Професійно-технічна освіта відіграє велику роль у кадровому забезпеченні галузей економіки Тернопільщини і є пріоритетною у розв’язанні проблемних питань соціально-економічного розвитку краю. Але останні державницькі рішення ставлять її на межу виживання. А все тому, що їх фінансування перекинули на місцях, а резерви для цього мізерні.
В області є 17 закладів профтехосвіти, які фінансуються з обласного бюджету, 6 – з м. Тернополя й один – з бюджету Кременця. У вкрай важкому становищі опинився Кременець, адже бюджет Кременецького професійного ліцею, який місто має утримувати, становить 9,6 млн. грн., у той час як бюджету самого райцентру складає всього 6 млн. грн.
Не менші проблемі і в обласному центрі. Через неможливість у повній мірі фінансування ПТУ, міська влада запланувала зменшення регіональних замовлень в училищах, зменшення професій, а відтак, і скорочення педагогічних колективів у навчальних закладах. Ряд тернопільських профтехучилищ через неоднакові умови ставлення до них готові виходити на страйки через, як стверджує їхнє керівництво, «корумповане» знищення галузі.
На сьогодні у Тернополі працюють шість закладів професійно-технічної освіти, в яких функціонує 175 груп за різними спеціальностями та навчається 4365 учнів.
– Станом на 1 червня Тернопільською міською радою на профтехосвіту виділено 28,9 млн. грн., додаткова потреба в коштах до кінця 2016 р. становить 45,5 млн. грн. Враховуючи показники ринку праці, фінансову ситуацію, що склалася в системі профтехосвіти, міськрада погодилася на передачу в своє підпорядкування з державної форми власності у комунальну шести закладів професійно-технічної освіти, які знаходяться на території міста Тернополя, за умови передачі функцій оперативного управління цими закладами та матеріально-технічної бази (будівель, споруд, земельних ділянок, тощо), що підтверджується зверненням голови комітету з питань бюджетної політики Асоціації міст України, міського голови Сергія Надала до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства освіти і науки. Окрім цього, на сесію міської ради у червні 2016 року підготовлено проект рішення щодо готовності утримувати шість професійно-технічних закладів м. Тернополя на умовах співфінансування міського, обласного та державного бюджетів. Це пояснюється тим, що 74 відсотки учнів ПТНЗ обласного центру є випускниками ЗОШ не територіальної громади міста Тернополя, а інших громад Тернопільської області, – розповів гуманітарний заступник голови міста Леонід Бицюра.
У зв’язку з застарілою законодавчою базою, великою проблемою залишається організація практичної підготовки учнів по ряду окремих професій, працевлаштування випускників за окремими спеціальностями. Як зазначають у мерії, відійшли у минуле такі спеціальності, як оператор з комп’ютерного набору, агент з організації туризму, лаборант, і навпаки, є потреба у ліцензуванні нових сучасних спеціальностей будівельного, технічного напрямів.
– Підготовлено концепцію розвитку професійно-технічної освіти Тернополя на 2016-2020 рр., у якій закладено основні заходи та створення умов для підвищення якості професійно-технічної освіти, оптимізації мережі цих закладів, економне та раціональне використання бюджетних коштів. При цьому особливу увагу звертаємо на випускників із числа соціально незахищених верств населення, яких у профтехосвіті є значна кількість, а це забезпечення їх стипендією, житлом та першим робочим місцем, – зауважив пан Бицюра.
Тернопільська міська влада, щоб врегулювати питання профтехосвіти, пропонує у новому Законі України «Про професійно-технічну освіту» регіональним (місцевим) органам державної виконавчої влади передбачити ряд повноважень, зокрема у питаннях створення, реорганізації, ліквідації професійно-технічних навчальних закладів комунальної форми власності та затвердження регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів з урахуванням потреб ринку праці регіону.
На сьогодні, за законодавством, не допускається закриття чи перепрофілювання училищ упродовж 2016-17 рр., а також скорочення чисельності працівників не більше 10% щороку. І це в той час, коли обласне управління освіти, задля економії коштів, уже пропонує скорочення спеціальностей на 19-20%.
Водночас навіть те, що за обсяг замовлень на навчання у ПТУ відповідають освітяни, не задовольняє міську раду.
– Центри зайнятості на місцях мали б щорічно проводити моніторинг потреби галузей економіки, сфери послуг, ринку праці у фахівцях з метою визначення обсягу замовлення на підготовку робітничих кадрів за участю роботодавців, їх організацій і об’єднань відповідно до потреб ринку праці регіону, – зауважив Леонід Олексійович.
Високопосадовець тернопільської мерії категорично не погоджується зі словами Міністра освіти Лілії Гриневич, які вона озвучила на парламентських слуханнях. Мовляв, на місця передали додатковий ресурс, а значить, мають фінансувати профтехучилища в межах цього додаткового ресурсу.
– Міністр освіти, наприклад, не згадала, скільки держава «перекинула» на місця. Загалом по Україні на місцеві бюджети всіх рівнів тільки за ПТУ, пільгові перевезення, різницю в тарифах «лягло» понад 20 млрд. грн., у нас в Тернополі – до 112 млн. грн. Тобто умовно держава додатково дала місту 80 млн. грн., а забирає 112 млн. грн. Маємо приклад більшості країнах Європи, де видатки на професійно-технічну освіту лягають мінімум на регіональний рівень, а зазвичай – державний рівень. А у плані співфінансування мають місце показники: від 10 до 30% займають місцеві бюджети, решта 70% – це видатки державних бюджетів на підготовку робітничих спеціальностей, – резюмував Леонід Бицюра.
Віталій Попович (“Номер один”)
Джерело: Тижневик "Номер один"
5949