Викрадене військове майно загальною вартістю понад 286 тис. 939 грн. молодший сержант Н. здавав у ломбард. Поставши перед судом, військовослужбовець спочатку категорично заперечив свою провину, та коли власник скарбнички впізнав його, безсоромно зізнався, що закладав довірене йому військове майно через «тимчасові матеріальні труднощі».
Можна допустити, що молодший сержант таки сподівався викупити радіостанції і два ноутбуки з-під застави або згодом списати їх. Однак через пів року несення служби, у березні 2020 року, Н. у складі військової частини проходив навчання на полігоні неподалік м. Рівного.
Тим часом змінилося командування. Оскільки у польових умовах перевірити майно військової частини було неможливо, новопризначений командир наказав усім матеріально відповідальним особам подати рапорти і доповісти про наявне майно. Та як тільки на початку травня 2020-го частина повернулася на місце постійної дислокації у м. Тернополі, новопризначений командир у складі комісії прийшов на склад перевірити майно. Тоді й виявили нестачу двох ноутбуків й 15 портативних радіостанцій.
Намагаючись уникнути відповідальності, Н. почав розповідати, що до кімнати безперешкодно міг потрапити будь-хто з п’яти військовослужбовців, які проходять тут службу. Мовляв, облік не вівся, а коли вони повернулися до військової частини, він виявив, що двері приміщення відкриті, а 15 радіостанцій і два ноутбуки – зникли.
Проте слова молодшого сержанта спростували інші військовослужбовці та й сам новий командир частини. Зокрема, у суді він пояснив: щоби потрапити на склад, йому довелося брати дозвіл у начальника штабу бригади. Тим часом, коли він разом з іншими членами комісії прийшли на склад, усі двері були зачинені та запломбовані. Доступ до приміщень має обмежене коло осіб, яким це дозволено відповідно до повноважень. І насправді щоразу після відкриття дверей Н. по-новому опечатував їх і здавав під охорону. Тоді питається: де поділися рації та ноутбуки?!
Тож у військовій частині провели службове розслідування, під час якого Н. зізнався членам комісії, що через матеріальні труднощі впродовж листопада – грудня здав майно у ломбард. Перший раз сховав і виніс 3 радіостанції. Здав у ломбард під 3%, сподіваючись невдовзі викупити. Однак безкарність так захопила, що зупинитися не міг. Добре, що їхню частину вивезли на полігон для навчань. На підтвердження своїх слів Н. продиктував номер телефону власника ломбарду.
Однак у суді обвинувачений категорично заперечив власні ж покази. Утім один лептоп він таки повернув, а замість другого купив інший подібної моделі. А от портативні радіостанції працівник скарбнички встиг продати.
Відтак Тернопільський міськрайонний суд визнав молодшого сержанта Н. винним у привласненні військового майна, вчиненому військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану (ч. 3 ст. 410 КК України). Оскільки це є корупційним кримінальним правопорушенням, то законом заборонено призначати покарання більш м’яке, ніж це передбачено Кримінальним кодексом (ст. 69 КК України), або звільняти від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України).
Що цікаво, як стало відомо, горе-контрактник уже притягувався до кримінальної відповідальності, хоча судимість уже погашена. Відтак постає питання: як можна було призначати на посаду командира взводу зв`язку військової частини людину з кримінальним минулим?
Тож Н. засуджено до 6 років позбавлення волі та зобов’язано сплатити військовій частині 262 тис. 469 грн. завданої майнової шкоди плюс 14 тис. 382 грн. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
2203