Лише за перші два місяці цього року на війні з Росією загинули 32 українці. Уже в березні ледь чи не щодня приходить сумна звістка із зони антитерористичної операції. А скільки ще звитяжців вмирають від ран та захворювань у лікувальних закладах! 5 березня у військовому госпіталі Харкова помер від важкого серцево-судинного захворювання 51-річний артилерист Володимир Бутрак із села Сущин Теребовлянського району.
Через багато обставин, у тому числі міжнародний тиск як зі Cходу, так і з Заходу, з другої половини 90-х в Україні почали скорочувати Збройні сили. Поступово все менше й менше військовозобов’язаних проходили армійський вишкіл. Тому коли відбулося російське вторгнення у Крим та в східні регіони нашої держави, зупинити наступ агресора могли ті, кому зараз за 40, а то й більше років. Серед таких звитяжців був і Володимир Бутрак, який у зоні АТО відзначив свій полудень віку.
«Був дуже відповідальним і виховував це у своїх підлеглих»
Будучи командиром гармати в одному з артилерійських підрозділів, Володимир з 2016 року навчав військових навиків молодих солдатів, передавав їм набутий ще під час дійсної строкової служби в колишній радянській армії власний досвід.
«Бутрак зарекомендував себе винятково з позитивного боку. Був дуже відповідальним і виховував це у своїх підлеглих. Та сталася біда – почав хворіти з осені 2017-го, коли у нього виникли проблеми з тиском. Тому спершу потрапив до одного госпіталю, а потім – до іншого. Перед смертю був у комі і згодом помер», – повідомив прес-офіцер 44 артбригади Юрій Кульпа.
Через стан здоров’я міг комісуватися, але повернувся на захист України
Через загострення гіпертонічної недуги Володимир Бутрак ще восени потрапив до Львівського військового госпіталю. Людям із таким діагнозом протипоказана служба у війську. Тому Володимира там могли комісувати, але він після одужання повернувся на захист України в зону антитерористичної операції. Однак невдовзі недуга відновила небезпечні рецидиви.
-У двадцятих числах лютого в нашого побратима знову погіршився стан здоров’я. Артилерійські медики завезли його до Сєверодонецька. Тамтешні фахівці побачили, що недуга загострюється і необхідне оперативне втручання. Тому відправили Володимира Бутрака до Харківського військового госпіталю. Саме там йому, за повідомленням медслужби, зробили шунтування шлуночків головного мозку.Однак і після операції Володимир упродовж 14 днів перебував у важкому коматозному стані. А 5 березня нашого побратима не стало…», – зазначив Юрій Кульпа.
З померлим вояком попрощалися артилеристи та односельчани
Зранку 7 березня тіло армійця привезли до Тернопільської артбригади. У рідній військовій частині зі звитяжцем попрощалися військові побратими-артилеристи.
-Володимир був хорошим другом та порадником у колективі, прикладом військової дисципліни та армійського порядку. Дотримувався здорового способу життя і навчав цих звичок інших… Але у хвороби немає віку чи статі, сильних чи слабших, вона приходить, коли цього не чекаєш. Командування та особовий склад військової частини А3215 висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким у зв’язку з передчасною смертю через хворобу старшого сержанта Володимира Миколайовича Бутрака, – зазначив заступник командира Тернопільської окремої артилерійської бригади Володимир Затурський.
Володимира Бутрака поховали з усіма належними військовими почестями у рідному селі Сущин Теребовлянського району. Провели Героя в останню дорогу рідні, офіцери та військовослужбовці Тернопільської артилерійської бригади й односельчани. У супроводі реквієму у виконанні військового оркестру Володимира Бутрака востаннє пронесли рідним селом. А під час його поховання у небі лунали салютні поминальні постріли.
У померлого звитяжця залишилася дружина та неповнолітній 14-річний син. Варто керівникам Теребовлянської райдержадміністрації і райради, місцевого самоврядування, представникам тамтешнього бізнесу і загалом громаді подбати про дитину та вдову покійного захисника України. Нехай Володимиру Бутраку буде пухом земля, а його душа не терзається за рідних…
Олесь Миколайчук
Джерело: Тижневик "Номер один"
7440