Найсвіжіше:
• “Тернопільводоканал” надалі боргує енергетикам • Як народними засобами лікувати відмороження та обмороження • Понад 60 мільйонів гривень на те, щоби закрити заборгованість по зарплатах для бюджетників Тернопільщини • 20 соток, кілька тисяч саджанців, праця рук і хороший прибуток для сім’ї «Так квітне сад мого життя», – стверджує хоростківчанин Іван Дрозда з Тернопільщини • Україна посіла третє місце у світі за обсягами імпорту секонд-хенду • «Дід Майдан» Іван Мандрик: «Тягнибок міг узяти владу, як Ленін, прибравши до рук пошту, телеграф, телефон, банки і жандармерію. Вся влада була би в його руках, однак не було єдності Майдану» • Тернополянка відкрила біатлонний сезон «бронзою» • Рекордних 60 команд змагаються у футзальній лізі • Тернопільщині відзвітував про досягнення, нагородив кращих співробітників та розповів, яким буде 2019 рік • Війна за парк Відродження у Тернополі перейшла в судову площину • «Дякую вам за те, що захищаєте від ворога!» – Степан Барна звернувся до військовослужбовців у зоні проведення ООС • Насіров роздав податкових розстрочок на 18 мільярдів • На Зборівщині браконьєр залишився без човна і сіток • Тернопільські спортсмени повернулися зі столиці з перемогою • В Україні створять електронний реєстр “лікарняних” • Театральний майдан у Тернополі перетворили у «Шанхай» і залишили тернополян без центральної площі • У Чорткові жінка довірилась «валютнику» • 55 ФАПів Тернопільщини отримали від агрохолдингу «Мрія» набори фельдшера • Віктор Забігайло, голова Тернопільської обласної організації політичної партії «Основа»: «Наше щасливе завтра» • Кабмін визначив порядок надання допомоги особам, які доглядають за хворими дітьми • 100 років тому Тернопіль став столицею Західно-Української Народної Республіки • ГОРОСКОП • Кривава гостинність У Борщеві • До 8 кілометрів транспортують гній по шлангу на Тернопільщині • За побиття депутатів Тернопільської міськради – 140 тисяч застави та 10,2 тисячі штрафу
rss
Степан Барна: «Жодної посади за чотири роки в Тернопільській області не продав!

Опубліковано: 4 Грудня о 13:41



Підходить до завершення календарний рік. Час робити перші підсумки. До слова ми запросили голову Тернопільської ОДА Степана Барну, який відверто розповів про роботу, політику та висловив своє ставлення до ряду непопулярних кроків з боку тернопільської влади. 

 

«В області реалізовується понад тисячу проектів на умовах співфінансування з держбюджету»

– На Ваш погляд, якими є найвагоміші досягнення Степана Барни як очільника області?

Не люблю себе хвалити, однак певні досягнення таки є. Найперше – це   відновлення військової частини та будівництво військових містечок у Тернополі, Теребовлі та Чорткові. А ще – децентралізація, яка дала реальний ресурс, відновлення інфраструктури, міжконфесійний мир тощо. Тільки в розрізі 2017-18 років в області реалізовується понад тисячу проектів на умовах співфінансування з державного бюджету. По фондах соціально-економічного та регіонального розвитку і субвенції на розвиток інфраструктури в область надійшло 700 млн. грн. Ремонт доріг – це окрема категорія. Цьогоріч на поточний середній ремонт, обслуговування і зимове утримання місцевих доріг передбачено 315 млн. грн. Ще 1,4 млрд. грн. виділено на державні дороги до кордонів із Львівською, Хмельницькою та Рівненською областями та ще ряд невеликих частин доріг у різних частинах краю (Бережани, Дружба тощо).

Капітальні вкладення з боку держави зросли з 300 млн. грн. (разом з дорогами державного значення та Фондом регіонального розвитку) в 2015 році до 2,3 млрд. грн. у 2018 році. Відчуваєте різницю! На фоні попередників мені є що показати.

– Усе перелічене Вами відбулося через те, що головою ТОДА є саме Степан Барна і його лобізм чи просто ми такі хороші?

Думаю, що 2/3 – це є лобізм! Ключові напрямки доріг державного значення робиться через лобізм, а дороги місцевого значення – це загальноукраїнська стратегія децентралізації.

– Тобто дороги на Львів, Хмельницький та Кременець могли б і не ремонтуватися?

– Звичайно, ось у Хмельницькому не роблять, зробили лише половину, а ми повністю до межі з кордоном із Хмельницькою областю. Наша область спрацювала, а сусіди – ні. Зараз боремося за ремонт доріг у південному напрямку – до Івано-Франківська.

