Нещодавно Верховна Рада України підтримала у повторному другому читанні нову редакцію закону про житлово-комунальні послуги. За законопроект №1581-д проголосували 262 народні депутати.
Так після внесення законодавчих змін українські споживачі будуть платити не за послугу, а за отриманий результат. Тобто, пояснюють експерти, не за те, що постачальник десь там у себе подає теплоносій температурою 80 градусів, а за дійсно гарячі батареї у кожній окремій квартирі. Також тепер постачальника послуг, який запропонує найкраще співвідношення ціни і якості, будуть вибирати безпосередньо мешканці того чи іншого будинку. Фактично уряд створює ринок житлово-комунальних послуг, де не буде монополій. Це нововведення стосується тепла, води, електроенергії, прибирання сміття.
Окрема частина законопроекту присвячена перевірці якості комунальних послуг. Як ідеться в пояснювальній записці, законопроект регулює відносини між споживачами і постачальниками комунальних послуг, зокрема щодо питання встановлення лічильників і оцінки якості надання послуги. Законопроект також позбавляє місцеві органи влади права встановлювати тарифи на низку послуг, які виділяються із комплексу послуг ЖКГ і плата за які формує загальний тариф з обслуговування багатоквартирних будинків.
У числі таких послуг – переробка та захоронення побутових відходів, централізоване опалення та постачання холодної води тощо. Зокрема, законопроект дає Кабміну право встановлювати лише порядок формування тарифів на послуги з поводження із твердими побутовими відходами. А конкретні тарифи встановлюють компанії, які, згідно з місцевим конкурсом, отримують право на надання населенню послуг зі збирання, переробки та захоронення відходів.
Про плюси та мінуси документа та на що чекати тернополянам, коли закон вступить у силу, ми запитали у депутата міськради, члена постійної комісії з питань ЖКГ Івана Сороколіта. Народний обранець проаналізував весь документ та виокремив як позитивні, так і негативні його сторони.
– Із позитивного в законі конкретизуються терміни, що стосуються послуг ЖКП та їх одержувачів. Також нарешті врегульовується питання відносин між управителем та співвласниками багатоквартирних будинків. Бо дотепер існувала серйозна прогалина в нормативно-правовій базі після ухвалення в 2015 році закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Тепер же є формування вичерпного переліку прав та обов’язків управителів, компаній, які надають послуги, і споживачів послуг. Крім того, чітко вказано правила відповідальності за відсутність послуг або неякісне їх надання, – пояснює Іван Сороколіт.
Депутат розповідає, що споживачі матимуть право не платити за житлово-комунальні послуги, якщо їх не надавали понад 30 календарних днів. Однак потрібно належно це зафіксувати. Проте це правило не стосуватиметься теплової енергії та централізованого опалення.
– Також зміни дають можливість відключитися від централізованого опалення, якщо понад половину житлових та нежитлових приміщень вже відключилися від нього. Одержувати субсидії та пільги у грошовому еквіваленті та ін.,- пояснює депутат.
При цьому, на думку Сороколіта, зважаючи на вищесказані плюси, дещо недостатніми виглядають повноваження органів місцевого самоврядування.
– На перший погляд, більшість повноважень у Кабміну та вертикалі центральної виконавчої влади,- каже депутат.
Є в законі пункти, які, на думку Сороколіта, для декого стануть порятунком, для декого ж, навпаки, проблемою.
– До таких змін можна віднести запровадження нарахування пені споживачам за невчасно оплачені житлово-комунальні послуги. Так за кожен день прострочення доведеться сплатити одну соту відсотка боргу. Проте штрафувати будуть не всіх. Наприклад, якщо ви отримуєте субсидію і держава її затримала – пені не буде. Якщо вам затримали зарплату і ви можете документально це довести, пені також не буде,- пояснює депутат.
Штрафувати зможуть не лише споживачів, а й управителів та виконавців ЖКП, приміром, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт. Крім того, законом передбачено запровадити атестації управителів.
Більше того, з утворенням ринку житлово-комунальних послуг так чи так доведеться комунікувати з сусідами. Зокрема, вводиться плата за користування мережами. За те, що ЖЕК або теплопостачальник обслуговує труби або кабелі, ми будемо платити самі. Фактично тепер тариф ділиться навпіл: власне за товар і за надання послуги з обслуговування. І якщо якість останньої не влаштовує, потрібно колективно це вирішувати з таким постачальником.
– Підсумовуючи вищесказане, можна виокремити кілька важливих моментів у законі: можливість відключитися від централізованого опалення, пеня за несплату ЖКП, штрафи управителів та виконавців ЖКП. Та слід підкреслити, що ці зміни чекають на нас з 1 січня 2019 року, – підсумував Іван Сороколіт.
Джерело: Тижневик "Номер один"
4139