Дорога не вибачає безпечності. І розплата може статися буквально за декілька секунд. Підтвердження – випадок, що стався опівночі 14 лютого ц.р. у селі Лучка неподалік Тернополя.
Того вечора Василь із двома товаришами, Іваном і Сашком (з етичних міркувань імена діючих осіб змінено), відпочивали у дискоклубі «Ольвія» в рідних Микулинцях Теребовлянського р-ну, разом із друзями святкували день Святого Валентина. По закінченню вечора хлопці вийшли на вулицю, і тут Іван почав просити Василя дозволити сісти за кермо його «Лади – Самари».
«Та не розіб’ю я твою машину!» – переконував він товариша.
«Але ти ж випив», – нагадав той.
Зрештою, Іван таки переконав власника авто і, задоволений, поспішив зайняти місце водія. Василь сів поруч, а Сашко розташувався позаду.
Спочатку їхали нормально, та коли машина в’їхала у с. Лучка Тернопільського р-ну, Іван не зменшив швидкості. Відтак авто занесло на узбіччя. Не маючи досвіду, юнак не впорався з керуванням, «дев’ятка» вилетіла з дороги і врізалася в дерево.
Внаслідок аварії водій отримав тяжкі поранення і через десять днів помер у реанімації. Трохи більше пощастило Василеві: хоча він також потрапив до лікарні, але із незначними ушкодженнями. Сашко взагалі відбувся легким переляком.
Перевіряючи факт ДПТ, поліція встановила, що власник авто передав кермо нетверезому товаришу. І хоча Василь щиро каявся у залі Тернопільського міськрайонного суду та визнавав, що Іван був напідпитку, загиблого друга сльозами не повернути.
Відтак вироком суду першої інстанції чоловіка визнано винним за ст. 287 КК України та призначено 3 тис. 400 грн. штрафу (тобто 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Щоправда, суд не позбавив його права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, оскільки Василь не був за кермом.
Рідні загиблого мають право оскаржити вирок в Тернопільському апеляційному суді.
Марина Криниця
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139