«Мені жодного разу не телефонував ні Президент, ні Прем’єр, щоби когось прийняти на роботу чи звільнити з неї»

– А чи немає такого, що в Тернопільщину направляють багато коштів, а інші регіони залишаються обділеними?

Ні, такого немає. На всю країну рівномірно направляють фінанси. Нині немає таких перекосів, як було раніше, коли основне фінансування йшло у східні регіони, а Тернопільщину вважали депресивною територією і до неї ставилися, м’яко кажучи, нелояльно. Можу сміло сказати, що Тернопільщина завдяки Президенту України Петру Порошенку нині одна з пріоритетних областей. Чому таке ставлення до нас з його боку, запитаєте Ви? Та тому що він любить Степана Барну (сміється, – авт). А якщо серйозно, то Петра Олексійовича знаю з 2005 року, Володимира Гройсмана – з 2006-го, це ж саме можу сказати щодо більшої частини урядовців. Ми довіряємо один одному, бо кожен на своєму місці працює для покращення життя кожного українця і загалом нашої країни в цілому.

Подивіться, коли раніше Президенти чи Прем’єри приїздили у Тернопільську область? Пригадую, коли пройшли природні катаклізми, то були в нас Янукович у Плотичі (буревій) та Тимошенко на Монастирищині (підтоплення). У той же час лише в цьому році Прем’єр-міністр відвідав Тернопільщину п’ять разів, Президент Порошенко за час мого керівництва областю побував у нас разів п’ять.

– Перші особи країни так часто бувають на Тернопільщині, бо бачать, що тут є конкретні результати роботи у різних напрямках господарської діяльності, чи просто через те, що добре знають Степана Барну?

Думаю, одне й інше. Тернопільська область унікальна в тому, що є можливість порівняти, що було, а що стало. Не секрет, що по більшості соціально-економічних показників область пішла різко вгору. З однієї сторони, це відбувалося природно, а з іншої – потрібно було докласти зусиль і створити умови для цього росту. В багатьох випадках мені це вдалося! І не в останню чергу через те, що маю довіру в перших осіб країни. Мені жодного разу не телефонував ні Президент, ні Прем’єр, щоби когось прийняти на роботу чи звільнити з неї. Команду підбирав сам, і в цьому плані в мене була і є абсолютна свобода. Так, міг піти на певні політичні компроміси з партіями, десь призначаючи людину на посаду, розчарувався в ній, думав, що вона професіонал, а та у владі змінювалась, не змогла взяти мого темпу. Одних звільняв, інші перейшли на нижчу посаду, на якій вони могли справитися з обов’язками, треті самі пішли. Це природний процес, навіть через кадрову політику мені дехто дорікає, водночас я можу чесно сказати перед всіма жителями краю, що жодної посади за чотири роки в Тернопільській області не продав!

«Дистриб’ютора «Рошен» в обласній адміністрації не бачив»

– А як відноситеся до докорів, що Степан Барна безапеляційно підтримує Петра Порошенка? 

Що Ви маєте на увазі? Дистриб’ютора «Рошен» в обласній адміністрації не бачив, тим більше – у мене в приймальні. Навіть не знаю, де знаходиться їхній офіс у Тернополі. Щодо біг-бордів Петра Олексійовича, то я до них не маю жодного відношення. Президент, щоби не звинуватили його в адмінресурсі, сам фінансує кампанію, а за розміщення біг-бордів домовляється партія.

– А як же тоді реагуєте на інформацію про те, що голови адміністрацій будуть керівниками штабів Петра Порошенка як кандидата в Президенти України?

У нас керівник штабу партії «БПП-Солідарність» Тарас Зіновійович Юрик. Партія власне займатиметься виборчим процесом. Зі своєї сторони я агітую і буду агітувати за Петра Порошенка як Президента, тобто за першу особу країни. Як представник Президента, голова адміністрації зобов’язаний інформувати мешканців області про діяльність Президента, це мій обов’язок.

– Ви згадали про діяльність президентської партії, але ж у ній не перебуваєте? 

І справді, зараз я безпартійний, водночас є прихильником цієї партії. І може, прийде такий час, що я поновлюся в партії, написавши відповідну заяву. На сьогодні голова ОДА та мої заступники вже не є державними службовцями, а лише прирівнюються до них, тому можу бути і партійною людиною.

