Найсвіжіше:
• Куди йдуть тернопільські бюджетні гроші? • Якість протиожеледних матеріалів під контролем дорожників • «Для усіх нас першочерговим обов’язком є захист інтересів громади» • Де на Тернопільщині не буде світла • «Ярослав Склярик: «Я не мільйонер і у мене невеликі статки, але прагну дарувати людям позитивні емоції, радість і добро» • У Бережанській міськраді місце депутата-хабарника зайняв скандальний директор КП • РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА: Привіт, Фемідо! • У Тернополі злодій хотів відкупитися від пограбованого • Консультує  Міністр юстиції Павло Петренко • Офіс для фірми: купити чи орендувати? • Іван Чайківський: «Профорієнтація молоді – один із пріоритетів роботи нашої компанії» • Феміда не пустила вантажівки через Скалат • Ікона, що зцілює як духовно, так і фізично • Василь Івегеш: «Буде своя професійна команда – зможемо притримати перспективну молодь, зберегти її для тернопільського футболу» • Будинок, який є притулком обездоленим матерям і даром життя їхнім дітям • У Тернополі презентували важкий фільм, який має побачити кожен • Світлина Тернополя може стати світовою сенсацією! • Застосування податкової соціальної пільги • Як народними методами вилікувати кашель? • Лицар волонтерського руху України Василь Конько: народився на Луганщині, закохався у Тернопіль і під обстрілами возить продукти для бійців • Маленькі банкіри презентували свої ідеї успішним тернополянам • Безвідповідальність водіїв вантажівок – причина перешкод на дорогах Тернопільщини • Кращий бомбардир обласного футболу Роман Мельник – про чемпіонство «Агрону», невиправдані надії у «Ниві» та п’ять днів у… реанімації • Поділ дітей на тернопільських та іногородніх – шоу продовжується! • Новий ректор педагогічного університету Богдан Буяк – про безальтернативні вибори, минуле у КВН, п’ятниці без краватки та щастя без мандата
rss
Екс-начальник патрульних Тернополя Володимир Струк: «На цій роботі в мене з’явилася перша сивина»

Опубліковано: 18 Липня о 10:38 Переглядів: 1351



stkuk

Патрульна поліція Тернополя офіційно залишилася без керівника. Позаяк Володимир Струк, який очолював структуру з моменту її створення у Файному місті, відтепер працюватиме у рідному Львові на посаді заступника начальника управління. З чим пов’язане таке несподіване рішення? Що важче: бути начальником у Тернополі чи заступником у Львові? Про це та багато іншого ми дізналися ексклюзивно у Володимира Струка за горнятком львівської кави…

 – Чиїм було рішення про перехід до Львова: Вашим чи все ж попросилизверху?

– Позаяк у Львові змінювалось керівництво, мені запропонували посаду заступника начальника управління. Я з радістю погодився. Адже Львів – це моє рідне місто.

– Як прощалися з тернопільським колективом патрульної поліції?

– Я дуже швидко поїхав. Зібрався протягом кількох годин. З тими працівниками, які були в той день на роботі, попрощався, подякував. Багато хто потім телефонував, писав. Хтось сльозу пустив, хтось зі словами вдячності прощався…

– До речі, у зв’язку з чим відбувається така зміна кадрів у лавах патрульної поліції?

– Проходила загальна ротація. Я вважаю, що це дуже правильно. Одні і ті ж люди не повинні довго сидіти на одному місці. Особливоце стосується нашої служби. Я позитивно до цього ставлюся. Якщо людина довго перебуває на одній посаді, це формує коло знайомств і рано чи пізно виникають певні зобов’язання перед іншими. А так люди нікому нічого не винні і можуть працювати чесно, відповідально. Це головне.

– Але Львів для Вас – рідне місто, відповідно є оте коло знайомих, про яке Ви говорите. Труднощів не буде?

– Тут я не керівник, а лише заступник начальника управління, керівник відділу моніторингу. Це такий відділ, який не працює «на вулиці», не штрафує, не перевіряє. Ми контролюємо діяльність нашого батальйону і апарату в цілому. Моніторимо, як поводяться наші працівники в плані дотримання професійних стандартів тощо.

– Що важче (або простіше): бути начальником у Тернополі чи заступником у Львові?

– Усе дуже відносно. Львів – це рідний дім, тому мені тут набагато простіше навіть у плані комунікації. Ів нинішнього керівника патрульної поліції Львова я вже був раніше заступником, коли він очолював  батальйон. Тобто у нас є розуміння. І це дуже важливо, коли керівник і два заступники мають однакове бачення.

– Львів для Вас – це межа кар’єрного зросту в патрульній поліції чи маєте амбіції підкоряти Київ?

– Мені на даний момент комфортно у Львові. Я бував багато за кордоном. Об’їздив фактично всі європейські країни. Крім того, був і в США. Проте мене завжди тягнуло до Львова. Це моє рідне, близьке. Я шалено люблю це місто. Тут особлива атмосфера, якої ніде більше не відчуваю.

