Інсульт – хвороба століття, яка посідає друге місце в світі за кількістю смертей. Щорічно в Україні від 100 до 120 тисяч чоловік уперше хворіють на мозковий інсульт, тобто захворюваність становить 280-290 випадків на 100 тисяч населення. Аналогічна ситуація і в Тернопільській області – близько 2000-2500 тисяч пацієнтів нашої області переносять інсульти.
У Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні реєструють щороку до 1500 гострих інсультів. З метою покращення якості та ефективності лікування хворих із гострими розладами мозкового кровообігу та на виконання Наказу МОЗ України за №297 від 30.07.2002 року «Про вдосконалення медичної допомоги хворим з цереброваскулярною патологією» у 2003 році на базі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні вперше в Україні створено обласний судинний діагностично-лікувальний центр, до складу якого увійшло інсультне відділення, розгорнуте на 20 ліжок. Основним завданням відділення є надання спеціалізованої невідкладної допомоги хворим міста та області з розладами мозкового кровообігу в найгостріший період – період «терапевтичного вікна», тобто в перші 6 годин від початку захворювання. На сьогоднішній день набуто значного досвіду інтенсивної терапії інсультів, створено умови для своєчасної діагностики та успішного лікування хворих. Керівництво відділенням здійснює лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії Світлана Стоян. У неї ми й поцікавились, чим небезпечний інсульт, як вберегти себе, а головне – розпізнати перші його прояви.
«У першу добу пацієнт проходить усі необхідні обстеження та отримує швидке і якісне лікування»
– Найбільш складним і відповідальним завданням є точна і швидка діагностика характеру інсульту, оскільки в гострий період захворювання саме ці моменти значною мірою визначають подальшу тактику лікування відповідно до характеру інсульту. Мозкові інсульти поділяють на ішемічні та геморагічні. У теперішній час більшість інсультів (близько 80%) є ішемічними, тобто викликані закупорками чи стенозами (звуженнями) певних артерій, що живлять мозок, і тому більша чи менша частка мозкової тканини (в залежності від розміру судини, що постраждала) гине без доступу крові (кисню та поживних речовин). Геморагічний інсульт – це розрив кровоносної судини в мозку – крововилив у мозок, який стискає оточуючі чи прилеглі тканини мозку та порушує їхнє кровопостачання. Тому в першочерговому порядку всім пацієнтам при поступленні у стаціонар проводиться комп’ютерна томографія, – розповідає медик.
– Що відбувається із пацієнтом у першу добу?
– У першу добу проводяться всі необхідні діагностичні обстеження на сучасному рівні, а саме: ультразвукове дослідження судин головного мозку, транскраніальне дуплексне дослідження судин головного мозку, ЕКГ, клінічні лабораторні та рентгенологічні обстеження. За клінічними показниками проводиться електроенцефалографія головного мозку, МРТ головного мозку, УЗД внутрішніх органів, ЕХО-кардіоскопія. Пацієнтів консультують медичні фахівці консультативного блоку: терапевт, окуліст, психолог, психіатр, хірург.
Уся діагностична та лікувальна робота у відділенні проводиться у тісній співпраці з кафедрою неврології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України. Кожного первинного пацієнта оглядає завідувачка кафедри, професор Світлана Шкробот. У відділенні активно функціонує мультидисциплінарна бригада, до складу якої входить спеціально підготовлений для лікування інсульту медперсонал: лікарі-неврологи, логопеди, реабілітологи, медичні сестри, які на високому рівні виконують свої обов’язки.
– Багатьох цікавить, коли може бути проведена реабілітація.