«Беріть в оренду за одну гривню аеропорт, плюс зробимо термінал і на додачу для будівництва логістичного комплексу передамо ще два гектари землі»

Роками над обласною владою дамокловим мечем висіли три найпроблемніших об’єкти: бібліотека, архів і перинатальний центр. Вам поступово вдається поновлювати роботи на них, а деякі вже завершено… 

– Роботи у перинатальному центрі «Матері і дитини» вдалося завершити після того, як його в 2010 році практично розвалили. На черзі – архів – довгобуд від 1991 року. За моїми оптимістичними прогнозами, архів буде здано до початку березня. Що буде з бібліотекою, питання поки відкрите. Щоби її завершити як будівлю бібліотеки, то, за скромними підрахунками, потрібно до 100 млн. грн. Передача місту бібліотеки теж поки під питанням. Якщо це й відбудеться, то я хочу чітко знати, для чого. Треба розуміти одну річ: у класичному вигляді там бібліотеки не може бути. Саме тому ми приводимо до ладу універсальну бібліотеку, яку в народі називають «Затонкою», де зроблено утеплення, перекрито дах тощо. Місто пропонує у бібліотеку перенести міську раду, «Старт-Сіті» чи ЦНАП. Але є нюанс: якщо відбудеться передача з балансу Кабміну на баланс ТОДА чи міста, то є питання щодо функціонального призначення цього закладу. Його не можна змінювати. Якщо це культурно-мистецький заклад, то він мав би таким і залишитися. Тобто є ще дуже багато організаційних питань.

Нині багато говорять про аеропорт, але він і далі не працює у повному розумінні, бо за винятком чартерів, у Тернополі жодне з повітряних суден не сідає.

– Літаки будуть приземлятися, якщо вдасться знайти інвестора. Напрацьовуються певні проекти, але по правді скажу, важко проходять переговорні процеси. На сьогодні я нічого обіцяти не можу, бо в багатьох обставинах ситуація залежить від зовнішньої кон’юнктури, на яку я не впливаю. Готовий надати його будь-якому оператору. Мої слова, щоби хтось узяв наш аеропорт в оренду за одну гривню, не знайшли зацікавлених осіб. Тепер кажу: беріть за одну гривню, плюс за кошти Фонду регіонального розвитку зробимо термінал і на додачу для будівництва логістичного комплексу передамо ще два гектари землі. Робитиму все для того,  щоб аеропорт запрацював за своїм прямим призначенням. На сьогодні є потреба у вантажних перевезеннях, бо, скажімо, наші сусіди не працюють у цьому напрямку. Тернопільський аеропорт у цьому плані має конкурентну перевагу, за яку ми чіплятимемось.

Останніми роками завжди піднімалося питання щодо тернопільського сміття і законності його утилізації в Малашівцях. Влада Тернополя постійно кивала в бік ОДА, що губернатори не виділяють землю під сміттєзвалише. На перший погляд, питання почало вирішуватись…

– Зі своєї сторони зробив усе можливе, щоби жодних сміттєвих криз у нас не було. Виділено дві земельні ділянки сумарною площею близько 17 га. Тепер ні в кого немає причин говорити, що хтось чогось не дає чи блокує. Нині місто Тернопіль займається питаннями Малашівського сміттєзвалища, там має реалізований інвестиційний проект щодо можливості переробки сміття. Поки жодної інформації про можливі інвестпроекти чи інвесторів у мене немає.

– А на якому етапі ще один великий об’єкт – «Водна арена», який реалізовується за державні кошти? 

– Роботи на «Водній арені» активно проходили. У квітні наступного року перша черга повинна бути завершена і функціонально гребний канал буде придатним приймати  повноцінні змагання, в тому числі міжнародні, а на її базі проводити тренувальні збори. А далі рухатимемось у напрямку розвитку інфраструктури довкола арени.

– Наскільки допомагають у Вашій роботі нардепи з Тернопільщини?

– Постійно відчуваю підтримку з боку Тараса Юрика, Миколи Люшняка, Олега Барни, Ігоря Побера, Романа Заставного. Вони залучають в область на різні проекти до 100 млн. грн. Так, ці нардепи показують свою роботу, коли відкривається якийсь об’єкт, натоміть я як голова ТОДА теж зацікавлений у них, адже вони допомагають покращувати життя мешканців області.

«Картки тернополянина» не оформляю принципово!»

Ваше ставлення до тарифів на газ для населення, які з 1 листопада збільшилися на чверть?

– Тарифи мають бути справедливі, а люди – захищені! Хочу нагадати, що в 2009 році тодішній Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко першою підписала з президентом МВФ Домініком Стросс-Каном зобов’язання із прирівнювання ціни на газ внутрішнього виробництва і зовнішнього. Моя позиція – зовнішні зобов’язання треба виконувати, але без соціального захисту українців нам не обійтися.

