У Тернополі дві комунальні установи не можуть поділити коридор. Мова йде про обласний будинок дитини «Малятко» та Обласний центр соціальної реабілітації для дітей- інвалідів. Обидва заклади ділять одне приміщення. Кабінети Центру знаходяться у різних корпусах, тому дітей потрібно переводити для процедур з одного крила будівлі в інше. Для дітей з вадами розвитку це стрес, тому Центр попросив дозволу на передачу коридора будинку дитини. Керівництво останнього з таким станом речей не погоджується і має з цього приводу власну думку.
Просять скасувати рішення
Відверто кажучи, стосунки між двома комунальними закладами були натягнуті, як тільки Центр став претендувати на приміщення «Малятка». З того часу у взаєминах установ, можна сказати, нічого не змінилося. Заклади межують, але спільної мови не знаходять. Окрім об’єктивних причин, тут присутній і людський фактор, однак це краще залишити за кадром.
Наприкінці липня керівник Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Наталя Турецька звернулася до обласної ради з проханням передати коридор будинку дитини та частину підвальних приміщень. Своє звернення керівник мотивувала тим, що кабінети для роботи з дітьми знаходяться у різних корпусах. Переводити вихованців Центру, частина з яких не можуть самі пересуватися, складно. Ще гіршою стане ситуація в осінньо-зимовий період, коли надворі мокро та холодно. Вирішити це питання можна шляхом передачі коридора. Депутати підтримали пані Наталю і проголосували за ініційоване нею рішення.
Та вже за кілька днів до депутатів обласної ради, а також в управління охорони здоров’я ТОДА звернулася в.о. директора обласного будинку дитини Майя Члек з проханням зупинити дію рішення сесії облради. З’ясувалося, що керівництво «Малятка» заперечує проти передачі частини приміщення іншій комунальній установі.
Як йдеться у листі-зверненні, в приміщеннях, які планують передати Центру, знаходяться процедурні кабінети будинку дитини, де отримують оздоровчі процедури діти-інваліди, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського виховання. А також розміщені робочі місця спеціалістів будинку дитини. Передача приміщень призведе до часткового призупинення роботи установи, позбавить дітей можливості отримувати процедури у фізіотерапевтичному кабінеті, обладнаному відповідно до технічних умов, адже фізіотерапевтичне обладнання потребує спеціального заземлення та окремого підключення до електромережі, вентиляційної системи та водопостачання. Керівництво «Малятка» зазначає, що у закладі відсутні інші приміщення для можливого обладнання кабінету, яке б відповідало технічним та санітарним умовам. Тому установа не заперечує проти спільного користуванням коридором, що не потребує додаткових затрат та виділення бюджетних коштів.
Порушують санітарні норми
Директор обласного Центру соціальної реабілітації для дітей-інвалідів Наталя Турецька стверджує, що спільне користування коридором спричинить порушення санітарних вимог та законодавства.
– Основним пунктом типового положення про приміщення Центрів соціальної реабілітації є забезпечення безперешкодного доступу до установи для дітей, які мають особливі потреби, – каже Наталя Турецька. Враховуючи, що 80% дітей не можуть самі ані одягатися, ані роздягатися, переводити їх, особливо в осінньо-зимовий період, з корпусу в корпус складно. Тому заклад потребує критого переходу. Його будівництво обійдеться у три-чотири мільйони гривень. Депутати подумали, що, можливо, не варто витрачати такі гроші, а краще раціонально використати вільні приміщення «Малятка». Багато депутатів та громадськість виїжджали на об’єкт і бачили, що вони є. Думаю, можна облаштувати фізіотерапевтичні кабінети в інших приміщеннях. Це значно дешевше, ніж будувати коридор.
Керівник Центру зазначає, що спільне використання коридора є неможливим з огляду на діюче законодавство.
– Санепідвимоги до спеціалізованого будинку дитини передбачають, що це закритий заклад, у який не можна входити стороннім особам. Навіть існує припис стосовно спеціалістів, які мають право перебувати у закладі. Спільне користування коридором передбачає, що всі діти та батьки, спеціалісти Центру реабілітації мають мати санітарну книжку, сангігдопуск до закритого закладу тощо. Враховуючи, що одночасно у Центрі планується перебування 70 дітей і частково батьки, змусити їх виробляти книжки не можливо. Натомість, якщо у заклад потрапить людина, яка є носієм тої чи іншої інфекції, це загроза для здоров’я дітей. До того ж, є безліч прикладів, коли будинок дитини не впускав депутатів, аргументуючи тим, що це закрита територія, – розповідає Наталя Турецька.
Посадовці «за»…
Не можуть дійти спільної згоди не тільки керівник закладів, а й депутати та посадовці. Представники обласного управління охорони здоров’я стверджують, що теоретично заклади можуть спільно використовувати приміщення. Власне, це було б оптимальним варіантом для всіх.
