Перший заступник голови обласної ради Василь Деревляний зробив гучну заяву: комісія з відбору проектів для фінансування по Фонду регіонального розвитку працювала необ’єктивно та упереджено, а очільник області Степан Барна начебто заблокував питання фінансування місцевого летовища. Натомість голова облдержадміністрації стверджує, що звинувачення не обґрунтовані, а вкладати кошти в аеропорт без інвестора немає сенсу.
Звинувачують в упередженості
Здається, без питання тернопільського летовища не обходиться жодна сесія обласної ради: то бракує грошей, то документів, то землі. І ось нарешті, коли більшість цих питань вдалося врегулювати, виник новий скандал. Василь Деревляний заявив, що Степан Барна заблокував фінансування летовища. Зокрема, комісія з відбору проектів, які фінансуються за кошти Фонду регіонального розвитку, не підтримала пропозиції щодо аеропорту. Як наслідок, з боку першого заступника голови облради посипалися звинувачення як у сторону очільника області, так і на адресу комісії. Мовляв, остання голосувала за вказівкою зверху.
– Коли я прийшов на останнє засідання комісії з відбору об’єктів, роздавали декілька оціночних відомостей. Деякі були з відмітками. Мені дали порожню. Я витребував стенограму сесії облради, на якій Степан Барна пообіцяв повне сприяння аеропорту і його включення у перелік проектів, – заявив Василь Деревляний. – Потім я зробив депутатське звернення і попросив дати мені оціночні відомості та перелік працівників обласної ради й адміністрації. Сказали, що це закрита інформація. Сьогодні мені підтвердили, що вона є відкритою. Значить, відбір об’єктів був необ’єктивним. Не знаю, за чиєю вказівкою, але працівники ставили однакові оцінки. Я можу про це відкрито заявити. Зробив ще один запит, на який теж не отримав відповіді. Згодом голова обласної адміністрації повідомив, що з мого звернення не вбачається, що запитувана інформація прямо чи опосередковано пов’язана з моєю депутатською діяльністю.
Вкладати гроші в аеропорт вважають не доцільно
На думку Степана Барни, звинувачення є необґрунтованими. Каже, що комісія завжди підтримує проекти обласної ради. А ось щодо летовища, то він переконаний, що вкладати в нього кошти зараз не доцільно. За рік роботи керівник аеропорту не показав жодного результату. Наразі інвестора нема. Коли він з’явиться, невідомо. Як і те, чи потрібні йому об’єкти, у які пропонується вкладати кошти.
– У чому упередженість? У тому, що комісія підтримала на суму понад 30 млн. грн. комунальні об’єкти Тернопільської обласної ради? Чи, можливо, хоч одна гривня пішла за межі області? У 2014 році обсяги коштів Фонду регіонального розвитку в області становили понад 100 млн. грн., 2015 році – 100, 2016-му – 93, а в 2017-му – 115. Перед тим як висловлювати якусь претензію, її потрібно обґрунтувати. Я був, є і буду прихильником розвитку авіації і аеропорту в Тернопільській області. Але в мене запитання: що для цього зробив директор аеропорту? Ми авансом призначили на посаду керівника і що? Де стратегія? Зрештою, ми створили комісію, яка мала би визначити пріоритетні напрямки розвитку аеропорту. Я розумію, що треба зробити огорожу, але даю голову на відріз, що перекриття даху аеровокзалу в питанні розвитку аеропорту нічого не вирішує. Тому що потенційному інвестору такий аеровокзал взагалі не потрібен. Скільки інвесторів привів керівник летовища? Нуль. Ми витрачаємо на його відновлення десятки мільйонів, вкладаємо у зарплати, а жодної людини за рік нема. Якби не я та голова облради Віктор Овчарук, то в результаті не було б директора міжнародного аеропорту «Жешув-Ясьонка» Міхала Табіша (Польща), не було би В’ячеслава Богуслаєва (директор «Мотор Січ», – авт.). Вони хочуть сучасний аеровокзал із сендвіч-панелей, які складаються за півроку. Чи варто витрачати 3-5 млн. грн. для перекриття аеровокзалу? Я не вірю в те, що сьогодні ключовим питанням розвитку авіації в Тернопільській області є не літаки, а перекриття даху, – апелює Степан Барна.
Справді, в обласній раді працює депутатська комісія, яка має розробити пріоритетні напрямки розвитку аеропорту і відповідний алгоритм дій.