– Якою залишили патрульну поліцію Тернополя? Чим пишаєтесь, чого досі бракує?

– Я вважаю, що в Тернополі управління патрульної поліції функціонує дуже добре. Ті завдання, які ставив перед собою, були досягнуті. Особовий склад надійний, свідомий та справедливий. Коли я їхав з Тернополя, то був задоволений діяльністю управління.

– Друзів серед патрульних Тернополя знайшли?

– Звичайно! Є друзі не лише в управлінні. З ними ми досі спілкуємось, переписуємось. Єдине, що зараз маю не так багато часу, щоби приїздити в Тернопіль. Та час від часу планую провідувати і управління, і саме місто. Колектив став мені дуже близьким. Я ж приїхав у Тернопіль сам, нікого не знав, але за рік він став для мене другою сім’єю. Тернополю я віддав значну частину свого життя. Тут у мене з’явилася перша сивина, бо на початках було надзвичайно важко працювати через значний супротив з усіх сторін. Та ми справились!

Житла у влади не просив!

– У Львові вільного часу побільшало?

– Ой, вільного часу як у Тернополі не було, так і у Львові немає. Поки їхав до Вас, то ще заскочив у два місця по роботі, поспілкувався з інспекторами. Вихідних як таких у поліції немає. Адже у дні, коли не на зміні, вони ходять у суди, прокуратуру. Тому багато людей, які цього не розуміли, йшли до патрульної поліції, щоб отримати ті вісім тисяч зарплатні. І невдовзі багато звільнилися, бо не витримали. Працювати вдень – ще півбіди, а от ввечері – це постійні бійки, шум, агресивно налаштовані люди. Зрозуміло, що коли ти притягуєш людину до відповідальності, вона радіти не буде. Є патрульні, які стали сильнішими під час служби, є ж ті, хто просто зламався. Перш ніж іти на службу, потрібно бути морально готовим до неї.

– Є така собі негласна традиція: з появою нового начальника до нього починають ходити делегації, аби познайомитисьі, так би мовити, налагодити відносини.

– До речі, до мене не ходили десь півтора-два місяці з початку роботи патрульної. Першими, хто прийшов знайомитися, були працівники управління поліції. Згодом познайомився із керівництвом області та міста. На щастя, перевізники і підприємці знайомитись не ходили. Бо вони люблять з подарунками навідуватись, а я всім пояснював, що не є бідною людиною. Працював усе життя, ще з інститутських років. Зокрема програмістом на закордонні компанії, де мав достойну зарплатню. До речі, в поліцію пішов випадково, заради цікавості. Підготовчі курси до лав патрульної гарно розрекламували, гарантували, що після їх закінчення люди отримають хорошу базу знань. Це мене й зацікавило. Тому в останні дні навчання уже навіть писав рапорт, що насправді не хочу служити в патрульній. Та якось усе ж залишився.

– Блукали чутки, що в Тернополі Вам подарували житло. Це правда?

– Я чув, що у мене була квартира одна, потім на вул. Сахарова вже інша. Та скажу відверто: квартиру в Тернополі я орендував, і то за свої кошти! Ніхто мені ні земельних ділянок, ні житла не давав. Щоб отримати квартиру, до речі, треба бодай заяву написати. Я ж навіть не звертався з подібними проханнями. Повірте, я про себе ще не таких чуток у Тернополі наслухався. Раз у три дні хтось телефонував і запитував: «А це правда?»

– Ви, мабуть, читали новини про те, що деякі патрульні Тернополя залишили службу саме через несправедливість, яка нібито була присутня в управлінні. Це правда?

– Корупції в управлінні патрульної поліції немає! Я читав те повідомлення патрульного. В ньому  він ставив більше запитань не до патрульної поліції, а до слідчих підрозділів. На жаль, дуже часто ми, дійсно, затримували одних і тих же людей по декілька разів за ті чи інші кримінальні правопорушення, а потім їх через день-два знову бачили на вулиці. Чому так? Це питання вже не до патрульної поліції.

– На початках був помітний конфлікт між патрульною поліцією та управлінням поліції області. Одні говорили, що він виник через зарплатню, яка у патрульних була значно вищою. Інші ж вважали, що це через відсутність підпорядкування. Чи вдалося врешті знайти порозуміння у Тернополі?

– Не стовідсотково з усіма, але вдалося.Багато людей за рік змінили свою думку, тому що завдання у нас одне і теж. Їм підняли заробітну плату, вона зараз трішки вища навіть за нашу. Проте ті, хто найбільше кричав про так звану «зраду», отримавши навіть більшу зарплатню, не змінилися. У них далі скрізь та «зрада і шини». Ті ж, хто хотів працювати, продовжували нести службу і до підняття зарплатні, і після. Так, дійсно, десь півроку на патрульних дивилися зверхньо, називали «дітьми». Та, як показала практика, за рік ті «діти» зробили більше, ніж за декілька років ті, хто розповідав, що патрульну потрібно ще вчити, лікувати, показувати.

