Аденовірусна інфекція – одна з найчастіших причин сезонних захворювань дихальних шляхів, очей та шлунково-кишкового тракту. Збудник належить до сімейства Adenoviridae – це ДНК-віруси, що відрізняються високою стійкістю: вони зберігаються на поверхнях, переносять низькі температури і довго циркулюють у закритих приміщеннях. Завдяки цим властивостям аденовіруси легко поширюються у школах, офісах, спортивних секціях та басейнах, де люди щодня контактують один з одним.
Зараження відбувається кількома шляхами:
- повітряно-краплинним;
- контактним;
- водним (у басейнах ризик підвищується через попадання вірусу у воду та подальшого контакту зі слизовими очей).
Потрапивши на слизову, вірус прикріплюється до клітин епітелію за допомогою поверхневих білків. Потім він проникає всередину клітини і починає копіювати власну ДНК. Коли заражена клітина руйнується, вивільняються нові вірусні частинки, які поширюються на сусідні ділянки слизової. Саме цей процес викликає першіння у горлі, почервоніння очей, закладеність носа та інші типові ознаки інфекції.
Чим небезпечний аденовірус
Найчастіше інфекція перебігає як легка чи помірна застуда, але особливості вірусу роблять його потенційно небезпечним для низки груп пацієнтів. Аденовірус здатний вражати дихальні шляхи, очі, кишківник, а у людей з ослабленим імунітетом – викликати генералізовану форму з більш важким перебігом.
Серед можливих ускладнень:
- бронхіт чи пневмонія, особливо при ранньому приєднанні бактеріальної інфекції;
- кератокон’юнктивіт – запалення рогівки, здатне тимчасово погіршувати зір;
- отит і синусит, що виникають через набряк слизових і порушення вентиляції пазух;
- зневоднення при кишковій формі;
- затяжний перебіг із хвилеподібністю симптомів.
Хто у групі ризику
Хоча захворіти може будь-яка людина, частіше інфекція зустрічається у:
- дітей, особливо тих, хто відвідує садок чи школу;
- людей із ослабленим імунітетом;
- пацієнтів із хронічними захворюваннями дихальних шляхів;
- дорослих, які працюють у великих колективах;
- літніх людей зі зниженою імунною відповіддю.
Важливо! У дорослих перебіг зазвичай менш яскравий, ніж у дітей, але більш тривалий, що часто призводить до недооцінки серйозності інфекції.
Аденовірус: симптоми
Перші прояви розвиваються поступово. Можливі:
- помірна температура;
- першіння горла, почервоніння слизової оболонки, закладеність носа;
- сухий чи помірно вологий кашель;
- збільшення шийних лімфовузлів;
- сльозотеча, почуття піску, світлобоязнь;
- слабкість, втомлюваність;
- при кишковій формі – біль у животі та зміни стулу.
Інкубаційний період триває від трьох днів до двох тижнів, що ускладнює відстеження джерела зараження.
Важливо! Однією з особливостей цієї інфекції є її здатність вражати відразу кілька груп слизових оболонок – дихальні шляхи, очі та кишечник. Імунна система реагує на такі “паралельні осередки” нерівномірно, тому навіть після покращення вірус продовжує реплікуватися у сусідніх тканинах. Через це у деяких людей виникають повторні хвилі симптомів, коли після 1-2 днів відносного комфорту знову повертаються температура, кашель або подразнення очей.
Такий перебіг вважається типовим для аденовірусу і не означає, що людина захворіла повторно – це природна фаза боротьби імунітету з вірусом. Щоб скоріше одужати, треба уникати пересушеного повітря у приміщеннях, багато спати, пити достатньо води й навіть не намагатися перенести хворобу “на ногах”.
Діагностика: як підтвердити інфекцію
Хоча аденовірус часто діагностується за поєднанням ураження очей і дихальних шляхів, у ряді випадків потрібне лабораторне підтвердження. У сучасних лабораторіях (Medlab та інш.) використовують:
- ПЛР-тест мазків зі слизових оболонок носоглотки або очей – визначає вірусну ДНК;
- розгорнутий аналіз крові, що дозволяє оцінити запальну реакцію;
- дослідження виділень з очей при яскраво вираженому кон’юнктивіті;
- копрологічні тести при кишковій формі.
Також можуть застосовуватись:
- рентгенографія грудної клітки при затяжному кашлі або підозрі на пневмонію;
- ЛОР-огляд, що дозволяє оцінити стан пазух і ступінь набряку слизової;
- офтальмологічне обстеження при світлобоязні та порушенні зору;
- оцінка функції дихальних шляхів у пацієнтів із хронічними хворобами легень.
Як лікувати аденовірусну інфекцію
Не існує специфічного препарату, який повністю пригнічував би аденовірус. Тому лікування спрямоване на полегшення симптомів і запобігання ускладненням:
- підтримання водного балансу та нормальної температури тіла;
- використання засобів, що зменшують закладеність носа та запалення слизової оболонки;
- догляд за очима при кон’юнктивіті (зволоження, зменшення подразнення);
- нормалізація випорожнення та заповнення рідини при кишковій формі.
Антибіотики призначаються лише за підтвердженого приєднання бактеріальної інфекції.
У разі виражених симптомів або тривалої лихоманки необхідно звернутися до лікаря.
Як знизити ризик зараження
Профілактика аденовірусної інфекції включає:
- регулярне миття рук;
- відмову від спільного використання рушників та посуду;
- регулярне провітрювання приміщень;
- уникнення басейнів у період епідемічних спалахів;
- зміцнення імунітету за рахунок достатнього сну, збалансованого харчування та помірної фізичної активності.
Бажаємо вам міцного здоров’я та сили духу!
9428