Схоже, ніяк не може визначитись бережанець Андрій Бурдаш, ким хоче бути. Він уже тривалий час є директором Бережанського комунального підприємства «Добробут» (водопостачання і водовідведення). Однак вже не вперше пише до міської ради заяви (і депутати чемно їх задовольняють) на отримання землі для… провадження підприємницької діяльності.
Ще 2015 року пан Бурдаш, будучи директором КП та міським депутатом, за рішенням Бережанської мерії на вулиці Руській отримав у користування земельну ділянку площею 30 кв. м для встановлення торгового павільйону. Оскільки виділена земля знаходилась у зеленій зоні навпроти гімназії (поблизу універмагу), громада Бережан виявила громадянську позицію та не дала забудувати цю територію. Учасники АТО, підприємці, вчителі, студенти, працівники музеїв, громадські діячі відновили зелену зону для міста, висадивши там кущі калини та квіти, засіяли траву та прибрали навколишню територію.
Представники громадськості разом з активними депутатами звернулися тоді до контролюючих та правоохоронних органів, щоби ті дослідили, чи були в діях представників Бережанської міської ради ознаки корупції. І хоча тоді всі інстанції, від мерії до поліції та державної архітектурно-будівельної інспекції, підтвердили, що Бурдаш отримав землю для підприємницької діяльності, при цьому будучи міським депутатом та керівником комунального підприємства, на нього як на посадову особу навіть не склали протоколу про корупцію. У всякому випадку, громадськість про це не повідомили. Андрій Бурдаш тоді пригрозив людям, що це його земля, на якій він таки збирається будувати торговий об’єкт, але громаді її таки вдалося відвоювати.
Однак на цьому ця історія не закінчилась. Оскільки працівник муніципалітету залишився без землі, то місцеві депутати вирішили без будь-якого аукціону компенсувати його «втрату»… іншою земельною ділянкою.
– Попередньо погодити місце розташування тимчасової споруди та надання у сервітутне користування земельної ділянки орієнтовною площею 30 кв. м для встановлення та обслуговування торгового павільйону на вул.Чайковського (на перехресті з вул. Бездільного) у м. Бережани гр. Бурдашу Андрію Євгеновичу, жителю м. Бережани, з умовою обов’язкового попереднього погодження проекту відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, – йдеться в рішенні №330 Бережанської міської ради.
Тривалий час пан Бурдаш вичікував, а з початком літа почав активні будівельні роботи. Виявляється, при розміщенні даного торгового павільйону не враховано вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо раціонального використання території, земельно-господарського устрою. Торговий павільйон встановлюється за рахунок вулиці Чайковського впритул до дорожнього полотна, у безпосередній близькості до перехрестя з вулицею Садовою. Таке розташування створює перешкоди та небезпеку руху транспорту і пішоходів (неподалік розміщена школа). Також роботи проводяться всупереч сесійному рішенню. В останньому чітко сказано: тимчасова споруда. А значить, об’єкт не повинен мати фундаменту і може в будь-яку мить бути демонтований. Натомість зі збудованого чітко видно (див. фото), що залишено місце якраз під фундамент, до кіоску підведено воду та каналізацію.
Але найбільше свідомих бережанців непокоїть, по-перше, як так сталося, що посадова особа підрозділу мерії отримує (і не вперше) земельні ділянки під встановлення торгових павільйонів; по-друге, при видачі дозволів на встановлення малих архітектурних форм для ведення підприємницької діяльності в першу чергу людина має засвідчити те, що вона є підприємцем, тобто має бути платником певних податків. А Бурдаш таких податків не платить, що нам повідомили у податковій (підприємницька діяльність припинена 28.05.2100 р.). Підтвердженням цього є слова і самого Андрія Бурдаша, який повідомив бережанцям, що… в майбутньому (!) планує бути підприємцем.
Наразі маємо патову ситуацію, коли правоохоронці не бачать очевидних порушень закону, а депутатський корпус ухвалює рішення всупереч здоровому глузду, адже вони колегіальні, а значить, відповідальності за них ніхто не несе. Невже у нашій країні так нічого і не змінюється?..
Джерело: Тижневик "Номер один"
18024