Вироком Тернопільського міськрайонного суду винуватця рокового пострілу засуджено до 4-х років позбавлення волі. Також йому доведеться сплатити родині загиблого 395 тис. грн. моральної шкоди та 20 тисяч, витрачених на правову допомогу. 

А починалося все, на перший погляд, із безневинного жарту. У перших числах лютого ц. р. Василь та Андрій (з етичних міркувань імена обвинуваченого та потерпілого змінено) спочатку весело проводили дозвілля в оточенні «зеленого змія», а вже під вечір вирішили постріляти з гладкоствольної рушниці «Ескорт». Василь з гордістю дістав із сейфа зброю і, добряче підігрітий алкоголем, ледь рухаючи язиком, намагався щось пояснити другу. Варто зазначити, що подія розгорталась у с. Біла під Тернополем.

Зрештою товариші вдягнулися і пішли до розташованої неподалік лісосмуги. Тут по черзі зробили декілька пострілів по верхівках дерев, аж поки не закінчились патрони. Тоді власник рушниці вирішив її перезарядити і, тримаючи перед собою, сів наприсядки та почав закладати патрон 12 калібру в патронник. Ясна річ, у сутінках, на морозі та ще й під впливом вжитих градусів це було нелегко.

«Ти неправильно робиш!» – похитуючись, Андрій підійшов до друга і потягнув рушницю до себе, схопивши за ствол. Василь не втримав рівноваги, похитнувся і випадково натиснув на спусковий гачок. Морозну тишу розірвав різкий звук пострілу. Почули його навіть далеко у селі. Відтак хтось із сусідів зателефонував до поліції.

Тим часом Василь, ще не розуміючи всього трагізму ситуації, кинувся до друга, який упав біля дерева. Нахилився і здригнувся, побачивши, що все обличчя товариша перетворилося на криваву маску, оскільки дробовий заряд влучив у голову. Зрозумівши, що тільки-но він застрелив друга, чоловік спересердя відкинув у сніговий замет рушницю, а потім метрів на тридцять для чогось затягнув тіло вглиб лісу. Потому викликав швидку допомогу, а сам, похитуючись, побрів між кущів подалі у ліс.

Прибулий на місце події екіпаж патрульної поліції вже вдалині побачив чоловіка, який намагався втекти.

На місці злочину знайшли чотири вистріляних гільзи від мисливської гладкоствольної рушниці. Як згодом встановило слідство, дозвіл на зброю обвинувачений мав.

Отож судом першої інстанції молодика визнано винним у вбивстві, вчиненому з необережності (ч. 1 ст.119 КК України). І хоча ще під час слідства Василь неодноразово просив вибачення у матері вбитого ним друга, передав кошти на поховання та обіцяв надалі виплачувати моральну компенсацію, родина потерпілого вимагала для юнака найтяжчого покарання, відтак горе-мисливця засуджено до 4-х років тюрми.

Олекса Чиж