– З другої-третьої доби із хворими на інсульт проводиться рання реабілітація для максимального відновлення втрачених під час ураження центральної нервової системи функцій і пристосування пацієнта до наявних дефектів, адже інсульт небезпечний не лише високою смертністю, а й високою інвалідизацією. Хотіла би зазначити, що за сприяння адміністрації лікарні та меценатів з 2017 року працює нейрореабілітаційний блок, який оснащений сучасним обладнанням: професійний стіл-вертикалізатор, який призначений для адаптації пацієнта до вертикального положення; мотоmed – за допомогою якого можна заповнити нестачу рухливості у лежачих пацієнтів; модуль активної реабілітації – це цілий комплекс, який використовується для активного відновлення рухових функцій і навичок ходьби; бігова доріжка та шведська стінка. У відділенні працює команда молодих, енергійних реабілітологів. Хворим ставлять реальні цілі, яких вони досягають і здобувають перемогу над своїм тілом.
Не варто забувати, що на сьогодні лише 10-20% тих, хто переніс інсульт, повертаються до праці, у 60% хворих наявні стійкі неврологічні порушення (параліч рук та ніг, порушення ковтання, мовні розлади, різке зниження пам’яті, поведінкові порушення), 23% потребують сторонньої допомоги.
«Шість надзвичайно простих, але дієвих правил»
– Світлано Борисівно, які ж основні фактори ризику?
– Головними факторами ризику інсульту є: нездорове харчування, малорухомий спосіб життя та ожиріння, паління цигарок, зловживання алкоголем, високий кров’яний тиск (гіпертонія), цукровий діабет, підвищений рівень холестерину у крові, несприятливі психосоціальні чинники (стрес). Хочу відзначити, що інсульт помолодшав і загалом третина випадків діагностується у людей працездатного віку, що обумовлено як і вищезазначеними причинами, де важливу роль відіграє неправильний спосіб життя – вживання наркотичних речовин, так і вродженими вадами серця та аномаліями розвитку судин, спадковими факторами.
Перші ознаки інсульту легко запам’ятати завдяки абревіатурі МОЗОК:
М – раптове порушення мовлення (вимова не розбірлива та плутана);
О – раптова асиметрія обличчя (людина не може посміхнутися, при цьому зазвичай опускається куток губ);
З – раптове запаморочення;
О – очі, раптове погіршення зору;
К – раптова слабкість чи оніміння кінцівок.
– А чи може інсульт по-іншому себе проявити?
– Так, іноді інсульт проявляється лише інтенсивним головним болем. У разі виявлення хоча б одного із цих проявів потрібно негайно телефонувати на «103» або при можливості самостійно доставити пацієнта у приймальне відділення спеціалізованої лікарні – КНП «ТОКПЛ» ТОР, адже людина з інсультом, яка отримає кваліфіковану медичну допомогу протягом перших 4-5 годин, має більше шансів повернутися до повноцінного життя.
– Розкажіть про профілактику…
– Профілактика інсульту проводиться відразу в декількох напрямках. Корекція способу життя (раціональне харчування, відмова від тютюнопаління і вживання алкоголю, підтримання адекватної фізичної активності). Корекція метаболічних розладів (нормалізація підвищеного рівня глюкози, зниження рівня «поганого» холестерину в крові тощо). Медикаментозна терапія під наглядом лікаря: а) контроль над артеріальним тиском (гіпотензивна терапія); б) зниження в’язкості крові шляхом застосування відповідних лікарських засобів (антитромбоцитарна терапія), корекція дисліпідемії (прийом статинів).
Варто запам’ятати шість простих правил профілактики інсульту.
Здоровий спосіб життя, що включає адекватні фізичні навантаження, а також відмова від шкідливих звичок – ефективні та доступні заходи, які допоможуть зменшити медикаментозне навантаження при лікуванні основних захворювань у програмі профілактики інсульту. Власне у цій програмі немає нічого надзвичайного або навіть складного – це лише шість правил: регулярно тренуйтеся; вживайте тільки здорову їжу; підтримуйте вагу в нормі; відмовтеся від куріння; обмежте споживання алкоголю; стежте за рівнем артеріального тиску та рівнем холестерину.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернопільщини, психоневрологічна тернопіль
4139