Нещодавно мешканцям Тернополя та громадським активістам стало відомо про стихійне звалище рештків тварин. Виявили його між Великою Березовицею та Кип’ячкою, що неподалік обласного центру. Мешканці навколишніх сіл стали заручниками ситуації чи то, правильніше буде сказати, запаху, адже нестерпний сморід проникає навіть крізь зачинені двері. Останні кілька днів надворі плюсова температура, тож залишки гниють ще інтенсивніше.
Як усе було
11 лютого зранку член виконкому Великоберезовицької селищної ради повідомив Тернопільське районне управління Головного управління Держспоживслужби про наявність відходів на їхній території. Того ж дня начальник цієї контролюючої структури виїхав на місце, де, зі слів члена виконкому, були розміщені відходи, і підтвердив дану інформацію. Як вдалося з’ясувати згодом, територія, на якій перебувають рештки тварин, належить ТОВ «Онікс», яке у свою чергу здає ділянку в оренду ТОВ «Біобластер» для виробництва так званого біогумусу. Жодних підтверджувальних документів не було надано. Що цікаво, це вже не перший інцидент на цьому місці. Ще наприкінці літа 2018 року місцеві жителі скаржились на те, що підприємець спалює на цьому місці кістки. Тоді орендаря оштрафували трохи більше, як на 1000 гривень.
Якщо говорити про ситуацію, яка є зараз, то, зі слів представників екологічної інспекції, звернень громадян та громадських організацій із приводу функціонування звалища не було. Згодом, 14 лютого, було здійснено позаплановий захід державного контролю стосовно ТОВ «Біобластер», за результатами якого буде винесено припис стосовно ліквідації неконтрольованого звалища рештків. Між іншим, за порушення вимог Закону «Про побічні продукти тваринного походження, непризначені для споживання людиною» передбачено штрафні санкції від 95 до 123 тисяч гривень, які, найімовірніше, буде вимушене заплатити підприємство.
Зараз же рештки тварин накрили соломою, однак запах від цього не зник. Місцеві мешканці неодноразово скаржились на скотомогильник депутату, який був обраний від їхнього округу.
– Це вже не вперше. Минулого року також були такі випадки. Я спілкувався із попереднім підприємцем, який мав намір робити біогумус. Йому наголошував, що м’які частини можна перемолоти, як бути з кістками? – прокоментував ситуацію депутат Тернопільської обласної ради від округу №55 Любомир Крупа.
Нещодавно з приводу цієї ситуації відбувся брифінг у головному управлінні Держпродспоживслужби в Тернопільські області. На запитання журналістів відповідав начальник обласного управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ ДПСС Олександр Дністрян.
– Що це за кістки та рештки? Звідкіля вони взялися?
– Попереднім оглядом було встановлено, що це відходи м’ясопереробної промисловості. Скоріш за все це переробні підприємства уклали договір з компанією ТОВ «Біобластер», яка мала би ті відходи одразу вивозити на ветсанзавод. Законодавство дуже чітко регламентує усі ці моменти. Хоча ТОВ «Біобластер» ці відходи не вивозило, а навпаки, відбувалося накопичення їх на земельній ділянці.
Ми спілкувалися із ТОВ «Біобластер», вони запевняють, що у них було на меті проведення біознезараження для виготовлення так званого біогумусу. Навіть у їхніх технічних умовах написано, що сировина має відповідати вимогам нормативних документів. А вони говорять про те, що відходи тваринної промисловості спочатку повинні бути знезаражені, а тільки потім можна проводити компостування. Компостування також повинно проводитись у певних умовах. Не можна рештки просто викинути в землю. Потрібно провести аналізи на рівень залягання підземних вод, щоби продукти розпаду не потрапили у воду і не почалось зараження. Ми бачимо, що в основному там йдуть продукти переробної промисловості, трупів тварин як таких немає. Від представників екоінспеції ми дізналися, що там було незаконне сміттєзвалище, яке функціонувало кілька років.
– Найбільше мешканців прилеглих населених пунктів турбує питання, яка загроза від цих решток. Вони дійсно небезпечні чи просто смердять?
