Син-рецидивіст залишив матір без картоплі

Причому направду викрав усе до останньої бараболини, не залишив рідненькій не тільки щось посадити, а навіть і поїсти.

Прикрий інцидент стався наприкінці цьогорічного травня в одному із сіл Козівського р-ну. Сергій (так назвемо нашого псевдогероя, – авт.) не тільки вже тричі встиг побувати за гратами, ще й трохи повоювати на Донеччині. Якось навесні зустрів у с. Криве Козівського р-ну такого собі Василя. Стояли, розмовляли. Між іншим чолов’яга пожалівся, що через кляте безгрошів’я навіть не має за що купити картоплі, щоби посадити на присадибній ділянці.

«У матері бараболі багато лишається. Хочеш, забирай», – запропонував Сергій.

Співрозмовник здивовано подивився на нього, чи бува не жартує. Та ні, молодик приязно посміхався до нього. Зважаючи, що весняний день рік годує, вирішили справу не відкладати на потім, а як тільки Василь знайде якийсь транспорт, приїде та забере городину. З тим і розійшлися.

Наразі так і не зрозуміло, чи Сергій насправді хотів допомогти матері, щоби вона не перероблялася на городі, та й віддав усю картоплю, чи спрацювала зеківська жилка – чуже хоч за копійку продам. Тож вибрав він час, коли лишився вдома сам, і зателефонував Василеві: мовляв, можеш приходити.

Той не забарився, ще й сусіда кликнув на допомогу. Набрали вони у підвалі п’ять мішків картоплі загальною вагою понад 140 кг та перенесли на подвір’я до Василя. Таким чином син викрав у рідної матері картоплі на суму 568 грн., оскільки пенсіонерці, щоби посадити бараболю, довелось купувати її на ринку.

Водночас старенька звернулася із заявою до правоохоронців. Злодія довго не шукали, оскільки Сергій сам у всьому зізнався. Тож на етапі досудового слідства уклав з матір’ю угоду про примирення.

Козівський районний суд угоду затвердив та на один рік горе-злодієві обмежив волю. Враховуючи, що мати вибачила своєму непутящому сину, суд звільнив його від покарання, встановивши 2 роки іспитового строку, під час яких рецидивіст зобов’язаний періодично з’являтися в органах пробації, не виїжджати за межі села, тим паче України, і нарешті спробувати жити чесно.

Олекса Чиж

Джерело: Тижневик "Номер один"