…Останні декілька років життя Андрія цілком відповідали фразі з кінокомедії «Джентльмени успіху»: «Вкрав – випив – у тюрму». От не подобалось молодикові працювати, легше ж вкрасти. Відтак уперше опинився на лаві підсудних. Звільнився по амністії, причому в суді гаряче доказував, що рік за гратами кардинально змінив його. Служитель Феміди повірив і відпустив.
Утім не минуло і трьох років, як конвой знову завів Андрія у кайданках до тієї ж судової зали. Тепер уже правоохоронці інкримінували чолов’язі не тільки крадіжки, а ще й виготовлення та зберігання наркотиків. Відтак на наступні 3 роки його особисті плани корегувались адміністрацією колонії.
Та нарешті він знову на волі. І знову життя увійшло у звичну для нього колію: веселі компанії, випивка і… нові крадіжки.
Отож у січня ц. р. тинявся Андрій вулицями рідного села на Гусятинщині. Як і слід було чекати, надвечір біля місцевої крамниці зустрів Богдана з Іваном, котрі, обережно тримаючи – один пляшку горілки, інший – пиво, поспішали до хати останнього.
Впізнавши Андрія, Іван радо гукнув: «Ходи з нами, посидимо – поговоримо».
Натомість господар одразу спохмурнів, але коли друзяка весело штовхнув його під бік: «Ти ж не проти?», неохоче погодився: «Та нехай іде, хіба я бороню?»
Відтак трійця почалапала «вечеряти» до Богдана. Варто зазначити, що хоча він і полюбляв перекинути чарку-другу, та міру знав. Оскільки мав золоті руки, відтак були і постійні замовлення: щось поладнати, відремонтувати чи змайструвати.
Тримав і господарство. Тож трохи посидівши з хлопцями, господар пішов закрити худобу. Тим часом п’яненький Іван приліг і заснув на дивані. Андрій же дістав цигарку з пачки друга та уважно обдивився кімнату, а потім підійшов до пилососа. Вимкнув його з розетки, обдивився, спокійно запакував у коробку та попрямував до виходу. На порозі озирнувся ще раз, забрав із дивана великого м’якого собаку і пішов додому.
Удома викрадене заховав на горищі, а невдовзі запропонував матері купити іграшку. Старенька підозріло подивилася на сина.
«Мамо, мені Богдан дав продати, а на гроші купити цигарки», – спокійно пояснив син.
Здивована пенсіонерка лише знизала плечима, погладила іграшкового песика та, зітхнувши, дістала з кишені гаманець.
Утім незабаром пилосос та іграшку вилучать працівники поліції, а син-рецидивіст зізнається у черговій крадіжці.
Вироком Гусятинського районного суду Андрія засуджено за новий злочин та на півтора року знову відправлено до місць позбавлення волі.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", злодій, новини Тернопільщини
5290