Найсвіжіше:
• «Аркадія» Миколи Пилипіва відзначає 15-річчя! • Як майстриня Ірина Галущак перетворила своє рукоділля у бізнес для всього світу • Світлина Тернополя може стати світовою сенсацією! • Тернополяни можуть стати акторами • Тернопіль придбав ще дві «гармошки» • У Тернополі можуть заборонити пересувний цирк • Центральну площу міста знову вкриють кригою • Кращий бомбардир обласного футболу Роман Мельник – про чемпіонство «Агрону», невиправдані надії у «Ниві» та п’ять днів у… реанімації • Брати Когути тренуються в Тернополі, а їх інтернет ЗМІ відправляють до… Волочиська • У військовій частині відкрили арт-студію бойової слави • Кондитерська фабрика «ТерА»: влаштуйте собі солодке свято! • Як новий закон каратиме злісних неплатників аліментів • Син свого батька: чому голова тернопільського «Автомайдану» Ігор Василів не вміє жити по-іншому • Проїзд у маршрутках підвищувати передумали. Поки що… • Про звільнення з російського полону отця-капелана Миколу Квича клопотав сам Папа Римський • Лікаря для своєї дитини обиратимуть батьки • Головний лікар психоневрологічної лікарні Володимир Шкробот: про стажування в Америці, секрети управління тисячею людей та родинні зв’язки із Великим Кобзарем • Куди йдуть тернопільські бюджетні гроші? • Якість протиожеледних матеріалів під контролем дорожників • «Для усіх нас першочерговим обов’язком є захист інтересів громади» • Де на Тернопільщині не буде світла • «Ярослав Склярик: «Я не мільйонер і у мене невеликі статки, але прагну дарувати людям позитивні емоції, радість і добро» • У Бережанській міськраді місце депутата-хабарника зайняв скандальний директор КП • РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Привіт, Фемідо! • У Тернополі злодій хотів відкупитися від пограбованого
rss
Світлана Логачова – жінка, яка створює свято у ресторані.

Опубліковано: 1 Грудня о 16:15 Переглядів: 109



Навіть якщо Ви просто зайшли на каву…

Адміністратор  ресторану «Бахус» Світлана Логачова  має особливий підхід до клієнтів закладу. За словами багатьох відвідувачів, вона не лише запам’ятовує їх, а й за попередніми візитами знає, яка їм страва до смаку. Світлана вміє так обійти кожного, хто завітає  в «Бахус», що він залишатиме ресторан у повному задоволенні. Ця жінка має неперевершений талант уміти підібрати меню та організувати незабутнє  святкування для кожної категорії клієнтів та до відповідної події. Навіть якщо у вас  не надто багато коштів, Світлана організує свято так, що воно стане незабутнім. Пройшовши шлях від кухонної працівниці до адміністратора, вона у професійному плані зробила сама себе завдяки тому, що повністю віддається роботі. Нашому журналістові Світлана поділилася секретом свого професійного успіху.

«Маючи батька полковника і матір чиновника, як не стати… адміністратором?»

– Світлано, розкажіть для початку про свій вибір професії, завдяки якій Ви вже стали відомою у Тернополі і, мабуть, за його межами?

– Я народилася в Тернополі, закінчила середню школу №7. Батько у мене – полковник, а мати – колишній держслужбовець, яка до виходу на пенсію працювала в облдержадміністрації. Ніколи не думала, що буду працювати адміністратором. Після школи зовсім не мала бажання пов’язати свою долю з обслуговуванням клієнтів  у сфері громадського харчування.  Здобула освіту у виші зовсім іншого спрямування – фінансового – Київської МАУП. Але через життєві обставини вісім років пропрацювала за кордоном – у Європі. Бачила, як там обслуговують клієнтів у різних ресторанчиках, кафе та барах.  Ставлення і якість цього процесу, що мене вразило, суттєво відрізнялися на той час від наших закладів. Я почерпнула цей досвід, щоби застосувати його тут.

– Маючи батька-полковника і матір-чиновника, у Вас, мабуть, були вже вроджені управлінські здібності, а досвід адміністратора ресторанної справи Ви перейняли у євроспільноті. Проте, наскільки мене інформували, Ви пройшли усі щаблі цього професійного напрямку, перш ніж стати адміністратором?

– Я спершу працювала у відомої в Тернополі рестораторки Євгенії Чорній, була навіть барменом на дискотеці в «Маракані». Ким я тільки не працювала у цій фірмі, навіть пиріжки пекла! Ну і справді, маючи батька полковника і матір-чиновника, як не стати адміністратором? Звісно, що це жарт…

– Тож Ви спробували себе фактично в усіх професіях сфери ресторанного обслуговування?

