96-річна Ніна Вірченко пережила сталінські табори, навчала математики на снігу, стала докторкою фізико-математичних наук і десятиліттями повертала Україні ім’я репресованого математика Михайла Кравчука. Про це розповідають Новини Тернопільщини.
У Тернополі живе Ніна Вірченко — визначна українська науковиця, докторка фізико-математичних наук, колишня політв’язень радянських таборів і людина, чиє життя охоплює майже століття української історії.
Донька старшини армії УНР
Ніна Вірченко народилася у 1930 році на Черкащині. Її батько був старшиною армії Української Народної Республіки.
Через загрозу радянських репресій родина постійно переїжджала. Україна для Ніни Вірченко з дитинства була не просто темою з підручника, а частиною родинної пам’яті, страху, спротиву і мрії про свободу.
У родині берегли «Кобзар», який возили із собою як одну з найбільших цінностей.
Ще школяркою Ніна Вірченко проявила блискучі здібності до науки. У 16 років вона закінчила школу в Житомирі із золотою медаллю та мріяла стати «українською Ковалевською» — жінкою-математиком.
Арешт у 18 років і табори
Ніна Вірченко вступала до Московського університету. Співбесіду, за спогадами, проводив відомий математик Андрій Колмогоров. Він давав задачі, які дівчина швидко розв’язувала, і власноруч написав: «Зарахувати».
Однак батьки приховали виклик із Москви, побоюючись відпускати доньку так далеко. Ніна залишилася навчатися у Києві.
У повоєнні роки вона пережила голод 1947 року, студентський гуртожиток, навчання і наукові гуртки. Але її життя змінив арешт.
Ніна Вірченко говорила про вільну Україну, була в Товаристві свідомої молоді, обговорювала державність і збиралася до Львова, щоб налагоджувати контакти з підпіллям.
28 червня 1948 року її заарештували. За доносом дівчину звинуватили у політичній змові та засудили до 10 років таборів. Їй було лише 18.
Математика на снігу
У таборах були лісоповал, кам’яний кар’єр, будівництво Братської ГЕС, номер замість імені, мороз, хвороби, два листи на рік і знущання наглядачів.
Але навіть там Ніна Вірченко не припинила вчити інших.
Коли не було паперу й олівця, вона навчала жінок математики, пишучи формули паличкою на піску, а взимку — на снігу.
У таборах вона також склала «10 заповідей для української жінки-політв’язня».
Її звільнили у 1954 році як засуджену малолітньою. Після шести років неволі Ніна Вірченко намагалася продовжити навчання, однак у Харкові її не взяли через судимість. Тоді вона почала все спочатку — з першого курсу механіко-математичного факультету.
Понад 500 праць і повернення імені Михайла Кравчука
Попри репресії, нагляд спецслужб і переслідування, Ніна Вірченко стала докторкою фізико-математичних наук, викладачкою, авторкою понад 500 наукових і науково-методичних праць та 20 книг, виданих кількома мовами.
Вона працювала у Київському політехнічному інституті й, попри поважний вік, досі дистанційно долучається до наукової роботи та семінарів.
Окрема сторінка її життя — повернення Україні імені видатного математика Михайла Кравчука, репресованого радянською владою. Його заарештували у 1938 році, а згодом він загинув на Колимі.
Ніна Вірченко десятиліттями шукала його праці, відновлювала пам’ять про нього та організувала 17 міжнародних конференцій на честь ученого.
Від початку повномасштабної війни живе у Тернополі
У 2025 році видання «Терен» писало, що Ніна Вірченко від початку повномасштабної війни живе у Тернополі, куди переїхала з Києва. Минулог ороку своє 95-річчя вона відзначила у бібліотеці «Літературне Тернопілля». Захід організували Тернопільська кінокомісія та доньки науковиці. Там також показали фільм «Ужма» 2006 року про життя Ніни Вірченко режисера Олександра Рябокриса.
Голова Тернопільської кінокомісії Володимир Ханас зазначав, що Ніна Вірченко, попри вік, досі дистанційно працює в КПІ, любить свою справу і залишається їй відданою.
За працю та здобутки науковицю нагородили почесною відзнакою за служіння та вірність Київському політехнічному інституту. На її честь також висадили калиновий сад неподалік Тернополя.
Джерело: Новини Тернопільщини
6514