– Патрульним також неодноразово «закидали» юридичну неграмотність, через яку, зокрема, порушники не раз мали нагоду скасовувати ті ж протоколи у суді.  Такі інциденти часто мали місце?

– У річницю патрульної поліції Тернополя підбивав підсумки нашої роботи, згідно з якими виявив, що скасованих протоколів було менше піввідсотка. Я не вважаю, що це багато. Насправді, є декілька людей, які «роздувають» усе це, живуть мріями, що повернеться стара система. Здебільшого галас піднімають ті ж колишні працівники ДАІ, які зараз стали великими активістами. Як на мене, цим люди просто ганьблять самі себе.

– Зараз т.в.о начальника патрульної поліції є Олег Сороковий. Як Ви можете охарактеризувати його як начальника, адже донедавна він був вашим підлеглим?

– Як заступник він дуже хороший. Як керівник – зараз мені важко сказати. На момент, коли я залишав управління на нього, то все було гаразд. Олег є досить хорошим фахівцем та організатором. Він же прийшов разом зі мною зі Львова. Там робота була поставлена ним чітко. Я в ньому, принаймні зараз, упевнений. І можу стверджувати, що його ніхто «не купить». Його дружина – підприємець. Заробітна плата у патрульній поліції теж досить непогана. Тобто коштів їм для сім’ї вистачає.

– Як гадаєте, Сороковий має шанси очолити патрульну поліцію Тернополя без додатка «т.в.о.»?

– Такі рішення приймаю не я, тому говорити про це не в моїй компетенції. Єдине, про що я просив керівництво, аби вони призначали в Тернопіль когось із немісцевих. Тернопіль – це дуже маленьке та надзвичайно специфічне місто. Звісно, кожен регіон має свою специфіку. Проте загалом мені здається, що у Львові люди значно простіші. У Тернополі ж – хитріші. Набагато більше собі вигадують. Ті, хто отримав шматок влади, одразу думають, що стали всесильними. Хоча,в першу чергу, слід залишатися людьми.

– Кажуть, риба гниє з голови. Чи бували випадки, коли на Вас намагалися вплинути через вище керівництво патрульної поліції?

– Пригадую, що була в Тернополі ситуація, коли наші патрульні зупинили людину з дуже високим чином через те, що у нього були прикручені державні номерні знаки не від його авто. Він, звісно, намагався, вирішити це.

Я тоді говорив з керівником нашого департаменту, пояснив усе, як є, і він сказав:«Дійте згідно з чинним законодавством!» До мене особисто також часто дзвонили різні керівники і громадських організацій, і посадовці. Казали: «Я порушив. Вони хочуть оформити протокол, але ж я вас знаю». Я запитував, хто із патрульних зупинив його. Телефонував до них і говорив, щоб діяли згідно з законом. Різне бувало. Одного разу, після того як до мене заходив один посадовець і ми обмінялися телефонами, його в той же вечір зупинили патрульні. Звісно, він до мене зателефонував, намагався  щось вирішити. Я сказав: «Добре, чим вам допомогти? Можу оплатити вам штраф, якщо не маєте коштів, я вам позичу». У відповідь чув: «Навіщо ти мені свій телефон давав, якби знав, то б навіть не записував».

– Знайшли у Тернополі для себе улюблені та затишні місця? Чи, можливо, полюбляли відпочивати у нічних клубах?

– Я був двічі в клубах Тернополя: один раз – на виклику, інший – просто з цікавості, максимум 20 хвилин. Звісно, що біля озера у вас гарно. Часто під час нічних патрулювань любив зупинятися на парковці, не доїжджаючи до Дальнього пляжу. Постояти там трохи. Тернопіль – дуже гарне місто саме для життя. Воно комфортне, багато дитячих майданчиків. Проте нести службу надалі хочу у Львові. Я бачу, що можу змінити на краще своє рідне місто також!

 

 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Автор: Рубрика:



Новини
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
10 Грудня
9 Грудня
Який тип проїзного квитка в тролейбусах Ви б обрали?
  • «Безліміт» 42%, 382 votes
    382 votes 42%
    382 votes - 42% of all votes
  • «Стандарт» – 60 їздок 24%, 216 votes
    216 votes 24%
    216 votes - 24% of all votes
  • Жоден 13%, 118 votes
    118 votes 13%
    118 votes - 13% of all votes
  • «Економ» – 46 їздок 12%, 106 votes
    106 votes 12%
    106 votes - 12% of all votes
  • «Преміум» – 90 їздок 9%, 77 votes
    77 votes 9%
    77 votes - 9% of all votes
Total Votes: 899
Червень 22, 2016
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше