У Тернополі суд розглянув справу щодо можливого жорстокого поводження з тваринами через утримання 18 собак у квартирі, однак не встановив складу адміністративного правопорушення.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі розглянув матеріали, що надійшли від органу Національної поліції, про притягнення громадянки України до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактом жорстокого поводження з тваринами, що полягало, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в утриманні значної кількості собак у житловому приміщенні без забезпечення належних умов їх існування та з порушенням санітарно-гігієнічних норм і правил співжиття.
Суть справи
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності став протокол про адміністративне правопорушення від 17 лютого 2026 року, відповідно до якого особі інкриміновано жорстоке поводження з тваринами.
Крім того, матеріали справи містили відомості про те, що особа раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 154 КУпАП, що стало підставою для кваліфікації дій за частиною другою статті 89 КУпАП.
За змістом протоколу, у двокімнатній квартирі за місцем проживання утримувалася значна кількість безпородних собак (близько вісімнадцяти), при цьому, на думку органу поліції, не забезпечувалися належні умови їх утримання, не дотримувалися санітарно-гігієнічні норми експлуатації житлового приміщення, а також порушувалися норми співжиття та права інших мешканців будинку.
Матеріали справи містили звернення представників житлово-експлуатаційної організації та скарги мешканців будинку щодо наявності шуму, неприємного запаху та значної кількості тварин у квартирі. У рапорті працівника поліції зазначалося про виявлення у квартирі великої кількості собак, їх візуально худорлявий стан, наявність різкого запаху та неналежні, на думку поліцейського, умови утримання.
Особа, щодо якої складено протокол, у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що утримує собак з гуманних міркувань, оскільки вони були покинуті. Вона зазначила, що забезпечує тварин харчуванням, вигулює їх, а їхній фізичний стан пов’язує з віком та перенесеними захворюваннями. Також вказала на відсутність будь-якого жорстокого поводження чи насильства щодо тварин.
До матеріалів справи були долучені пояснення свідків, які вказували на порушення спокою мешканців, неналежні умови утримання тварин, відсутність регулярного вигулу більшості собак та поширення неприємного запаху. Разом із тим, попри наявність у матеріалах справи протоколу, рапорту працівника поліції, фотоматеріалів та пояснень свідків, вони не містили висновків ветеринарних спеціалістів або інших об’єктивних даних щодо стану здоров’я тварин.
Позиції та висновки суду
Суд, дослідивши матеріали справи, виходив із того, що відповідно до вимог статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події правопорушення та вини особи на підставі належних і допустимих доказів.
Суд також зазначив, що відповідно до статті 251 КУпАП обов’язок щодо збирання доказів покладається на орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це суперечило б принципу незалежності суду, гарантованому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення, суд звернув увагу на відсутність належної конкретизації інкримінованого діяння. У протоколі наведено загальні формулювання щодо жорстокого поводження з тваринами та порушення умов їх утримання, однак не визначено конкретних дій чи бездіяльності, які становлять об’єктивну сторону правопорушення. Така невизначеність, на переконання суду, обмежує право особи на захист, гарантоване процесуальним законом.
Суд також зазначив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 89 КУпАП, має матеріальний характер і передбачає настання певних наслідків у вигляді фізичного болю, страждань або інших проявів жорстокого поводження з тваринами. Водночас у матеріалах справи відсутні дані про конкретні наслідки для тварин, їх фізичний стан не підтверджений жодними висновками спеціалістів, а твердження про їх виснаження ґрунтуються виключно на візуальних спостереженнях.
Крім того, суд звернув увагу на те, що уповноваженим органом не було вжито заходів, передбачених законодавством у разі наявності загрози життю чи здоров’ю тварин, зокрема не здійснювалося їх тимчасове вилучення. Це, на думку суду, свідчить про відсутність належного підтвердження існування такої загрози.
Показання свідків, які зводяться до скарг на шум та неприємний запах, суд оцінив як такі, що можуть свідчити про порушення правил користування житловими приміщеннями чи норм співжиття, однак самі по собі не доводять факту жорстокого поводження з тваринами у розумінні статті 89 КУпАП.
За сукупністю встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Відтак суд визнав неможливим встановити як подію правопорушення, так і вину особи у його вчиненні.
Керуючись принципом презумпції невинуватості та положеннями пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, суд закрив провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Джерело: Судово-юридична газета
8036