Погодьтеся, вітчизняна Феміда не часто стає на бік обвинувачених. Тим часом уявіть, що відчуває людина, тим паче жінка-інвалід, якщо її несправедливо звинуватили у крадіжці? Зруйноване життя, косі погляди знайомих і сусідів, приятельки уникають спілкування.
Інцидент стався у районній поліклініці Борщева. Потерпіла і підозрювана разом сиділи в черзі до лікаря. За версією слідства, підозрювана, переконавшись, що ніхто не звертає на неї уваги, витягнула з сумочки сусідки гаманець із грошима та документами, а наступного дня підкинула у лікарню. Зняті судовим експертом відбитки пальців вказали саме на обвинувачену. Ішлося про 1 тис. 300 грн., пенсійне посвідчення та банківську картку.
Доставлена в поліцію жінка-інвалід визнала свою провину і навіть запропонувала потерпілій повернути кошти.
Та коли розслідування справи наблизилось до завершення, підозрювана вдалася до кардинальних кроків – звернулася до депутата місцевої ради зі скаргою на дії місцевих правоохоронців: мовляв, поліцейські силоміць завезли її до відділку, декілька годин допитували, звинувативши у крадіжці грошей і документів, аж поки вона не зізналась у злочині.
«Через катаракту я погано бачу, але слідчий змусив мене підписати якісь документи!» – і підозрювана в розпачі схопилася за голову.
Депутат чинила рішуче й оскаржила дії працівників поліції у Борщівському районному суді, а заодно і бездіяльність місцевої прокуратури.
Під час службової перевірки у «Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до поліції» виявили виправлення у записах. А саме, що офіційно обвинувачену та двох свідків нібито відпустили на півтори години раніше! Натомість усі троє раніше не знайомих людей в унісон стверджували, що їх відпустили о пів на дев’яту вечора, а не о 19.45. Більше того, з’ясувалося, що чомусь потерпіла заяву про крадіжку подала значно пізніше, ніж підозрювана – свою явку з повинною! Тобто жінка-інвалід зізналася про злочин, відомості про який ще не було внесено до Реєстру!
Проаналізувавши це все, суддя Борщівського районного суду виправдав жінку через недоведеність її вини.
Марина Криниця
Джерело: Тижневик "Номер один"
13346