Самовільне залишення частини (СЗЧ) є однією з найбільших проблем Сил оборони впродовж останніх років. І хоча багато солдатів тікають з місця служби, багато потім повертаються назад.
Саме так сталося із Володимиром Вальком з Тернопільщини. В інтерв’ю “Суспільному” чоловік розповів, чому він спочатку вирішив покинути службу і що потім мотивувало його повернутися назад.
За словами Володимира, на захист України він став у серпні 2022 року, повернувшись із заробітків у Швеції. Сам він на фронт не просився, але отримавши повістку, пішов служити і потрапив в 10-ту гірсько-штурмову бригаду.
Після нетривалого перебування в окопах Валька відправили вчитися на водія МТ-ЛБ – легкоброньованого армійського тягача.
“Хтось застряг зимою, то тягнули. Десант вивозив та забирав, полонених вивозив з позиції, коли наші взяли полонених. Трьохсотих, двохсотих вивозив”, – згадує чоловік свою службу водієм тягача.
За словами Володимира, самовільно залишити місце служби його змусили проблеми зі здоров’ям.
“Із 15 січня по 1 квітня я пішов СЗЧ. Не дали добро мені на операцію, коли над наднирником мав пухлину 33 міліметри. Я був у відпустці, щоби зробити операцію – відмова. Два з половиною місяці був у СЗЧ. Не ховався, всюди їздив, влаштувався в Тернополі на роботу, на будівництво зварювальником. Ніхто не зупиняв, я навіть не знав, що я в розшуку”, – розповідає чоловік.
Потім до Володимира, за його словами, особисто приїхав командир роти БпЛА мотопіхотного батальону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Степан Барна і запропонував служити в його підрозділі.
“До мене приїхав Степан Барна, каже: “Ходи до мене водієм, що тобі тут в СЗЧ сидіти”. Ну я повернувся. Степан Степанович каже тоді: “Скоро війна закінчиться”, надурив мене”, – зі сміхом згадує військовий.
За словами Валька, він так і не зміг зробити операцію, доки був у СЗЧ, бо без документів його не приймали навіть цивільні лікарні. Тож, лише повернувшись на службу, він зміг пройти всі бюрократичні кола і зрештою зробити операцію.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4556