– Будинок дитини – це єдиний спеціалізований заклад, в якому на даний час перебуває 37 дітей, – пояснює заступник начальника управління охорони здоров’я Лідія Чайковська. – Управління підтримує клопотання виконуючого обов’язки Майї Члек cnjcjdyj призупинення рішення сесії обласної ради та просить змінити його щодо спільного користування частини коридора, яка необхідна як одній установі, так і іншій. Для того, щоб перенести фізіотерапевтичний кабінет, потрібно чимало коштів. Це передбачає розроблення нового проекту, погодження з усіма установами, зміни комунікацій. Якщо такого кабінету не буде, то будинок дитини не виконуватиме своїх функцій. Діти-інваліди, які обслуговуються у Центрі соціальної реабілітації, мають батьків та родину, яка могла б їх підтримати та допомогти. А у дітей з будинку дитини немає нікого, тому ми зобов’язані їх захистити. Закони та накази, прийняті за часів Радянського Союзу, змінені, а частину їх взагалі відмінено. Санітарно-епідеміологічної служби немає. Тому, думаю, можна знайти спільний консенсус, щоб не порушувати нормативів перебування дітей і задовольнити прохання реабілітаційного центру.
У яку суму обійдеться перенесення кабінетів, наразі не відомо. Жодних розрахунків з цього приводу поки не проведено. Наразі депутати хочуть достеменно знати, скільки коштуватиме «переселення», за який час можливо реалізувати проект і що для цього потрібно.
Головний позаштатний педіатр управління охорони здоров’я Майя Голяк підтверджує, що вільні приміщення у будинку дитини справді є, але їм уже знайшли застосування.
– У комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я розглядається питання стосовно роботи будинків дитини в майбутньому. Зараз управління охорони здоров’я вивчає ситуацію по даному закладу з подальшою перспективою створення на його базі установи для ще однієї категорії дітей – важкохворих, захворювання яких у результаті можуть призвести до летальних випадків. Тому, так, вільні приміщення у закладі є, але всі вони вже мають своє призначення. Зараз ми вивчаємо це питання, опрацьовуємо і направляємо інформацію на адресу профільних міністерств, – зазначила Майя Голяк.
… депутати вагаються
Депутат обласної ради Михайло Пінь пропонує комплексно підійти до вирішення проблеми, тому що допомогти потрібно як одному закладу, так і іншому.
– Ми маємо два рівноцінні заклади. Обидва виконують важливу соціальну функцію. Навіть якщо керівники погодяться на спільне користування, все одно треба зважати на законодавство, – каже Михайло Пінь. – У ньому чітко сказано, що такого роботи не можна, значить – не можна. Інакше за це комусь доведеться відповідати. Сесія обласної ради передала коридор реабілітаційному центру. З одним закладом питання вирішено. Тепер треба допомогти іншому. Вважаю, що обласна рада повинна знайти кошти і передати їх будинку дитини для переселення процедурних кабінетів. Поки коштів не знайдено, пропоную не виконувати рішення сесії.
Іншим пунктом рішення ми передали реабілітаційному центру підвали. Я особисто не маю нічого проти. Якщо керівник знає, як використати вільні приміщення, то я тільки за. Але є інше питання – комунікації. Їм десятки років. У випадку аварії будинок дитини повинен мати безперешкодний доступ до приміщення, яке ми передали Центру. Логічно, що керівник останнього обмежить доступ до підвалів, тому що там знаходитимуться цінності комунальної установи. Це питання також потрібно якось врегулювати.
За словами Наталі Турецької, підвальні приміщення Центр планує використати у якості функціональних кабінетів для працівників установи. А кабінети у корпусах переобладнають для потреб дітей.
Голова комісії з питань соціально-економічного розвитку облради Лариса Римар у своїй позиції категорична. Вона переконана, що рішення сесії облради потрібно підтримати. Центр реабілітації показав хорошу роботу, і немає сумнівів, що цей крок зроблено виключно задля того, щоб полегшити життя дітям.
Натомість у депутатів є чимало запитань щодо діяльності «Малятка». Зокрема, чому керівник не проявляє ініціативи стосовно мінімізації витрат, переходу на альтернативні види палива, покращення умов перебування. За останні кілька років до депутатського корпусу не надходило жодного звернення з подібними проханнями. Крім того, в установі є проблеми з фінансуванням. Лариса Римар підготувала депутатський запит в управління охорони здоров’я та до уповноваженого з прав дитини стосовно діяльності закладу, в тому числі фінансової.
Ще однією проблемою є те, що кілька років «Малятко» не має офіційного керівника, а лише виконуючого обов’язки. Тож завданням номер один для депутатського корпусу став пошук ініціативних та прогресивних кандидатів на цю посаду, які могли б вдихнути у заклад нове життя.
Зоряна Гарасимів
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: гроші, земля, тернопіль
13348