– Так, я починала з миття посуду. Згодом власники закладів побачили в мені здібності до управління персоналом і ще до «Бахуса» я працювала адміністратором у «Мюнхаузені», «Мольфальконе» і «Джелатамафії». І вже понад три роки «адмініструю» у  «Бахусі».

«Запорука успіху – бути охайним: як зовнішньо, так і внутрішньо»

– Тобто  в оновлений і суттєво розбудований «Бахус» влили нову адміністративну кров, яка й зарухала його механізм до рівня одного з найпрестижніших  ресторанних закладів Тернополя?

– У цьому, в першу чергу, заслуга власників закладу  і всіх членів нашого колективу. Я люблю свою справу! Мені подобаються люди, яких хочеться зустрічати, обслуговувати, харчувати, підбадьорювати. Не те, що у мене щось награно і роблю це винятково за гроші, а самій це не подобається. Я цим живу і люблю свою роботу!

– Судячи з відгуків відвідувачів, більшість, хто з Вами перетнувся, вважають Вас неперевершеним фахівцем своєї справи. У Вас є свій особистий підхід до кожного клієнта?

– У мене немає якихось спеціальних підходів. Я дуже відкрита людина як у житті, так і на робочому місці.  Не лукавлю, тому й, мабуть, це позитивно сприймається нашими клієнтами. Найголовніше, на мою думку, завжди за будь-яких обставин залишатися людиною. І цей мій принцип поширюється на роботу і загалом на моє життя.

– Цього ж принципу Ви дотримуєтесь, коли підбираєте в свою команду працівників?

– Коли приймаю людей на роботу, кажу: треба бути завжди охайним  як зовнішньо, так і внутрішньо. Від цього в нашій роботі дуже багато залежить. Ти ж повинен бачити, який настрій у людини – гарний чи поганий. У будь-якому випадку треба бути доброзичливим до клієнта.

– У Вашій адміністративній роботі дуже важливо правильно підібрати меню. І за цим критерієм  Світлана Логачова – одна з найкращих адміністраторів ресторанів Тернополя.

– Так це чи ні, судити нашим клієнтам. Принаймні я прагну досягнути такого рівня.  Повністю погоджуюся з вами, що правильний вибір меню – одна з підвалин успіху в нашій справі та загалом у діяльності ресторанного закладу. Якщо це молодь віком 16-18 років – їм не треба ані голубців, ані заливного, для гостей середніх років підбираємо більш традиційні страви, а для людей похилого віку є своя специфіка в підборі меню. Також ти знаєш і бачиш, кому запропонувати поїсти за вищу, а кому за нижчу ціну – виходиш із ситуації. Я розумію, що кожна людина хоче і гарно посидіти, і відпочити в нас від проблем та життєвої суєти. А коштів нині у більшості не так багато. Ми – різні, тому й меню різні, і підхід до кожного має бути особливим. Так, можливо, я десь трошки більше дозволю тій чи іншій людині, бо бачу, що вона хоче тут гарно провести час, а не має для цього достатньої суми. Я ніколи одразу не скажу їй «до побачення», а запропоную прийнятний варіант, щоб у підсумку ця людина залишала наш заклад із позитивним враженням. А, може, це дасть їй натхнення та  все в неї згодом стабілізується. І вона сюди ще неодноразово завітає.

– Часто в таких закладах, як  Ваш, трапляються недоречності щодо рівня обслуговування , кухні чи музичного супроводу?

– Ми стараємось гармонійно підходити до цього  справді важливого питання. Коли в «Бахусі» йде перше  відділення, я пишу музикантам, у кого з клієнтів, які зараз у залі, день народження, хрестини, інші вагомі події в житті. Також приблизно вказую вік людей, яким треба створити справжнє свято. Звичайно, що вітати вісімнадцятирічного піснею типу «День народження у тебе..» ,  а поважного шістдесятирічного відповідно  молодіжною буде недоречно. Також бачимо і запитуємо, яку вони більше хочуть музику – українську чи закордонну. Ми усією командою – і кухня, і персонал офіціантів, і навіть гардеробник – стараємося, щоби нашим клієнтам було зручно.

«Я готова підставити плече кожному з моєї команди»

– У Вашому закладі – як у театрі, починаючи від роздягальні і закінчуючи дієвою особою – у даному випадку офіціантом, усе підпорядковане відвідувачам закладу?

– Так, адже ми всі разом працюємо з одною метою  – гостинно зустріти клієнта, зручно посадити за столик, запропонувати пристойне меню,  гарно подати страви і смачно  нагодувати клієнтів. Усе це для того, щоби людина недарма тут залишила гроші та прийшла сюди ще не один раз, а також, щоби від нашої спільної праці було приємно і власникам закладу, і колективу, і мені самій.