– Потенційно вони несуть загрозу. Зараз температурний режим дозволяє це все зберігати, проте накопичення таких решток притягує до себе диких тварин, це лиси та єнотовидні собаки. Вони є носіями сказу, не виключено, що можуть заходити у населені пункти. Із настанням тепліших температур воно почне розкладатися та гнити і будуть утворюватися не тільки леткі речовини, які матимуть запах продуктів гниття, а й можуть піти в підшкірні води, може бути зараження водоносних шарів. Крім того, при спілкуванні ми дізналися, що там є дренаж, який також виходить не зрозуміло куди. Можливий і мор риби через це. Поки холодно, великої небезпеки немає, хоча це є порушенням закону, а от коли потепліє, буде відлига, воно все почне гнити.
– Чи можна говорити, що ця ситуація передує техногенній катастрофі?
– Техногенної катастрофи не буде! Це просто буде зараження земельної ділянки продуктами гниття та розпаду. Місце, де виявили рештки, це колишні жомові ями, вони обкладені бетонними плитами, це у свою чергу сприяє тому, аби продукти гниття не розповсюджувались на навколишні поля та земельні ділянки.
– Чи відомо Вам про які-небудь діючі угоди ТОВ «Біобластер», які б стосувалися ліквідації цього звалища?
– Угода укладається на сьогоднішній момент. Мабуть, вони чекали, поки накопичиться достатня кількість для переробки. Кості скоріш за все планували вивезти, адже вони не перегнивають і не придатні для виробництва біогумусу. До цього часу жодних угод із переробними підприємствами не було.
– У чому проблема переробки таких залишків? Невже на Тернопільщині немає заводу, який би цим займався?
– На території Тернопільського району була розташована Тернопільська філія ДП «Ветсанзавод». На сьогодні це підприємство збанкрутіло. Нам такий завод потрібен, оскільки область аграрна і має постійну необхідність у переробці тваринних продуктів. І, звичайно, такі відходити будуть час від часу з’являтися. Найближча філія – Шепетівська, Костопільська та Хмельницька. Так, підприємства будуть намагатися позбавитись відходів законним чи незаконним методом. Я вважаю, що це не перший раз, коли ми зустрінемо накопичення відходів
– На Вашу думку, чому такі заводи не діють на території області. Можливо, у цьому є якась бюрократична складова?
– Це не бюрократична проблема. Ветсанзаводи були збудовані у 70-х роках минулого століття. Їхня технологія переробки є застарілою і вони не могли справлятися з кількістю і типом таких відходів. Бо в основному в 70-х роках відходи утворювались від великої рогатої худоби, зараз же йдуть відходи від свинини. А наша технологія не може боротися з жиром. Такі технології представлені за кордоном.
Взагалі є Закон України «Про публічні продукти тваринного походження, непризначені для споживання людиною». Згідно з ним, усі відходи чітко розподіляються на 3 категорії. До першої відносяться трупи тварин, які загинули, їх заборонено утилізувати переробляючи, їх лише спалюють на спеціальному місці і під контролем МЧС і хоронять. Продукти 2 і 3 категорій підлягають утилізації, вони повинні бути перероблені і знезаражуються за відповідної температури і тиску, після цього їх можна компостувати.
– Взагалі, яка вартість утилізації? Невже така непомірно висока, що для підприємства це великі кошти?
– За останніми даними, утилізація однієї тонни відходів складає 1400 гривень. Це офіційні розцінки філії Ветсанзаводу. Як бачите, це не якісь космічні гроші. На тому звалищі тонн з 20. Підприємство понесе більше економічних санкцій, оплативши штраф, ніж йому би обійшлась утилізація.
– На Вашу думку, такі дії підприємство вчиняло свідомо?
– Це недбальство підприємства. Я не вірю, що вони мали злочинний умисел. Ми зобов’яжемо вивезти ці відходи після перевірки. Місце має бути продезінфіковане і ми беремо це на контроль. Екологи візьмуть проби ґрунтів і води та вирахують шкоду, завдану довкіллю, і також накладуть штраф.
Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", екологія, могильник тварин, новини Тернопільщини, стихійне звалище
9434