– Ваше ставлення як жителя Тернополя до підняття тарифів на проїзд у громадському транспорті?

– Останнім часом майже не їжджу громадським транспортом, маю багато роботи, тому навіть службовою автівкою не завжди встигаю на різноманітні заходи. Хоча ситуацією володію, адже дружина і донька постійно їздять громадським транспортом і ставлять, як і багато тернополян, запитання про подорожчання тарифу на проїзд. Я не володію системою тарифоутворення на проїзд, можу лише порівнювати з іншими містами, але це буде не фахово. Водночас вважаю, що можливості Тернополя і пасажиропотік у ньому значно більші, ніж у районах, де поки не піднімають ціни на проїзд на міжрайонні чи внутрішньообласні рейси. Чому це сталося в обласному центрі, для мене не зрозуміло. З цього приводу скарг офіційних на моє ім’я не було, але, очевидно, це питання потрібно детально аналізувати.

– Цікаво, а чи виробили «Картку тернополянина»?

– «Картки тернополянина» не оформляю принципово! Я – житель Тернополя і Тернопільської області, ПДФО з моєї заробітної плати сплачується в місті. А тому не погоджуюся з дискримінаційною політикою тернопільської влади. Якби мав повноваження скасовувати рішення виконкому, я би це зробив. Зараз цим питанням займаються юристи та громадські активісти. Вірю, що буде досягнуто в цьому питанні порозуміння. Введення «Картки тернополянина» вважаю неправильним кроком. Він може правильний з точки зору повноважень місцевого самоврядування, але з точки зору моралі – ні. Наявність чи відсутність картки ділить людей на кілька сортів. Зараз можна порушувати питання, хто може чи не може лікуватися в обласних закладах. Зайдіть у перинатальний центр «Матері і дитини», там половина породіль  – жителі Тернополя, то що, видавати картку жителя Тернопільської області і тільки її власники матимуть змогу користуватися тим центром? Всі жителі Тернопільської області мають мати рівні можливості, тим більше, що ми місту Тернополю в цих речах допомагаємо. Скажімо, дамбу зроблено за державні гроші для кого – жителів області чи все-таки Тернополя, які практично щодня по ній їздять? То чому хтось має право обмежувати жителів районів!?

«Швидко навчився б військовому ремеслу і вже командував би якоюсь бригадою»

Одне з пріоритетних завдань Степана Барни – відновлення військових частин на Тернопільщині

– Нещодавно Президент мав зустріч із представниками УПЦ Московського патріархату. На рівні області ні з ким не контактуєте?

– З метою забезпечення міжконфесійного порозуміння і спільної позиції досягнення державницьких речей, спілкуюся зі всіма керівниками церков, у тому числі з представниками Московського патріархату. Думку останніх на певні процеси, які проходять у церковному житті країни, поки не коментую. Ми всі українці, і я маю надію, що ці церковники займуть українську позицію.

– Степане Степановичу, не жалкуєте, що свого часу погодилися сісти на «електричний» стілець голови ОДА?

Що сталося, те сталося, жалкувати за чимось уже пізно, хоча, звичайно, у Верховній Раді легше було працювати. Я себе переконую, що цю роботу хтось має виконувати, значить, Бог визначив, що я повинен зробити свій внесок у розбудову рідного краю. Якби я не був на посаді голови Тернопільської ОДА і не у Верховній Раді України, то, однозначно, знаходився б на передовій. Причому швидко навчився  б військовому ремеслу і вже командував би якоюсь бригадою. У цьому не сумніваюся! Коли став головою обласної адміністрації і постало питання щодо будівництва фортифікаційних споруд, чесно кажучи, я дуже зрадів. Так, були певні зауваження до мене з боку керівництва країни, що не встигали у строки, однак добре розумів, що маю докласти всіх зусиль для покращення обороноздатності нашої країни. Мені було приємно, що я щось роблю для нашої загальної перемоги над ворогом.

Віталій Попович


Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: , ,



Новини
9 Грудня
8 Грудня
7 Грудня
6 Грудня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 38%, 6 votes
    6 votes 38%
    6 votes - 38% of all votes
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 31%, 5 votes
    5 votes 31%
    5 votes - 31% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 19%, 3 votes
    3 votes 19%
    3 votes - 19% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 13%, 2 votes
    2 votes 13%
    2 votes - 13% of all votes
Total Votes: 16
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше