Велика футбольна триденка Тернопільщини

20-ті числа серпня стали багатим на футбольні події Тернопільщини. На спортивних полях області відбулося одразу три фінали – Ліги Тернопільщини, Ліги чемпіонів Тернопільщини і Кубку Тернопільської області. Ці три обласні фінали збіглися в часі з вирішальними поєдинками Ліги Європи і Ліги чемпіонів УЄФА. Більше того, Ліга чемпіонів Тернопільщини і Ліга чемпіонів УЄФА відбувалися в один день. Очевидно, це все сталося не випадково.

Неймовірна розв’язка фіналу першої ліги Тернопільщини

Надзвичайно цікавим, емоційним та непередбачуваним видався фінальний поєдинок першої ліги Тернопільщини сезону-2019/20 між командами «Говерла» (Дубівці) та ФК «В. Глибочок». У цьому поєдинку було все, за що вболівальники люблять футбол, – багато красиво забитих м’ячів, пенальті, вилучення, рятівний гол на останній хвилині основного часу, два екстра-тайми, автогол і… радість переможців. Героєм матчу став півзахисник «Говерли» Микола Гнатишин. За рахунку 0:1 на користь суперника, він зумів на 90-й хвилині зі штрафного рахунок зрівняти і перевести гру в додатковий час. У першому з екстра-таймів гравець «Говерли» Ілля Мельник після передачі того ж Гнатишина реалізував вихід віч-на-віч. А на початку другого екстра-тайму команда з Дубівців отримала право на кутовий, і в повітряній боротьбі із суперником м’яча у власні ворота зрізав гравець ФК «В. Глибочок» Володимир Лалак. Глибочецькі футболісти один м’яч відіграли, однак на більше їх не вистачило…

«Говерла» (Дубівці) – ФК «В. Глибочок» – 3:2 (0:1, 1:1, 2:1)

Голи: Андрій Онисько (5), Микола Гнатишин (90), Ілля Мельник (96), Володимир Лалак (107, а/г), Владислав Левчук (112).

«Говерла» виступала в такому складі: Кравчук, Руденький, Процик (Качка, 58), Уніят-к (Олексів, 115), Грабчак, Дзюба (Олексюк, 80), Гнатишин, Шиптицький (Мельник, 74, Павліковський, 118), Доленга, Богач, Гапанович.

Ганський нападник приносить вікторію ФК «Плотича»

Не менш цікавим видався фінальний поєдинок Ліги чемпіонів Тернопільщини, який відбувся у Васильківцях Гусятинського району і в якому зустрічалися ФК «Плотича» та «Лісма» зі Шляхтинців. В цього поєдинку була цікава передісторія: колектив зі Шляхтинців двічі володів цим трофеєм. А за неписаними правилами команда, яка тричі поспіль його здобуде, мала би довічно отримати кубок і залишити його в клубному музеї. Асоціація футболу Тернопільщини була готова до того, що може розлучитися із кубком назавжди, але… допомогли футболісти із Плотичі. Героєм матчу став ганський нападник ФК «Плотича» Аджей Бернард, котрий зумів двічі відзначитися у час, коли його команда поступалася суперникові 1:2. У першому випадку форвард використав точну передачу Василя Рибака (2:2), а в другому, під завісу матчу, влучним був удар ганського нападника з лінії карного майданчика у нижній кут воріт.

ФК «Плотича» – «Лісма» (Шляхтинці) – 3:2 (1:1)

Голи: Назар Головко (34), Аджей Бернард (69, 86) – Олександр Нетеча (42), Тарас Бутковський (61).

ФК «Плотича» виступав у такому складі: Бритковський, Анд. Гринченко-к, Біловус, П. Грабчак, Кормило, Зінь, Марценюк (Рибак, 63, Мищишин, 88), Лема, Головко (М. Когут, 63), Анат. Гринченко, Аджей Бернард.

Перемога в компенсований час

Головний матч триденки відбувся у Великих Гаях. За обласний кубок у вирішальному поєдинку змагалися бучацький «Колос» та теребовлянська «Нива». Фаворитом спеціалісти називали теребоволянців. Однак бучацька команда своєю грою здивувала багатьох і практично ні в чому, окрім, напевно, володіння м’ячем, не поступалася суперникові. Що ж до небезпек, то їх за 90 хвилин основного часу було створено практично однаково. Скажімо, найбільш небезпечні моменти у першому таймі виникли в останні п’ять хвилин. Спершу в одній атаці теребовлянці могли забивати двічі – гарматний удар капітана «Ниви» Павла Макогона відбив кіпер Чернятинський, він же при повторній спробі справився з пострілом Олександра Кобелі. Ще один шанс втратив Кобеля в моменті, коли не зовсім вдало позиційно зіграв капітан «Колоса» Павло Данилюк. Однак у тому моменті на виході вдало діяв голкіпер «Колоса», і Кобеля, пробиваючи по воротах, у рамку не вцілив. А перед самим свистком на перерву свій супермомент не реалізували бучаччани. Євген Гурін пробивав з-під захисника, а неймовірний сейв, перевівши м’яча на кутовий, зробив кіпер Олег Шевченко. У другому таймі команди більше дбали про власні тили, тому моментів було створено обмаль. Можна згадати удари Павла Макогона і Олег Матушевського з боку теребовлянців, Андрія Муляра та два випади Івана Городинського – з боку бучаччан. А долю поєдинку було вирішено у компенсований час. Арбітр додав три хвилини, і на другій гравці «Ниви» зуміли відзначитися. Після прострільної передачі лівого оборонця Василя Лойка не поцілив по м’ячу Павло Данилюк, тим самим дезорієнтував свого голкіпера, і м’яч опинився в сітці. Деморалізовані гравці «Колоса» через хвилину ще раз пропустили. Теребовлянці вийшли два в одного захисника. І якщо з ударом Романа Дацюка кіпер справився, то повторний постріл від Романа Бочака Олександр Чернятинський був безсилий ліквідувати.

«Колос» (Бучач) – «Нива» (Теребовля) – 0:2 (0:0)

Голи: Василь Лойко (90+2), Роман Бочак (90+3).

«Нива» виступала в такому складі: Шевченко, Матушевський, Кренько, Залізняк, Лойко, Макогон-к, Слоневський, Кобеля, Дацюк, Олексієнко (Пономаренко, 57), Бочак.

Море конфетті, гімн переможцям та красиві кубки й медалі

Кожна церемонія нагородження переможців і фіналістів супроводжувалася неймовірним дійством. Переможці отримували красиві медалями зі спеціальним гравірування саме під фінальний поєдинок, три фірмові футбольні м’ячі і, звичайно, красень кубок. Його з рук голови Асоціації футболу Тернопільщини Тараса Юрика, під звуки всесвітнього хіта «We Are the Champions» («Ми – чемпіони!»), приймали капітани команд-переможців – Андрій Уніят («Говерла»), Андрій Гринченко (ФК «Плотича») та Павло Макогон («Нива» Теребовля). Було приємно спостерігати, як переможці і переможені влаштовували один одному так званий коридор слави. Це говорить про те, що футболісти поважають один одного, і володаря трофеїв було визначено у чесній спортивній боротьбі на футбольному полі. А кульмінацією спортивного свята були постріли пушок, з яких на гравців, тренерів та керівників клубів сипалася шалена кількість конфетті.

Віталій Попович

Джерело: Тижневик "Номер один"