Ми завдячуємо мирним небом над країною тим, хто боронить наші кордони від загарбників та окупантів. Наші воїни – це гаранти суверенітету, цілісності та незалежності. Завдяки їм, ми віримо в перемогу, сміливо дивимось у майбутнє і йдемо вперед. Але війна жорстока і постійно супроводжується непоправними втратами. Уже 6-й рік Україна втрачає своїх найкращих синів…
25 серпня, коли Україна продовжувала святкування Дня Незалежності, обірвалося життя молодого військовослужбовця 35-ї бригади морської піхоти Збройних сил України Віталія Собка. Відомо, що хлопець 1999 року народження, загинув під час виконання військового обов’язку на сході України. Обставини смерті наразі офіційно не повідомляють. У цей день збройні формування Російської Федерації та її найманці тринадцять разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Віталій помер під час евакуації до медичного закладу.
Хлопець родом із Лановеччини, закінчив Борсуківську школу, потім навчався за межами області. У Збройних силах – із серпня 2017 року, військове звання – матрос. У Борсуківській громаді оголосили жалобу за загиблим. На будівлях органів державної влади вивісили прапори із чорними стрічками, у селах ОТГ рекомендують обмежити розважальні заходи і не використовувати музику в громадських місцях.
– Віталій навчався в Борсуківській загальноосвітній школі, а після її закінчення – за межами області. Десь два з половиною роки тому підписав контракт зі ЗСУ і проходив службу. Сім’я хлопця проживає у селі Нападівка. Стосовно обставин смерті мені нічого не відомо, не знаю, як це відбулося. Зараз тіло Віталія знаходиться у Донецькій області, після проведення судово-медичної експертизи його буде доставлено на малу батьківщину для проведення похоронних заходів, – повідомив голова Борсуківської об’єднаної територіальної громади Іван Друзь.
Про Віталія Собка позитивно відгукуються його односельці.
– Знаю Віталія з самого дитинства. Спочатку він жив у Борсуках, потім його мама розлучилася з першим чоловіком, не зійшлися характерами, і вийшла вдруге заміж. Сім’я перебралась у Нападівку. У тій родині було троє діток, тепер, на жаль, залишилося двоє. Віталієва мама – золота жінка, вона виховує ще синочка Назара та доньку Ольгу. Віталій був дуже хороший, як і всі діти в тій родині. Роботящий, бачила його часто, як на городі допомагав. Віталик загинув у той день, коли його найрідніші виступали на концерті до Дня Незалежності: брат Назар розказував віршика, сестричка Оля танцювала та співала, а мама дивилася на своїх дітей, може, і Віталика згадувала. Здається, хлопець навчався у морському училищі. Потім він поїхав служити в армію, захищати нас, щоби ми тут жили під мирним небом. І ось так загинув у своїх 20-ть років. Це так жахливо, зовсім молодий. Його смерть – дуже тяжкий удар для нас, ми всі у траурі, – зі сльозами на очах розповіла мешканка Нападівки, пані Оля.
– Віталій – наш учень, випускник Борсуківської школи. Невимовно боляче, що гинуть такі молоді юнаки, їм ще жити і жити… Спи спокійно, Віталику. Нехай земля буде тобі пухом. Вічна пам’ять Герою!, – написала на своїй сторінці у соціальній мережі знайома Віталія Оксана Кошло.
P.S.: Колектив «Номер один» щиро співчуває матері, всій родині, побратимам і друзям Віталія Собка. Нехай з Богом спочиває…
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
6128