спірних земельних ділянок. При цьому колегія суддів наголосила, що земельна ділянка державного заказника має природоохоронне призначення та належить до особливо цінних земель.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу Сергія О. залишила без задоволення, а рішення Кременецького районного суду від 23 травня 2022 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
8435