Якщо вам мало уваги приділяють чоловіки, рідко говорять компліменти, якщо ви не ловите на собі захоплених поглядів мужчин, що проходять повз вас… Якщо у вашому домі давно не було квітів. Якщо, якщо… Якщо чоловік вам каже: «Ну що ти зі мною весь час сперечаєшся?!» – це ознаки того, що вам терміново потрібно звернути увагу на свою жіночність…
Сьогодні хочу запропонувати вам вправу з моєї книжки “Марафон Оновлення”, за основу якої взято вправу Олени Бородіної. Отже, з чого почати?
Підійдіть до дзеркала і запитайте у себе: «Яке ставлення до себе викликає ця жінка? Як вона виглядає? Що з нею хочеться зробити? Можливо, її хочеться приголубити? Або посміхнутися їй? Або пожаліти? Або порадіти разом з нею? Або зводити в ресторан? Погладити гарне волосся? А може, байдуже відвести погляд?
Як вона дивиться? Її погляд підтримує? Або любить? Або заграє з вами? Або в ньому докір, критика? Адже таким поглядом ви дивитеся на чоловіків, мої дорогі…
– У що вона одягнена? Нею хочеться милуватися? Або захоплюватись? Або роздягнути?.. Це все про вас, мої любі. Будьте чесними з собою. Це те, якими вас бачать оточуючі. І це те, що можна поліпшити і вдосконалити.
Що ж із тим усім робити? – запитаєте ви.
Все просто: повісьте стікер на дзеркало з запитанням «Яке ставлення до себе викликає ця жінка?» І кожен раз, бачачи своє відображення, ставте собі це запитання. Тренуйтеся бачити, відчувати в собі жінку: милу, добру, ніжну.
Згадайте себе дитиною – милою безтурботною дівчинкою, 2-3-4-5 років, що в новому вбранні крутиться перед дзеркалом, у маминих туфлях, з маминою помадою на дитячих губках – справжня маленька леді, бешкетлива красунечка, якою всі так захоплюються!
Куди зникла ця маленька дівчинка? Виросла, подорослішала, відклала в сторону свою безтурботність, бо в житті не все так просто?
І так, і ні. Насправді вона завжди з вами, ваша маленька Наталочка-Олеся-Оленочка-Іринка… Лише чекає часу, коли ви згадаєте про неї і впустите у своє життя.
Напевно, пора.
Це не займе у вас багато часу. Робіть це у ванній вранці або ввечері, коли вмиваєтесь: просто зупиніться перед дзеркалом на хвилинку, включіть спогади, уяву, фантазію – відчуйте свою дитячу спонтанність та безпосередність. Пограйтеся з собою!
Посміхніться. Посміхніться таємниче. Кокетливо. Закликаючи. Посміхніться щасливо!
Спочатку, можливо, це буде для вас незвично і смішно. Ми ж звикли бути розсудливими і розважливими – дорослими, одним словом. Чудово! Не треба робити це занадто серйозно, просто пограйте в це! Коли ви в останній раз гралися, але по-справжньому? Пам’ятайте: в жіночності дуже багато легкості і гри.
Отже, ще раз: посміхніться, постріляйте оченятками, надуйте губки, пограйте з поглядом, попросіть що-небудь очима, обличчям, руками. Покажіть поглядом, що ви ніжна і тендітна. Покажіть, що ви – вогонь. Вау!
Тренуйтеся, а точніше не зовсім так – отримуйте задоволення і насолоду від своєї жіночності. Вона у вас точно є! І вчіться втілювати свої нові вміння в житті.
І завжди тримаєте в голові (не лише при спілкуванні з чоловіком) головне запитання: якою вас зараз бачать? Що інші зчитують при погляді на вас? Яка жінка перед ними?
Напевно, буде чудово, якщо чоловік, спілкуючись із вами, буде бачити перед собою життєрадісну, щасливу, легку і здатну любити жінку. Тоді йому захочеться посміхнутися вам у відповідь, захочеться захопитися і розповісти про що-небудь, розуміючи, що жінка з таким поглядом і виразом обличчя зараз його прийме і вислухає. Не хвилюйтеся, коли вам потрібно – він про вас потурбується, особливо якщо замість німого докору в обличчі і підібраних губах ваш чоловік побачить посмішку і тепле прохання про допомогу. А якщо ще додати до вираження вашого обличчя захоплення його силою і вмінням …
А ще я подумала, що ми, жінки, красиві насамперед не стільки своєю зовнішністю, скільки своїм станом. Кожна наша радість чи відкриття запалює погляд тими самими бешкетними вогниками, які так притягують до себе, манять і лякають одночасно. А кожне розчарування та жаль відкладаються невидимою зморшкою на наших обличчях, і погляд гасне. Повірте, можна мазати на себе тисячі дорогих кремів, стежити за кожним грамом з’їденого, як прискіпливий скульптор, будувати своє тіло в тренажерних залах, перечитати сотні мудрих і не дуже книжок, пройти десятки різних тренінгів, але без справжнього задоволення життям, без віри в любов, в дружбу, в Вищу силу, без повсякденного гумору, легкого ставлення до життя, дуже складно нам засяяти зсередини…
Тож тренуємося, мої любі! Тренуймося бачити в собі ту маленьку ніжну красунечку з бешкетливим поглядом! Тренуймося «випускати» її у світ. Вчімося бути прекрасними!
Наталія Гаєвська, сімейний психолог, кандидат психологічних наук
Джерело: Тижневик "Номер один"
9539