…Утім рідне обійстя вже давно перетворилося на пекло. А почалося все з того дня, коли дочка при власних дрібних дітях обматюкала стареньку матір. Але й та не довго підбирала слова. З тих пір між жінками так і повелося: дочка при зустрічах кляла й погрожувала матері, а та мовчки втягувала голову в плечі і йшла крізь ті прокльони.
Зрештою, як уникнути зустрічей, якщо живеш на одному подвір’ї? Років сім тому батьки перейшли до літньої кухні, а в хаті, що в селі Кривче Борщівського району, оселилася дочка з чоловіком. Згодом у них одне за одним народилося двоє дітей. Здавалось би, молоді повинні дякувати й поважати стареньких пенсіонерів, які на схилі літ комфортну й затишну оселю віддали молодим. Натомість замість щастя між двома родинами постійно точилися сварки і розбрат. Дійшло до того, що, зустрічаючи матір на подвір’ї, дочка сичала їй в обличчя: «Більше тут не ходи!»
І от чорну ненависть, що роками ятрила душі найрідніших у світі людей, прорвало 10 листопада минулого року.
Того дня ще десь о сьомій ранку батьки, за давньою звичкою, прокинулися на світанку. Покрикуючи від старечих хвороб і ранкової прохолоди, вбрались, і батько пішов обходити господарку, а мати – до комірки, що слугувала їм за кухню, готувати сніданок. Насамперед поставила гріти воду, і тільки-но вийшла на подвір’я, тримаючи відро, як назустріч – насуплена дочка. Та одразу почала дорікати, що не дала поспати, мовляв, гримаєш тут ні світ – ні зоря.
Старенька спробувала обійти молодицю, але та не пропускала. Аж раптом вирвала з рук матері відро і щосили кинула долу. Металева дужка розсікла ногу, з рани хлинула кров. Старенька скрикнула, і дві жінки, з прокльонами та матюками, вчепилися одна одній у коси. Видовище було просто жахливе. Ще невідомо, чим би все скінчилося, та на крики з сараю вискочив чоловік, відбив дружину від розлюченої дочки та викликав «швидку» і поліцію.
Цього разу старенька вирішила не терпіти, а написала заяву, звинувативши дочку в побитті (юридичною мовою це називається «умисне легке тілесне ушкодження» – ч.1 ст. 125 КК України). Тож поліція порушила кримінальне провадження.
У Борщівському районному суді дочка провини не визнала, говорила, що винна сама мати, бо ж випустила з рук відро, і воно впало їй на ногу. Проте її слова спростував батько, який був свідком жорстокого побиття.
Суд визнав молодицю винною та призначив 850 грн. штрафу. Звісно, суд може лише призначити покарання – змусити якщо не любити, то хоча би поважати батьків людину ніхто не може. Хоча є частина провини й самих батьків: погано вони виховали дочку.
Марина Криницька
Джерело: Тижневик "Номер один"
5868