– Я хотів би почути, що прийшов інвестор, який хоче використовувати аеропорт, і сказав: нам для того, щоб забезпечити авіасполучення між Тернополем та Києвом, треба обгородити територію, продовжити смугу, зробити аеровокзал. Для чого це робити, якщо ніхто не приходить? Перед тим як питати мене, чи готовий я спрямувати кошти в аеровокзал, я хотів би почути від директора аеропорту, у що саме вкладати гроші. Але остаточно я був шокований, коли, перебуваючи в Ясьонці і спілкуючись із тамтешнім керівником аеропорту, попросив, щоб наш директор дав мені інвестиційний проект, бажано англійською мовою. Вгадайте, чи був інвестиційний проект готовий? Чоловік цілий рік очолює аеропорт і не має жодного інвестиційного проекту, – розповідає Степан Барна.
Є претензії до складу комісії
Претензії до роботи комісії з відбору проектів для фінансування по лінії Фонду регіонального розвитку має не тільки Василь Деревляний, а також його колега по сесійній залі Олег Сиротюк (голова фракції ВО «Свобода»). Особливо до її складу. Він стверджує, що більшість становлять представники пропрезидентської партії, яку представляє голова ТОДА, або дотичні до неї персони.
– Комісія складалася із представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськості. Мене цікавить, яким чином обиралися представники комісії від громадськості? Я переглянув склад комісії і бачу організації, про які я за 20 років своєї громадської діяльності вперше чую. Серед представників громадськості бачимо членів партії БПП, депутатів міської та обласної рад, кандидатів у депутати від цієї ж політичної сили. У мене виникає запитання: громадськість Тернопільської області має лише одну партійність? – заявляє Олег Сиротюк.
У відповідь на це Степан Барна запевнив, що комісія сформована відповідно до законодавства і ще ніколи її робота не була такою прозорою, як зараз.
– Більш публічного формату залучення людей до процесу ухвалення рішення не було. З ким із членів конкурсної комісія я хоч раз розмовляв на тему, якою має бути їхня позиція, чи хоч раз сказав, який об’єкт має бути підтриманий? – запитує Степан Барна.
У контексті цієї ситуації, аби зрозуміти, хто правий, а хто ні, депутати вирішили заслухати звіт про роботу комісії. Її куратором є начальник управління економіки ТОДА Галина Воляник. Тож саме їй довелося пояснювати депутатам, що, чому і як відбувалося.
За словами посадовця, до складу комісії увійшли 24 особи. У жовтні 2016 року було оголошено конкурс з відбору на 25 технічних завдань. 23 лютого 2017 року ухвалено рішення про оголошення додаткового конкурсу в частині ЦНАП. Прийом документів проводився до 24 березня 2017 року. Оголошення про конкурсні відбори в установленому порядку розміщено на сайті Мінрегіонбуду та обласної адміністрації.
– Попередньо переможцями конкурсного відбору визнано 60 проектів на суму 161,8 млн. грн. Середній відсоток співфінансування цьогоріч є дуже високим. Таким чином громади показують, наскільки важливим для них є цей момент. Адже чим вищий відсоток фінансування вони пропонують, тим вищий бал отримують при оцінюванні. У галузі освіти підтримано 25 проектів на загальну суму 57,8 млн. грн., у галузі охорони здоров’я – 14 проектів на загальну суму 41,6 млн. грн. (здебільшого це обласні проекти). У галузі спорту відібрано п’ять проектів на загальну суму 33,2 млн. грн., ЖКГ та екології – 4 проекти на суму 13,6 млн. грн. , в галузі культури – 5 проектів, реконструкція доріг – 33, соціального захисту – 3 проекти та 1 проект – ЦНАП. Відібрано 12 проектів об’єднаних територіальних громад на загальну суму 38,1 млн. грн. Обрані проекти надіслано до Мінрегіонбуду, де вони будуть опрацьовані міжвідомчою комісією, – повідомила Галина Воляник.
Склад комісії формує обласна державна адміністрація. Тут стверджують, що квота дотримана в повній мірі. Щодо громадськості, то пропозиції надходили від профільних управлінь, каже Галина Воляник. Одним із критеріїв була чисельність громадських організацій.
Чи переростуть гучні заяви в офіційні звернення до правоохоронців, не відомо. Наразі депутати зійшлися на тому, що у комісію, яка проводитиме відбір у наступному році, будуть включені представники кожної з депутатських фракцій облради. Це, на думку народних обранців, забезпечить прозорість роботи комісії.
Джерело: Тижневик "Номер один"
9540