У Заліщиках 27 червня провели велозмагання. У них мали змогу взяти участь усі бажаючі. Що цікаво, переможцем став знаний у краї… легкоатлет-ветеран, учасник багатьох пробігів у різних куточках України, мешканець Зозулинців колишнього Заліщицького району, 56-річний Микола Івончик.
Потрапив пан Микола у число учасників велогонки доволі випадково.
– 20 червня в Тернополі у рамках Олімпійського дня бігу відбувся забіг на дистанції два кілометри. У своїй віковій категорії (50 – 59 років) став його переможцем. Отримав грамоту, медаль та футболку з олімпійською символікою. Коли приїхав до Заліщиків, то спортивне керівництво громади вже знало про мою перемогу, запросило до себе і теж відзначило – кубком і книгою про легку атлетику, така велика, як Євангеліє (сміється, – авт.). І паралельно запропонували взяти участь у… велозмаганнях, запитавши, чи вмію я їздити на ровері? Я відповів, що востаннє їздив ще у школі, може не впаду. Організатори запевнили, що це будуть любительські перегони, навіть готові були надати велосипед для участі у змаганнях, – розповів Микола Івончик.
Відомий у краї легкоатлет прийняв незвичну для себе пропозицію позмагатися, хоча від чужого ровера відмовився.
– До іншого велосипеда потрібно звикнути, за годину до старту цього точно не зроблю, тому вирішив їхати на своєму. Хоча який він мій. У мене був старенький ровер, яким я минулого року приїхав у Заліщики на футбольний матч місцевого «Дністра» та теребовлянської «Ниви». Підходить один хлопака і, сміючись, каже: «Аби Ви на такому радянському ровері вже не приїжджали до Заліщиків, я вам подарую файний велосипед». Його йому передала мама з Італії, але він для нього за якимись параметрами не підійшов. Така ось історія появи в мене цього велосипеда. Я на ньому мало їздив, але він був хоча б мій і ні в кого не позичав. Уже коли мої односельчани дізналися про намір взяти участь у велозмаганнях, то відмовляли, казали, що високих місць не здобуду, бо треба мати спеціальний гоночний ровер, шолом, наколінники тощо. Лише знайомий юнак вірив у мої сили і сказав, що я неодмінно здобуду перемогу, – пригадує пан Микола.
На реєстрацію учасників Микола Івончик приїхав першим і першим прибув на фініш.
– Коли приїхав на реєстрацію, то оскільки в день змагань відзначалося одразу три свята – День Конституції, День молоді і День міста Заліщики, а я роджений на Трьох святих, то вибрав собі 3 номер, і він виявився щасливим. У змаганнях взяли участь близько 20 велосипедистів, здебільшого молодь, старшим за мене був лише один чоловік (1960 року народження). Ми ще з ним перемовилися і у смішній формі посперечалися, хто з нас приїде швидше на фініш. Старт для мене був не досить успішним, до підйому біля Добрівлян прийшов шостим, після підйому вже був другим. Далі зумів випередити всіх і на фініш приїхав, маючи понад 10-хвилинну перевагу над найближчим конкурентом, при тому на останніх кілометрах не дуже й поспішав, бо далеко були значно молодші опоненти. Думаю, що переміг перш за все через те, що в мене ноги добре працюють і, як казав відомий співак Володимир Висоцький, «дихалка», – каже Микола Івончик.
Загалом велосипедисти проїхали дистанцію у 15 кілометрів – від Заліщиків, через Добрівляни, Бедриківці, звернули на Чернівецьку трасу і фінішували у верхньому парку Заліщиків. Нагороджував переможця і призерів велозмагань особисто голова Заліщицької міської громади Іван Дрозд. Микола Івончик за перемогу отримав традиційні кубок, медаль і грамоту, а також грошову премію в розмірі 500 гривень.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: велозмагання, Заліщики, легкоатлет, Микола Івончик
5899