Злодії є завжди — у мирний час і в час війни. І якщо для одних це може бути життєвою необхідністю, аби вижити, для інших — гра в рулетку: пощастить чи..? Саме до останніх і належить 57-річний житель райцентру Заліщики Ігор В., у послужному списку якого — численні судимості за крадіжки й жодного дня трудового стажу.
Нещодавно чолов’яга вкотре потрапив за грати, проте цього разу рецидивіст зазіхнув у прямому розумінні на святе — зі штабу місцевої громадської організації “Самооборона” викрав майже 25 тис. грн., зібраних на потреби військових у зоні АТО. Злодію було невтямки, як важко волонтерам зібрати цю суму, адже хоча Заліщицький район і порівнюють із Рів’єрою, зранку до світанку на тутешніх полях і в парниках працюють звичайні українські селяни, гірким потом поливаючи кожну зароблену копійку. І свої гроші вони радо віддавали захисникам Вітчизни, а не злодійкуватому зайді.
Отже, сталось це 2 роки тому навесні. Злочинець вночі проник у приміщення “Самооборони”, ломиком зламав дверцята сейфа та забрав усі до копійки пожертви. Враховуючи “багатий” кримінальний досвід рецидивіста та дві (!) невідбуті судимості, правоохоронці по суті по грошових купюрах одразу вийшли на В.
Під час обшуку при понятих Ігор добровільно повернув майже 5 тис. грн. Ще 3 тисячі намагався викинути по дорозі до відділку поліції і 158 грн. кинув в урну для сміття вже при вході до приміщення поліції. Таким чином, за декілька днів злодій встиг витратити на власні забаганки понад 16 тис. 700 грн.!
Тим не менше, із вироком Чортківського районного суду — 4 роки позбавлення волі – він не погодився та оскаржив його спочатку в суді апеляційної, а згодом — касаційної інстанції. Утім Вищий спеціалізований суд України був непохитним і залишив це рішення без змін. На щастя, т. зв. “закон Савченко” у даному випадку не діє.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
18090