Найсвіжіше:
• 25.06.2019 ДРУГА ТОВАРИСЬКА ГРА з нагоди міжнародного дня моряка на підтримку та вимогу звільнення українських військових моряків з російського полону • Лялька-мотанка – скриня душі і серця • Проблеми батьків та дітей • Курси для учасників АТО/ООС (ТНЕУ, м.Тернопіль) • «Тернопільобленерго» нагадує про електробезпеку на канікулах • Суд дозволив ФОПу не платити ЄСВ за місяці без доходу • Документи, які необхідно подати, щоб отримати ліцензію на право зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі пальним • Кабмін збільшив вартість реєстрації торгових марок і патентів • Укрпошта доставлятиме товари замовників торгів Prozorro • Торт «Естерхазі» від Люби Біріної • Гусятинці реанімовують пам’ятник… трактору • Усіх, хто відвідає «Файне місто», чекає чотири дні музики та свободи • Команда Барни готова передати управління областю наступникам та навіть підказати і навчити, що й до чого • Із Києва до Львова можна буде злітати за ціною від 17 євро • Голова Вишнівецької ОТГ Володимир Кравець іде у Верховну Раду з командою • Свято морозива – це сімейна розвага для дітей та їхніх батьків • Маленьке Ріо-де-Жанейро є на Тернопільщині • Загиблий морпіх з Кіровоградщини, а не з Тернопільщини • «Нафтогаз» оголосив про зниження ціни на газ для населення • «Контінентал»: успішне об’єднання бізнесів «Мрії» та компанії СFG • По дорозі на Дальній пляж загинуло двоє молодих чоловіків • У Тернополі дитина випала з вікна • ГОРОСКОП 19 – 25 червня • У Лучці від пиятики чоловік вистрілив собі у живіт • Валерій Чоботар про те, чому вирішив балотуватися у Верховну Раду: «Маючи страх від побаченого на війні, я дмухаю на холодне, бо боюся втратити щось більше, втратити нашу державність. А я не готовий до імміграції!»
rss
Тернополянка виготовляє прикраси в японському стилі «канзаші»

Опубліковано: 3 Листопада о 12:53



У сумочці тернополянки Христини Гели завжди є з собою нитки, стрічки та свічка. Все це потрібно жінці для створення прикрас за допомогою техніки «канзаші». Христина s7d7judhc2Yпочала займатися цим ремеслом, перебуваючи у декретній відпустці, і навіть не уявляла, що з часом її захоплення оцінять не лише рідні та близькі, а й весь світ.

Христино, для початку розкажіть, як давно займаєтесь рукоділлям та чим особлива техніка «канзаші»?

 – Взагалі я займаюся рукоділлям дуже давно. З дитинства завше мала чимось зайняті руки: вишивала гладдю, бісером чи хрестиком. Також мені дуже подобався декупаж– це мистецтво перенесення картинки на певну поверхню. Крім цього,робила невеличкі вироби з керамічної глини. Та оскільки паралельно працювала, то не могла багато часу приділяти хобі. Коли ж пішла у декретну відпустку, знову взялася за рукоділля. Мені хотілося щось робити руками. Та після народження доньки, звичайно,з декупажем довелося покінчити, адже потрібно було працювати з фарбою, лаком, а це могло нашкодити дитині. Тому зацікавилась мистецтвом «конзаші», яке походить з Японії. Колись у цьому стилі виготовляли прикраси до кімоно. Це були такі вишукані та важкі конструкції, які носили на голові. Зараз стиль трансформувався і майстри почали робити сучасніші прикраси, використовуючи при цьому клаптики тканини. Це може бути атлас, репс – різні стрічки, які поєднуються із заготовками. Перший свій скромний виріб я зробила для донечки. Це була квітка на пов’язці. Після цього вже зупинитися не могла. Весь час створювала щось нове й нове. Згодом на вулиці почализапитувати, де беру такі цікаві пов’язки чи гумки. Навіть почали з’являтися перші замовлення.

– Фактично, будучи у декреті, Ви виховали не лише доньку, а й власну справу? 