– Ви мимоволі розповіли про стратегію, за якою працюєте з відвідувачами, і, мабуть, відповідно до неї налаштовуєте свій персонал?

– Стратегії як такої начебто й немає.  Кожен справно, чого й ми вимагаємо від персоналу,  виконує свою ділянку роботи і за потреби  навіть підстраховує один одного. Звісно, що посудомийка не може виконувати роботу офіціанта і навпаки. Загалом усі працівники «Бахуса» фахово займаються своєю справою на своєму робочому місці, але один одному завжди допомагають. А таке, як обслужити в гардеробі, може кожен із нас, в тому числі і я.

– Навіть і таке? Отже, адміністратор може взяти на себе функцію, яка в силу певних обставин випадає у вашому ресторанному механізмі?

– Мені особисто не важко, бо це все необхідно задля загального блага – забезпечення якісної діяльності нашого закладу. Хоч такі випадки не часто бувають, але я готова підставити плече кожному з моєї команди. Загалом у нас налагоджений механізм, який не доводить до форс-мажорів. Тому і вас, і всіх читачів «Номер один»  можу запевнити, що у «Бахусі» завжди і так буде й надалі – все помито, попрасовано і готове до зустрічі клієнтів.

 «Статус клієнта для мене не має значення»

– За репутацією закладу у Вас все ідеально, але життя часто вносить різні непередбачувані корективи. Чи бувають у «Бахусі» курйози?

– Звичайно, що бувають, на превеликий жаль, як би ти не старався, не зможеш усім людям догодити. Образливо, звісно, що стараєшся, віддаєш людям справді душу,  а цього не оцінили. Що ж поробиш, значить, необхідно вдосконалюватись і ще краще працювати. Але особливих нарікань я наразі не чула. Може, десь не настільки швидко подали замовлення? У будь-якому випадку ми працюємо за принципом «клієнт завжди правий»  і намагаємось, щоб у «Бахусі» кожному відвідувачу сподобалось.

– Нині Вашим закладом уже цікавиться й еліта Тернополя, як вони тут поводяться?

– Належно, свідченням цьому є те, що ні в них до нас, ні в нас до них нарікань немає. Ми стараємось якісно і добросовісно обслужити кожного відвідувача, незалежно від його статусу в місті. Можемо й не знати людину, але робимо все, щоби вона залишилася задоволена відвідинами «Бахуса».

Мріє про власний ресторан

– Батьки новонароджених немовлят і діток дошкільного віку в захваті від того, як  Ви організовуєте святкування для найменших тернополян.

– У нас в основному приміщенні є три поверхи. Якщо хтось святкує христини, то на третьому поверсі є дитяча кімната, де матері можуть погодувати чи перепеленати своїх немовлят. Туди ніхто зайвий не зайде і це зручно. Якщо дітки віком від 1 до 3 років, то в нас є привозні дитячі  майданчики «Пограйки».  Їх ми доставляємо і розкладаємо саме для цієї категорії клієнтів. Також батьки, яким ми даємо контактні телефони аніматорів,  можуть і на свій розсуд замовити розваги для своїх діток. Підбираємо і відповідне меню, робимо все необхідне, щоби рідні згадували якнайкраще про хрестини чи дні народження своїх діток.

– Здавалося б, на перший погляд, у всіх ресторанних закладах однаково святкують весілля, хрестини  та ювілеї.  Але чомусь з-поміж інших із кращого боку відзначають «Бахус» і безпосередньо Вашу адмінпрацю в ньому?

– Наш ресторан – не просто перекусочна обіднього типу, а спрямований на відзначення ювілеїв, днів народження, весіль та хрестин заклад. І ми всією командою вкладаємо душу в організацію вагомої події у житті нашого клієнта, яку він вирішив відзначити саме в «Бахусі».  І щоби це святкування і його винуватцеві, і гостям якнайкраще запам’яталося на все життя.

– Ви пройшли весь шлях, який може  здійснити фахівець ресторанної справи, вивчили усю цю сферу й очолили її механізм. У чому ще хочете себе проявити і яка Ваша мета на майбутнє?

– Дуже би хотілося відкрити колись власний ресторан. Наразі ця моя мрія ще не може здійснитися, але прагну її реалізувати в майбутньому. Сподіваюся, що ті клієнти, які мене знають, скористаються і моїми послугами. Я хочу вдосконалюватись і сама як особистість, і розвивати ресторанну справу.

Олесь Миколайчук


Джерело: Тижневик "Номер один"



Новини
17 Грудня
16 Грудня
15 Грудня
14 Грудня
13 Грудня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше