Утім жертвами неодноразово судимого стали не тільки рідні батьки, а й з десяток родин із Чорткова і не тільки. У суді злодій зізнався, що у період із середини 2018-го по січень 2019 років викрав у людей майна приблизно на 78 тис. 500 грн.! На нечесно зароблені гроші рецидивіст утримував дружину з дитиною та робив ставки в інтернет-казино і подібних азартних закладах. А ще чесно зізнався, що зароблений місячний заробіток міг програти за ніч.
У своєму злодійкуватому житті чи роблячи ставки в букмекера «Парі-матч», Андрій завжди грав по-крупному: ставки робив великі, навіть якщо у кишенях уже вітер свистів. Заради азарту й відчуття холодку в грудях готовий був обікрасти, пограбувати, видурити.
Зрештою, навіть уперше на лаву підсудних потрапив за розбій, крадіжку з проникненням і завдані жертві тяжкі ушкодження. Відтак на 6 років потрапив за грати.
Не встиг вдихнути повітря свободи, як кримінальна круговерть закрутила по-новому: крадіжки, пограбування плюс вилучений кастет. І тоді вже служитель Феміди на 7 років відправив його на нари. І так повторювалось ще двічі.
Водночас під час нетривалих виходів на волю рецидивіст ще й «підсів» на автомати, тобто почав грати. Відтак часом крав лише з єдиною метою – аби мати кошти зробити ставку.
Характерно, що передостанній раз Андрія було засуджено Тернопільським міськрайонним судом у травні 2019 року за грабунок. Тим часом у рідному Чорткові за ним уже назбирувались нові томи свіжої карної справи.
І вже у Чортківському районному суді він визнав, зокрема, що наприкінці грудня 2018-го двічі залазив до будинку Н., обікравши подружжя майже на 20 тис. грн. Причому якщо у перший раз виніс лише телевізор «LG», то наступної ночі вже старанно обнишпорив усе і, крім оргтехніки, забрав дорогоцінності.
А вдень перед цим, скориставшись, що вже інші господарі рідко навідувались до батьківської хати, викрав звідти пачку макаронів «Чумак», ігрову приставку та жіночі парфуми.
Тиждень потому з іншої садиби потягнув шість срібних ложок, дорогоцінності, оргтехніку, по дві пляшки «Мартіні» та батарейки «Duracell».
Тобто Андрій не йшов «на справу», коли у хаті не ставало грошей – він крав, аби грати. Причому вибирав будинки заможних господарів і виносив звідти все, що мало хоча якусь цінність: праски, чоловічі запонки, ліхтарик, духи – аби здати в ломбард, продати на ринку чи подарувати дружині.
Та найгірше, що від липких рук ігромана постраждали навіть його старенькі батьки. Зокрема, працюючи на підприємстві разом із батьком і, відповідно, маючи доступ до його документів (банківської картки з пенсією) та мобільного телефону, злодійкуватий син примудрився взяти на ім’я старого чотири короткострокові кредити. Про це рідні дізналися, вже коли почали дзвонити з «Приватбанку» та вимагати сплатити 3 тис. 200 грн. кредитів плюс відсотки по них.
Але й це ще не все. Вже перед самим арештом рецидивіста-ігромана, у перших числах лютого минулого року, його мати вирішила перевірити у їхній спальні сховок, де подружжя поклало свої золоті обручки та інші ювелірні вироби. Жінка відкрила шухлядку тумбочки, та прикрас там не було. Пригнічена-пригноблена, вбита думкою, що їх обікрав рідний син, вона звернулася з заявою у поліцію, а там їй пред’явили квитанції з ломбарду про здані Андрієм родинні дорогоцінності. Та що золото проти серця матері? Тож у суді вона попросила суворо не карати сина.
Зважаючи на всі обставини справи та непогашену попередню судимість, Чортківський районний суд засудив липкорукого ігромана до 4-х років і 3-х місяців позбавлення волі та зобов’язав компенсувати 19 тис. 950 грн. майнової шкоди родині обкрадених.
«Повірте мені, я виправлюсь. Якщо автоматів поряд немає, я не хочу грати. Я не ігроман!» – переконував сам себе злодій в останньому слові.
Утім йому вже не вірять навіть обікрадені ним батьки.
P.S.: З етичних міркувань імена дійових осіб змінено.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", новини Тернопільщини
6120