Надзвичайні прикраси для волосся зі стрічок творить шестикласниця з Хоросткова Аліна Попелюх.
Рукоділля, що називається канзаши, дає 12-річній майстрині змогу створювати надзвичайно естетичні речі. Адже Алінка полюбляє прикрашати кіски своєї маленької сестрички різнобарвними атласними квітами. З цього все й почалося. Як пригадує дівчинка, одного вечора вони з мамою сиділи і думали, як зробити трояндочку на обруч для молодшої сестрички. Придумали, зробили, прикраса вдалася, й Алінка зрозуміла, що може творити подібне, а головне, що їй це подобається.
Аліна займається канзаши лише рік, але вже досконало та майстерно творить чудові прикраси із шовкових стрічок. Батько дівчинки зізнається, що потяг до прекрасного у неї був змалечку… Нині молода майстриня, опанувавши квіткове рукоділля, власноруч моделює прикраси для волосся. Відверто зізнається, що з ідеями їй часто допомагає інтернет, хоча створює і власні дизайнерські роботи.
У школі дівчинка вчиться гарно, намагається не відставати із жодного предмета, брала участь у конкурсах з математики, їй подобається історія, хоча найбільше любить фізкультуру.
– Для того, щоби зробити якусь прикрасу, мені не потрібно надзвичайних умов. Я приходжу зі школи, вчу уроки, допомагаю мамі з домашньою роботою і сідаю щось творити, – розповідає Аліна Попелюх.
Знаємо, що мистецтво канзаши має китайське походження, проте в Аліниних руках воно давно набуло українського колориту, бо дуже багато прикрас із атласу вона виготовляє в національному стилі – це ті самі віночки, приколки, обручі, які дуже личать до наших вишиванок. Дівчинка вдосконалює свої навички, спостерігаючи за майстер-класами, відеоуроками в інтернеті.
– Я прагну розвиватись у цьому напрямку, хоча, правду кажучи, ще не знаю, яку професію оберу, коли закінчу школу. Стараюся свої творіння завжди обробляти спеціальними блискітками і лаком, щоби шпильки з квітами не втрачали форми. Аби зробити одну квітку, витрачаю одну-дві години. Часто користуюся свічкою: припалюю кутики у квітах з атласу, бо цей матеріал не слухняний, – каже дівчинка.
Усіх виробів, виготовлених з атласних стрічок, майстриня нині не може злічити, адже за рік копіткої праці їх було чимало. «Моя молодша сестричка хоче бути красивою, щоб у волоссі були гарненькі квіточки, тому завжди виготовляю для неї щось симпатичне. Роблю прикраси й для мами, адже вона залюбки чіпляє їх собі не лише у волосся, а й до сукні чи пояса. Та й родичі просять зробити подібне, подружки й однокласниці. Уже через них дізнаються й інші люди, звертаються із замовленнями», – розповідає майстриня.
Очевидно, кожні батьки прагнуть, щоб їхня дитина була найкращою. Алінка зізнається, що якби не підтримка батька з матір’ю, то вона не змогла б створювати прикраси.
«Мої батьки мене хвалять, кажуть, що я молодець, раніше допомагали фінансово, закупляючи матеріали для виробів, а тепер уже сама можу придбати те, що мені потрібно для роботи», – каже юна майстриня.
Зараз дівчинка виготовляє приколки, гумки та обручі під замовлення. Адже слава про те, що у Хоросткові живе така маленька майстриня, розлетілася далеко за межі не тільки рідного міста, а й України… Сьогодні виробами молодої майстрині зацікавилась театральна трупа з Італії і вона вже готує замовлення до відправлення. Воно й не дивно, бо барвисті шпильки у дівочих косах і справді милують око, адже яскраві квіти, виготовлені рученятами майстрині, видаються напрочуд живими і свіжими.
Наталія Гримак
Джерело: Тижневик "Номер один"
5949