Про фінансову філософію одного з найбільших платників податків Тернопільщини – компанії “Агропродсервіс” – розповіли генеральний директор Андрій Баран та фінансовий директор Іван Самборський.
Під їхнім керівництвом підприємство очолило рейтинг аграрних компаній області зі сплати податків та посідає 3-тю сходинку серед усіх платників податків Тернопільщини за результатами роботи у 2018 році (Вісник державної фіскальної служби України №12 від 30 березня 2019 року).
Соціально відповідальний бізнес в умовах сьогоднішньої економіки – це не лише красива картинка для людей. Передусім це реальні справи: створені робочі місця, розвиток технологій, залучення інвестицій, чесність та повнота у сплаті податків.
– Чому у своїй діяльності ви акцентуєте на податках, адже в цивілізованих країнах це само собою зрозуміле…
Андрій Баран: В Україні зараз дуже розбалансоване суспільство. Одні вже розуміють, що все в цьому житті залежить від них, а інші продовжують вимагати, щоби держава про них постійно дбала. Зараз у нас відсоток тих, хто своє життя пов’язує виключно з обов’язком з боку держави, досить великий. У цивілізованих країнах це також працює, але пропорція там більш збалансована. Уряд визначає умови, як працездатний громадянин та бізнес сплачують податки, та правила, за якими вони витрачаються на тих, хто цього потребує – дітей, армію, соціально-незахищених, пенсіонерів, студентів, хворих, зрештою, сам розвиток держави та її бюджетних галузей. Нам також треба звикнути до думки, що держава розпоряджається не своїми грошима, а розподіляє податки, сплачені бізнесом та людьми, що працюють. Саме тому, що нічийних грошей не буває, ми акцентуємо увагу на податках, які сплачує бізнес. Це гроші, які заробили одні, щоби держава могла функціонувати та розвиватися, створюючи умови та можливості для своїх громадян.
Іван Самборський: За 2018 рік група підприємств компанії «Агропродсервіс» сплатила до державного та місцевого бюджетів понад 190 млн. грн. За останні 5 років цей показник збільшився у 8 разів. Це пов’язано і з розвитком, і зі збільшенням кількості працюючих і вчасністю всіх нарахувань та сплат, а також – зміною структури податків. Ми повинні про це говорити, бо фінансова грамотність людей та поінформованість, як працює економіка, є доволі низькою. Тому наше завдання полягає не лише у зміцненні економіки держави, а й роз’ясненні людям нашу спільну роль у наповненні та витрачанні коштів із казни. До прикладу, 60 мільйонів було сплачено до місцевих бюджетів тих сіл, громад та районів, де наша компанія обробляє землю. За такі гроші за сучасними технологіями можна спокійно добудувати дві типові сільські школи-довгобуди.
– Щодо податків, то правила встановила держава. Заробляєш – плати. Ніби все зрозуміло. Чим ви особливі?
Андрій Баран: З одного боку, це так. Але якщо поглянути на галузь сільського господарства, то ми бачимо різні підходи в оподаткуванні різних за величиною підприємств. Тому аграрії України, профільні громадські асоціації вже не перший рік виходять з ініціативою обкладати сільськогосподарські підприємства податками із розрахунку на 1 га власної чи орендованої землі. Тоді всі будуть у рівних умовах. Зрештою, чітка формула прив’язки оподаткування до 1 гектара дозволить знизити корупційні ризики для всіх без винятку контролюючих і перевіряючих структур. Адже помножити кількість гектарів на встановлений коефіцієнт не створює якихось проблем навіть для школяра. І нічого не треба перевіряти, шукати неправильно поставлену кому чи щось подібне із розрахунку віднайти механічну помилку і на тому будувати претензії до підприємства. Законодавство має бути простим, щоби через те чи інше трактування робота не перетворювалась у змагання юристів. Зрозумійте, бізнес сьогодні готовий усе платити легально, але взамін хоче бачити чіткі та сталі правила у підходах до платників податків та прозорість у витрачанні бюджетних коштів.
Іван Самборський: Для порівняння: група підприємств компанії “Агропродсервіс” несе податкове навантаження на 1 га – 4,8 тис. грн. Середній показник по галузі – 2,3 тис. грн. От ми й бачимо “справедливі” показники одних підприємств відносно інших.
– Якими є ваші показники в загальній структурі податків?
Іван Самборський: Основні платежі до бюджетів по групі підприємств це: ПДВ – понад 48 млн. грн. (12% від сплачених всіма сільгоспвиробниками області), митні податки – майже 22 млн. грн., понад 34,5 млн. грн. – податок із доходів на заробітну плату (цей показних становить понад 10% від сплачених всіма сільськогосподарськими підприємствами області), майже 20 млн. грн. сплачено ПДФО та військового збору з виплати орендної плати за паї. Загалом групою компаній за 2018 рік сплачено податків на суму понад 190 млн. грн. Для порівняння, ця сума співмірна до вартості сотні автобусів, які цього року планують закупити для Тернополя.
Андрій Баран: Обробляючи лише 6% земель сільськогосподарського призначення в області, наша компанія відраховує до бюджетів усіх рівнів понад 12% від податків, сплачених усіма аграрними підприємствами Тернопільщини.
Для декого ці цифри можуть нічого не означати. Але для сільськогосподарського бізнесу, який повністю залежить від факторів погоди, впливу на які ніхто не має, це кошти дійсно тяжко зароблені всіма, хто трудиться на хліборобській ниві. Додаймо сюди нестабільність у податкових правилах на рівні держави, міграцію робочої сили і зрозуміємо, якою ціною дається сплата кожної гривні до бюджету та виплата високої заробітної плати кожному працівнику.
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539