Нещодавно стикнувся з випадком, коли перші позитивні враження виявилися настільки оманливими, що навіть не міг повірити, як глибоко помилився в людині. Інтелігентний та освічений чоловік, лікар за освітою і фахом, прийшов у редакцію та розповів, як він заставив місцеву владу до нього прислухатися щодо реконструкції дороги. Про позитивний приклад небайдужого тернополянина ми розповіли на своїх сторінках.
Згодом виявилось, що про цю ініціативу чоловік розповів й іншим місцевим засобам масової інформації. При цьому деякі з них із його слів написали просто неймовірні речі. Виявляється, водії з різних районів Тернопільської області на знак подяки цьому панові за відремонтовану дорогу підготували заяву на ім’я міського голови і депутатів із проханням надати йому статус почесного громадянина Тернополя(!), а вулицю перейменувати на його честь(!!!).
Уже тоді задумався: щоб подібне говорити, це ж що має творитися у голові цього лікаря? І підтвердження моєї думки не забарилося. Незадовго він знову завітав у редакцію та настирно просив опублікувати сенсаційну новину, як його правоохоронці з робочого місця незаконно доставили до відділу поліції. Пригадалися його слова про почесного громадянина та перейменування вулиці, тому не повірив йому на слово і толерантно сказав, що до цієї теми можна буде повернутися, коли на руках він матиме судове рішення, де чорним по білому іменем закону повідомлятиметься, що винні саме працівники правоохоронних органів.
Медик таки приніс документ, але про те, що по його справі відкрито кримінальне провадження. Оскільки це лише початок справи, була пропозиція зачекати до завершення розслідування та винесення рішення суду. Але чолов’яга міцної статури не хотів чекати та вимагав уже сьогодні розповісти всьому Тернополю й області про політичне переслідування, яке по відношенню до нього, як він вважає, вчинили поліцейські. Коли ж він почав репетувати на всю редакцію та ображати працівників, його попросили вийти, адже знаходиться на приватній території. Він цього добровільно не зробив. Тоді довелося виштовхати доволі масивного чоловіка з кабінету, адже слухати його словесний потік слів, який мало тримався купи, було вже не можливо. Та й у редакції не звикли, щоби хтось, незалежно від статусу, рангу чи статків, ображав працівників, тим більше, коли це дівчата.
Уже за дверима редакції цей лікар-провокатор став телефонувати на «102», мовляв, над ним чинять фізичну розправу.
Полісмени чемно приїхали і почали розпитувати, що ж сталося. Яке здивування було у присутніх в редакції, коли вони почули, що його хтось бив, кинув на підлогу і т.п. Ледь стримуючи сміх, копи попросили чоловіка пройти медичний огляд на предмет виявлення тілесних ушкоджень, адже по зовнішньому вигляді нічого подібно у нього не було. Він відмовився і не захотів, їхати у відділок, щоби написати заяву. Після кількох слів перепалок із правоохоронцями чоловік зник у невідомому напрямку без сторонньої допомоги, як ні в чому не бувало.
Звичайно, працівники редакції дали пояснення тим подіям, що сталися, поліцейським. Нас, з однієї сторони, вони розсмішили, а з іншої – усім стало сумно за цього чоловіка. Виявилося, він не лише часто ходив по редакціях тернопільських газет, а ще й частенько полюбляв телефонувати на «102». Копи показали, що в їхній базі телефонних дзвінків від цього чоловіка тільки в 2017 році зареєстровано вже 109(!). Чого він тільки не повідомляв! І про те, що хтось підливає дерева невідомою рідиною і вони гинуть, і про те, що його охоронці не пускають на територію одного з режимних об’єктів, і що переслідують та багато-багато іншого.
Тут можна лише поспівчувати цьому чоловікові, адже, напевно, роки беруть своє, і він, щоб довести свою важливість у суспільстві, своїми вчинками, у переважній більшості незрозумілими та безглуздими, вдається до різного роду провокацій та симуляцій.
Найгірше у цій історії те, що наш герой працює в лікувальній установі. Мабуть, пацієнти очікують від нього допомоги, розради та швидкого видужання. Але якщо він на біле каже чорне і навпаки, то чи отримають хворі необхідну допомогу? Питання риторичне…
Джерело: Тижневик "Номер один"
3001