У Тернополі відбулася презентація книги, в якій зібрано цінні повстанські матеріали 1940-х років, виявлені у двох криївках на піддашші церкви в селі Кордишів Шумського району.
Це накази, вказівки, звернення, інструкції, листівки ОУН, часописи УПА, агітаційні матеріали, патріотична література, організаційні та господарські записи. Усі документи були поміщені у скриню. Окрім того, у криївках було виявлено зброю, одяг та предмети побуту.
Історію знахідки криївок описав уродженець Кордишева, начальник управління культури ТОДА Григорій Шергей. Подальшу ґрунтовну розвідку проводив місцевий краєзнавець Анатолій Лукащук. Також у книзі подаються матеріали, зібрані експедицією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини з локалізації криївок під час досліджень у 2019 році.
Як розповів Григорій Шергей, уперше криївку повстанців виявили у 2011 році, коли перекривали церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
– Під дахом було невеличке приміщення трикутної форми, в якому могли перебувати четверо-п’ятеро людей, тут було чотири матраци та кілька подушок. Із виявлених матеріалів можемо зрозуміти, що там були хлопці, які переховувались упродовж 1944-1945 років. У їхніх документах є записи псевдо людей, які співпрацювали з ними, а також чимало звітів і навіть прапор. Оскільки храм у той час належав до УПЦ Московського патріархату, то потрібно було оперативно спрацювати, щоби документи не пропали та не знищилися. Як тільки я дізнався про знахідку, одразу поїхав у село, взяв знайдене у скрині собі на зберігання та вивчення і більше в церкву не повернув, – зізнався Григорій Шергей.
Коли було знайдено скриню із повстанськими документами, ніхто не міг сказати точно, в чиїх руках побували ці матеріали, хто переховувався у церкві села Кордишів.
– Ніхто з односельчан не знав фактів існування криївки. Дехто із жителів села згадував, що коли у повоєнний період відбувалася відправа у церкві, то там були чужі особи, які давали знати, щоби люди швидше проходили повз двері, які ведуть до дзвіниці, – розповів на презентації книги автор-упорядник Анатолій Лукащук.
Після першої знахідки у 2011 році багатьох цікавило, яким чином до цієї криївки заходили повстанці, бо видимого шляху не було.
– Ніхто не знав, де був вхід до самої криївки. Старожили казали, що треба повністю зривати бляху на даху, щоби можна було виявити вхід до неї. Але цього би ніхто не дав зробити. Тому ми вирішили запросити фахівців Наукового центру дослідження культурної спадщини. Три години спільних зусиль дали свої плоди. У саму церкву повстанці не заходили, у бокове приміщення вони потрапляли через підвал. Далі сходами піднімалися на дзвіницю. Внизу на дерев’яній стіні дослідники побачили вирізаний невеличкий люк, який відсували. Через невеликий отвір повстанці заходили всередину і закривали вхід за допомогою ручки, обладнаної із внутрішньої сторони. Хлопці, очевидно, були худорляві, що могли туди залізти, бо дірка є невеликою, – каже пан Лукащук.
Зайшовши всередину, дослідники між порваними паперами знайшли ще ряд записів, які підтверджують про перебування там повстанців. Останній запис, що був зроблений у документах кордишівської криївки, датувався 16 липня 1945 року…
Криївки, що розміщувались у церквах, є великою рідкістю та багатим джерелом для досліджень. Сучасникам пощастило, що віднайдені речі повстанського штабу потрапили у надійні руки і тепер стали частинкою історії, яку оформили в унікальну книгу «Бандерівська скриня: архів УПА із криївки в Кордишеві».
Віталій Попович
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139