На початку 2024–2025 навчального року в українській системі освіти налічувалося 3,74 мільйона школярів усіх форм навчання. Це найнижчий показник за останні 30 років — і тенденція до зменшення кількості учнів, ймовірно, зберігатиметься.
Такі висновки зробили учасники дослідницької програми RAI for Ukraine, пише NGL.media.
Наразі 9,3% школярів (приблизно 345 тисяч дітей) навчаються за кордоном та залишаються учнями української системи освіти. Це мінімальна оцінка, адже багато дітей після виїзду за кордон взагалі припиняють навчання в українській школі.
За результатами дослідження ЮНЕСКО, станом на 2024 рік за кордоном навчалися майже 665 тисяч українських школярів, але й ця цифра неповна, бо враховує не всі країни ЄС, куди емігрували українці.
Водночас лише 29% з цих школярів поєднують навчання в обох країнах, а ще 16% покладаються винятково на українську онлайн-освіту.
Міністерство освіти і науки України надало журналістам статистику про кількість учнів 8–12 класів у 2021–2025 роках. Аналіз показав, що щороку 2–4% учнів не переходять у наступний клас і залишають школу. Ймовірно, частина з них виїжджає з України.
Країну залишають як хлопці, так і дівчата. У старших класах щороку спостерігається невелика перевага дівчат (приблизно 1–2%), хоча серед випускників ця різниця може сягати 10%.
Наприкінці 2024 року Центр економічної стратегії провів дослідження, яке показало: меншість українців, які перебувають за кордоном, планують повертатись до України Перешкодами для повернення є війна та економічні обставини: невизначеність, втрата житла, низький рівень доходу та складнощі з пошуком роботи.
Якщо говорити про школярів, то тут справді важливо намагатися, щоб якомога більше з них вивчали онлайн ті предмети, які не викладають в країнах-реципієнтах — українська мову, літературу, історію України — ось це дійсно потрібно. Також можна проводити якісь заохочувальні заходи, аж до преміювання найкращих учнів. Тобто важлива підтримка зв’язків з батьками, дітьми, демонстрація того, що ці люди потрібні державі», — сказав соціолог Олексій Позняк з Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.
Джерело: https://ngl.media/
17070