Загадкова річ — серце матері. Скільки болю за дітей і від дітей воно може вмістити? Безмежно! Приклад, як не дивно, містить вирок, винесений нещодавно Підгаєцьким районним судом сільському хулігану. Прикро зізнатися, та найбільше від ґалабурдника потерпає рідна мати. Однак у суді старенька провину своєї кровинки намагалася перекласти на їхнього знайомого.
Утім судовим вироком сільському розбишаці призначено реальне покарання – один рік позбавлення волі. Служитель Феміди вирішив, що цього достатньо для виправлення винуватця та попередження нових злочинів.
Сталося ось що. Рік тому, у перших числах лютого, в обідню пору літній мешканець Підгайців, такий собі пан Богдан, поїхав на автозаправку. Дорогою побачив знайому, вже літню пані Олену (з етичних міркувань імена всіх діючих осіб у публікації змінено), яка йшла, тяжко припадаючи на ногу. Чоловік пригальмував та запропонував жінку підвезти додому, до розташованого неподалік села.
“Твій Степан обіцяв мені дещо зварити в машині, одразу й запитаю його, коли під’їхати”, – пояснив водій.
У відповідь пасажирка лише тяжко зітхнула: “Нічого він вам не зробить, бо вже другий тиждень пиячить з таким же, як сам, а потім до мене чіпляється, ображає, сварить, вимагає гроші на горілку! Ніколи не думала, що доживу до такої ганьби і на старість років не матиму спокою”, – пожалілася жінка. У відповідь Богдан лише співчутливо похитав головою.
Так, мовчки зітхаючи, дісталися до села. Зупинившись коло знайомого двору, водій услід за господинею зайшов на подвір’я та підійшов до кухні. У відчинені двері одразу побачив п’яненького Степана, який сидів за столом поруч із розпашілою молодицею та незнайомим молодиком. Не звертаючи уваги на гостя, син шарпнув матір за руку: “Цигарки принесла? Давай гроші на пляшку!”
“Добрий день, Степане! Ти що, вже з обіду на ногах не тримаєшся?” – дорікнув старший чоловік. – “Тобі яке діло? Чого приперся?” – похмуро відказав господар. – “Ти обіцяв зварити дещо мені в машині, от побачив твою матір, вирішив підвезти та запитати тебе, коли зробиш?” – миролюбно відповів гість, спершись об двері. – “Не знаю, а зараз забирайся геть!” – неприязно відповів Степан.
Ображений чоловік хотів щось відповісти, та Олена хутко розвернула його до дверей.
“Ідіть собі, іншим разом поговорите. Щось він сьогодні дуже лихий!” – прошепотіла жінко і хутро виштовхала за поріг.
Якусь мить водій стояв розгублений, а потім щосили грюкнув кулаком у двері:
“Степане, ти що собі дозволяєш?”
– “Я зараз завалю тебе з рушниці”, – почув у відповідь.
Гість розгублено поліз до кишені за ключами від автомобіля, аж раптом двері з гуркотом відчинились і, похитуючись, на подвір’я вивалився господар в оточенні розпашілої молодиці та незнайомця.
“Іване, поможи мені “завалити” старого. Мені все одно – чи на кладовище, чи в тюрму”, – звернувся до такого ж п’яного сусіда Степан.
Молодик хмикнув: “Давай “завалимо”.
Водій автоматично почав витягати руку з кишені, і раптом Степан двічі вдарив його кулаком в обличчя. Богдан, захищаючись від нових ударів, виставив перед собою руки і почав повільно відступати до воріт. Тоді хуліган схопив з-під даху березовий віник й вдарив гостя. Злякавшись побаченого, молодиця тихенько втекла додому. Спробував заспокоїти друзяку і п’яненький сусід, але Степан різко відштовхнув його.
Тим часом ґалабурднику під руку потрапив дерев’яний брусок, і він щосили почав бити старшого чоловіка по руках, а коли той вибіг на вулицю і скочив у машину, кинув йому навздогін. Брусок влучив у заднє скло автомобіля, почувся дзвін, і уламки посипались усередину салону. Скривджений водій зателефонував до поліції та викликав патрульних.
І от п’яненький розбишака, помітно хитаючись на ногах, намагався переконати правоохоронців, що захищався від літньої людини, знайомого своїх батьків, який підвіз його маму.
Тим часом потерпілого забрала карета “швидкої”. У лікарні в нього виявили перелом руки. Таким чином, юридичною мовою, скоєно було умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ч.1 ст. 122 КК України), за що закон передбачає: виправні роботи, обмеження і навіть до трьох років позбавлення волі!
Характерно, що на початках матір сільського хулігана повністю підтверджувала розповідь пана Богдана стосовно нападу та його побиття. Та коли справа потрапила до Підгаєцького районного суду, жінка різко змінила свідчення і почала захищати сина Степана. Однак суд їй не повірив, а відправив її “кровинку” на один рік до тюрми.
Хотілось би вірити, що ґрати таки перевиховають агресивного молодика.
Марина Криниця
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139