У 2025 році Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник спільно з фахівцями Інституту археології НАН України провели значимі дослідження на території Кременецького замку.
Замкова гора – один із найвідоміших символів Кременця. Як повідомляє Кременецько-Почаївський ДІАЗ, археологічні роботи, що проводяться тут, спрямовані на вивчення культурних нашарувань, що збереглися від перших фортифікаційних споруд до пізніших етапів історії.
Було досліджено внутрішнє подвір’я твердині, зокрема мур першого кам’яного замку, який відкрила у 1975 році архітекторка Євгенія Пламеницька. Тоді, науковиця датувала вік віднайденої споруди VIII–IX століттям. Насправді, мур можна датувати не раніше серединою/другою половиною ХІІІ століття, – зазначили у ДІАЗ.
Проте найважливішим відкриттям стало кладовище, що виникнуло внаслідок монгольської навали середини XIII століття. Вчені розкопали поховання дорослих і дітей, які, очевидно, померли під час облоги у 1241 році. Антропологиня Інституту НАН України Юлія Ушакова, яка досліджувала останки не виявлена слідів насильства, отже причиною смерті були голод або хвороби, що стали наслідком тривалої облоги.
Оскільки городище було відрізане від зовнішнього світу, ховати померлих за його стінами стало неможливо. Тому, кладовище на подвір’ї замку стало вимушеним необхідним санітарним заходом. Серед виявлених захоронень було встановлено жіноче та дитяче поховання, яким на момент смерті було 25 і 3 роки відповідно. Інші два поховання належали дорослим чоловіку і жінці – 40-50 років. За твердженням антропологині обидві людини за життя багато працювали фізично та з дитинства їздили верхи.
Крім цього, простір досліджень поповнили унікальні знахідки: фрагмент срібної литовської гривні – друга така в області, а також мідна монета Казимира Великого (1337–1375), викарбувана у Львові і використовувалася виключно для внутрішньої торгівлі на території міста Львова. Ще однією знахідкою є стилос для письма. Ці артефакти підкреслюють зв’язки Кременця з регіональними торгово-валютними мережами середньовіччя.
Серед інших знахідок було виявлено залишки кам’яного будинку XVIII століття. За словами директора заповідника Василя Ільчишина, під час Національно-визвольної війни 1648-1657 років замок було зруйновано козацькими загонами, однак це не була крапка в його історії. Знайдені залишки споруди XVII століття дають підстави стверджувати, що замок функціонував і по завершенню Хмельниччини. Кам’яна будівля ймовірно належала знатній особі. На її місці археологами було віднайдено срібні монети, металевий і бронзовий посуд, а ще чоловічу срібну брошку. Можливо цей будинок належав міському старості Кременця. Зруйнування споруди ймовірно відносить нас до подій війни 1675 року (прим. польсько-турецької війни 1672-1676 років), коли татари спустошили навколишні землі.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
5940