– Так. Я думаю, що взагалі рукоділля – це невід’ємна частина кожної жінки. Людина, яка цим займається, по-перше, стає більш урівноваженою, терплячою, а по-друге, у неї з’являється витримка. Коли я вишивала борщівську сорочку бісером, то всі дивувалися, як не закинула ту справу, не нервувала. Та насправді для мене це було досить важке тренування, щоб змусити себе набратися терпіння і закінчити роботу. Тому рукоділля для жінки, як на мене,- це обов’язково. Завдяки цьому формуються певні естетичні смаки, тонкощі. Та й коли ще займатися рукоділлям, як не в декреті (сміється, – авт.)?

– Що саме Ви виготовляєте?

– Переважно дитячі заколки, гумки. Бувають також і дорослі аксесуари. Це може бути кольє, прикраса до сукні. Дуже великий вибір того, що можна створити. Я дуже люблю працювати з атласом, бо можна поєднати кольори так, що квіти мало відрізняються від оригіналу. Одного разу мене попросили виготовити квіти для виступу (пролісок, медунка, фіалка і підсніжник). Я довго думала, придивлялася до матеріалів, кілька ночей вони мені снилися, але таки створила. Вийшло дуже навіть схоже до оригіналу. І, що головне, ексклюзивно, бо я більше, мабуть, ніколи не зможу їх повторити. У мене буває таке часто, що не можу змайструвати подібної роботи знову. Навіть радію від цього. Не хочу повторюватись, бо знаю, що десь там, наприклад у Львові, ходить дівчинка з моїм віночком і більше такого немає ні в кого.

– Де вчилися цьому мистецтву?

– Вчилася завдяки інтернету. Є багато онлайн-уроків та інформації. Багато чого свого робила.

– Як чоловік ставиться до Вашого хобі?

11060926_871682736223496_4035416376198529380_n– У мене дуже велика родина. Маю багато похресниць. Оскільки дівчаткам завжди хочеться дарувати щось красиве, то моє хобі це дозволяє робити. Чоловік жеспочатку ставився скептично. Навіть трішки злився, бо я дуже багато хотіла спробувати всього відповідно замовляла багато матеріалів. Він завжди казав: «Для чого це тобі потрібно?Відпочинь краще». Нервував, звісно, коли серед ночі міг спотикнутися об коробки з моїми стрічками (сміється,-авт.). Та останнім часом я бачу, що він підтримує моє захоплюється. Не скажу, що є у захваті, проте не боронить.

– З роботою хобі вдається поєднувати?

– Часом навіть доповнює роботу, я б сказала. Я працюю у центрі дитячої творчості керівником вокального гуртка. У мене дуже гарний колектив діток і вони мають сценічні костюми, в яких виступають на конкурсах, беруть участь у виставах. От до кожного костюма я зробила їм головні убори – віночки. Їм настільки сподобалось, що навіть старші мої підопічні попросили навчити їх виготовляти подібні прикраси. Я провела невеличкий майстер-клас у дружній атмосфері, де ми кожен сам собі виготовив віночок. Тепер вони мене просять провести наступний урок із виготовлення ялинкової прикраси.Тобто моє захоплення не лише обмежується аксесуарами для волосся, а й можу задекорувати ялинкові іграшки, великодні кошики. Одна знайома попросила прикрасити дитячу коляску великою квіткою, щоб відвернути увагу від дитини. То каже, що тепер, як їде з коляскою по площі, її зупиняють люди, фотографуються поруч із квіткою, розпитують, де такі продають.

– Що потрібно мати для того, щоб працювати у стилі «конзаші»?

– Окрім стрічок та заготовок, потрібні ножиці, клей, пінцет та свічка або запальничка, щоб можна було обпалити атлас. Мені, наприклад, найбільше подобається працювати зі свічкою. Це як магія. Тим паче, що я переважно  працюю вночі, запалюю свічку, заварюю каву і просто відпочиваю.

«Є роботи, яких я вже ніколи не побачу»

– Маленька донечка ще не береться за стрічки?

– Звісно, їй дуже цікаво. Як бачить мене за роботою, сідає поруч, бере свій маленький пінцет, заготовку, ножиці і починає щось складати, скручувати.

