За даними різних аналітичних агентств, соцмережі сьогодні займають левову частку серед джерел інформації. Новини, блоги, діяльність публічних осіб – усе це ми здебільшого переглядаємо у тій чи іншій соціальній мережі (в основному Фейсбуку та Інстаграмі). Такий вид комунікації наче створений для депутатів і політиків, адже тепер про свою роботу можна писати часто і безкоштовно, розраховуючи на велику читацьку аудиторію при цьому.
Надворі липень, а це означає, що розпочався 9-ий місяць роботи депутатів місцевих рад, обраних 25 жовтня минулого року. У політикумі це чималий термін, щоби освоїтися, вникнути і навіть зробити чималий шмат роботи.
Деякі депутати для висвітлення своєї діяльності створюють окремі офіційні сторінки, залишаючи свій основний профіль лише для приватного користування. Але більшість звітує про «зробив, вручив, взяв участь і побував» уперемішку з фотографіями з відпочинку, в обіймах дружини чи за чаркою з товаришами.
Цього разу під гаслом «нові обличчя» до Тернопільської міської ради зайшло чимало нових народних обранців. Утім їхні прізвища уже мало хто пам’ятає, а про їхню депутатську діяльність виборцям практично нічого не відомо. У мерії частина з них працює лише «голосами» для більшості, як правило, не виділяючись ані авторськими проєктами рішень, ані роботою з громадою.
«Хочете знати, що ваш кандидат буде робити завтра, подивіться, що він робив учора». Цей мудрий напис з‘явився на сторінці одного з нинішніх депутатів ТМР за три дні до місцевих виборів. Відтоді – жодного повідомлення про його депутатську діяльність чи хоч якусь міську проблему. А, ні, ще є пост подяки Сергію Віталійовичу «за те, що взяв мене у свою команду». І багато світлин у вишиванці.
«Цього дня вирішувати тільки тобі: чи стане Тернопіль містом реалізації масштабних проєктів, чи примітивних забудов? Чи будемо літати на відпочинок із рідного міста, чи й далі шукатимемо аеропорти у сусідів? Чи будемо жити в заможному місті, чи миритися з корупцією «бо крадуть, але щось роблять»? Чи буде Тернопіль файним не тільки в центрі?». Цей сміливий допис з’явився перед самими виборами на сторінці ще одного депутата ТМР. Після нього – привітання Сергія Надала з перемогою. А всі наступні 8 місяців – детальний звіт про «депутатську роботу»: закордонні відпустки, гори, лижі, знову море за кордоном, посиденьки з друзями… Цей депутат, до слова, ще й кандидував на міського голову Тернополя…
Наприклад, ще один з обранців (яким став, до речі, не вперше) усі 8 місяців тільки передруковує дописи міського голови і публікує вітання своїм колегам із днем народження й державними святами.
Мушу також відзначити, що деякі депутати виявились досить активними у соцмережах. Звітують про проведені прийоми громадян, проблематику на окрузі, участь у вирішенні людських проблем. І нехай, як стало відомо, деякі з них таким чином вже готуються до участі у парламентських виборах, головне – діяльність проводиться, комунікація з мешканцями міста налагоджена.
Сьогодні соцмережі стали чудовим лакмусовим папірцем для правильного вибору кандидатів. Якщо ти депутат і балотуєшся вдруге – достатньо погортати твою сторінку за останні 5 років. Коли ж ти йдеш на вибори вперше – користувачі соцмереж можуть подивитися, чим ти відзначився до цього. Своя сторінка – це не тільки безкоштовна агітація перед голосуванням за себе красивого, – це ідеальний майданчик донести людям свою позицію, плани на майбутнє і політичні переконання. І нехай твоя світлина з голим торсом під час вакцинації набирає більше вподобань, ніж у краватці на зустрічі з громадянами, твоя успішна робота запам’ятається людям швидше, ніж укол в руку.
Тож якщо після цих можливостей, які нам дають соцмережі, пошуковики і незалежні спільноти, виборець все одно обирає кандидата лише за фото у «вишиванці» і за три дописи про любов до свого міста, то він і отримує депутата, який катається морями, коли на твоїй вулиці – яма на ямі.
Джерело: Тижневик "Номер один"
8516