У рамках Всеукраїнського проекту «Змінимо країну разом» у Теребовлянський район прибули два педпрацівники з Луганщини – вчитель початкових класів Олена Лапаєва із Красноріченської ЗОШ Кремінського району та вчитель англійської мови Марія Лазарєва зі школи с. Містки Сватівського району. За час свого перебування луганські вчителі відвідували місцеві школи та деякі інші просвітницькі заклади, знайомилися з історією та краєзнавством краю і, зокрема, відвідали Зарваницький духовний центр.
6 листопада педагоги Теребовлянської ЗОШ №1 організували цікаву зустріч гостям у формі просвітницького тренінгу. Також запросили письменницю Наталію Михно, яка презентувала свою книгу «Звільнення» і яку потім подарувала із власними автографами кожному учаснику.
З перших хвилин зустрічі відразу посипалися запитання: «А як там у вас?» Що було спочатку дивним, а потім і приємним, так це те, що швидко обидві сторони прийшли до спільного консенсусу: немає окремо «у вас» і «у нас», а є лише «у нас», бо ми ж єдина країна – Україна і все у ній спільне, в тому числі й навчання та виховання дітей.
Першою складовою тренінгу було знайомство у вигляді вправи: назвіть своє ім’я, розкажіть, що ви можете найкраще робити. Таким чином це дало педагогам з різних міст України краще зрозуміти одне одного і склалася ситуація доброзичливості та невимушеності. У наступному етапі – «Формула моєї особистості» – в учасників тренінгу розкривалася креативність, творчість особистості, кожен задумувався й оцінював свої особисті риси характеру, наявність якогось таланту, перераховував власні інтереси та захоплення. І кожен учасник даного проекту, в тому числі й директор із заступником, напевно, вперше у своєму житті малювали та писали власну формулу особистості. Паперові результати цього вивішувались на учнівській дошці й кожен ніби захищав свій продукт словесно. А далі йшла інша вправа – «Долоньки». Учасники на вирізаних з кольорового паперу дитячих долоньках із розставленими пальцями, ніби у формі сонечка, писали власні побажання своїм присутнім колегам. Вчителька із Луганщини Олена Лапаєва, мов під час якогось уроку, запропонувала всім розрядку у вигляді руханки-гри. І цікаво було дивитися з боку, як дорослі люди на чолі з директором та завучем робили різні цікаві рухи, подібно дітям.
Після цього гості та господарі заходу демонстрували на світловому табло інформацію про свої школи, презентували у фото та документах результати навчально-виховних процесів із коментуванням та наступним обговоренням і побажаннями на майбутнє.
Найбільше обговорень, дискусій та запитань виникло вже за круглим столом за філіжанкою кави. Їхня суть зводилась до того, як би там не було, але сьогодні ще продовжується російська експансія на сході України і ця проблема хвилює кожного українця, в тому числі й присутніх на заході. І всі вони як один підкреслювали, що за два роки війни патріотизм в Україні збільшився у стократ, навіть байдужі люди прокинулись і стають на бік правди й волі, всіляко допомагають ЗСУ, виступають як волонтери та благодійники. От і вчителі з Луганщини розповідали, як вони і їхні діти та й взагалі люди того краю допомагають бійцям зони АТО, пораненим і родинам загиблих героїв. Серед учнів шкіл пані Олени та Марії також є такі, що втратили на цій клятій війні батьків. На Луганщині, як і у нас, іменами героїв називають вулиці, школи, ставлять їм обеліски та пам’ятники… Олена Лапаєва, зокрема, підкреслила: «Так, солдати на війні зі зброєю в руках захищають нашу Батьківщину, а ми, педагоги, боремося за душі майбутніх поколінь, щоб вони виросли гідними своїх батьків, щоб любили свій народ, край, щоб мали велику гордість у собі за це!» Також луганчани сказали, що програми навчання та виховання школярів по всій Україні однакові і що в їхній області всі школи україномовні. Також показали на фото, як у них проходять заходи та святкування Дня святого Миколая, Дня захисника Вітчизни, Різдва та багато інших державних та релігійних свят.
Вчителька англійської мови Марія Лазарєва розповіла дещо і про свою школу: «Село, в якому я працюю, знаходиться за 140-150 км від так званої тимчасової лінії розмежування України з терористами, але у нас все добре, ми не відчуваємо близької війни і наші діти навчаються у мирі та спокої, допомагають бійцям передової, як і ваші діти, хто чим може. Наприклад, пишуть бійцям АТО листи, малюють малюнки, виготовляють різні саморобки та обереги тощо. Все це ви бачили під час презентації мною роботи нашої школи».
А директор Теребовлянської школи Василь Пемковський підсумував: «Дійсно, між українцями не може бути різниці, розбрату. Таке нам постійно ось уже скільки років намагаються нав’язати зовнішні вороги. Наше ж завдання – виховувати і навчати дітей любові до Батьківщини, у дусі патріотизму. Кожен наш школяр, навіть наймолодший, являється громадянином України, і ми все робимо, щоб формувати у них за це гордість, повагу і самоповагу».
Після школи гості завітали до районної бібліотеки, де переглянули фотовиставку на патріотичну тематику школярів Теребовлянського району та міста, а також виставки картин народного художника Богдана Ткачика з Тернополя та теребовлянського художника-аматора Михайла Яреми. Також працівники книгозбірні ознайомили гостей з організацією та фондами свого закладу, запросили до книжкових виставок і поспілкувалися на життєві та душевні теми.
Віктор Аверкієв
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: освіта, Теребовля
7434