– Мабуть, усі бантики їй робите самі?

photo13-66– Так, напевно, за чотири роки її життя ще жодного бантика не купила (сміється,-авт.). Насправді, коли народилася донька, я дуже хотіла щомісяця фотографувати її чи в різних футболках, чи в сукнях, а потім з цього зробити колаж.Можливо, Ви чули про таку моду. Та потім якось і часу не вистачало, і чогось оригінального з одягу не знайшла. Тому взяла собі за мету фотографувати доньку кожного місяця в іншій прикрасі ручної роботи. Усіх їх ми досі маємо вдома, в коробці складені, звісно, що вони на неї вже малі. Також є окрема коробка із її бантиками. У садочок вона ходить ледь не щодня у різному. Про це вже знають вихователі, звертають увагу. Також донька дуже любить носити сукні. Є ціла шафа з ними і до кожної роблю окремі бантики, заколки,гумки.

– Що Вам дає це мистецтво?

– Для мене це мистецтво – ніби розрядка. Інколи буваю перевтомлена, приходжу додому і починаю творити. Від цього одразу відпочиває голова, приходять ідеї, думки, плани. «Конзаші»мені приносить позитив. Умомент праці я ніби медитую.

– Є прикраси, які дуже хочеться зробити? Можливо,замахнетеся на виготовлення сукні із квітів?

– Так. Я б дуже хотіла щось таке цікаве зробити, але завжди дивлюся на це практично. Якщо створити сукню, то її не зможеш нормально згодом попрати і т.д. Хоча у мене були такі незвичні вироби. Зокрема, просили створити невеличкі подарунки. Дівчинка з Києва брала участь у Міжнародному конкурсі краси «Міні-міс світу». І от коли вона їхала на конкурс, її батьки хотіли щось подарувати кожній учасниці в українському стилі. Я погодилася  і зробила невеликі заколки на волосся в українській тематиці. Згодом батько телефонував і дуже дякував.

DSC_0223

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Ніколи не намагалися відтворити ті прикраси, які колись носили японки?

– Я хочу. І мрію відвідати справжній майстер-клас, де саме японська рукодільниця покаже їх техніку. Навіть не уявляю, як гейші ходили колись у тих уборах і при цьому трималися рівно.Багато пробую й сама, але навіть не відважуся це комусь показати, бо чомусь здається, що воно недосконале. Я дуже критично до себе ставлюся.

– Є роботи, які Вам шкода віддавати іншим?

– Ні, я ніколи не шкодую. Хоч і знаю, що потім не повторю тієї чи іншої роботи. Є такі прикраси,над якими дуже довго працювала, де багато дрібних деталей, поєднання тканини, якої вже просто немає. Та не шкодую, бо вклала працю, яку  хтось носитиме. Дуже багато прикрас я дарую. Так складається, що вони роз’їхалися вже по всьому світу. Мої роботи носять в Італії,Португалії, Росії, Грузії, Польщі, США, Канаді і т.д. Є такі роботи, які я вже точно ніколи не побачу, але мені дуже добре на душі від того, що комусь вони подобаються!

 

 


Джерело: Тижневик "Номер один"
Автор: Рубрика:



Новини
24 Червня
23 Червня
22 Червня
21 Червня
20 Червня
Який варіант міграції Ви розглядаєте для себе?
  • Виїхати на заробітки з метою залишитися за кордоном назавжди 47%, 20 votes
    20 votes 47%
    20 votes - 47% of all votes
  • Не думаю про еміграцію і заробітки. Комфортно працюю в Україні 26%, 11 votes
    11 votes 26%
    11 votes - 26% of all votes
  • Поїхати на кілька років, заробити необхідну суму і повернутися 16%, 7 votes
    7 votes 16%
    7 votes - 16% of all votes
  • Сезонні роботи на місяць-два 12%, 5 votes
    5 votes 12%
    5 votes - 12% of all votes
Total Votes: 43
Вересень 19, 2018 - Квітень 30, 2019
Voting is closed
Погода
Відео
Партнери
Тестовий банер 2
Найпопулярніше
Юридична консультація

Шановні читачі «Номер один»!

Запрошуємо Вас скористатися онлайн-консультацією юриста нашої редакції – адвоката Анатолія Омеляновича Мовчана.

Детальніше